Редакція «Київського політехніка» завершує оприлюднення матеріалів звітів проректорів університету про роботу в 2024 році. У цьому номері увазі читачів пропонується текст доповіді проректорки з навчальної роботи Тетяни Желяскової «Модернізація освітнього процесу в контексті реалізації Стратегії розвитку університету», з якою вони виступила на засіданні Вченої ради КПІ ім. Ігоря Сікорського 10 березня.
📰
Динамічний розвиток суспільства вимагає рішучих дій та рішень, спрямованих на модернізацію освітнього процесу, формування відповідних тенденцій у підготовці фахівців, які відповідатимуть ринку праці та забезпечать нашу державу висококваліфікованими працівниками, здатними будувати міцну високотехнологічну країну. З огляду на це, на 2024 рік були поставлені амбітні завдання, що сприяли б цьому процесу, а саме:
- оновлення освітніх програм (далі – ОП) з урахуванням потреб забезпечення сталого розвитку та відповідно до євроінтеграційних прагнень України;
- розвиток інноваційних технологій в освіті, а також впровадження технологій ШІ в освітній процес;
- реалізація концепції практико-орієнтованого підходу та розширення практики дуальної форми навчання;
- розвиток платформи дистанційного навчання "Сікорський";
- розвиток англомовної підготовки та забезпечення гармонізації освітніх програм університету з програмами європейських університетів;
- вдосконалення навчально-методичної та оновлення навчально-лабораторної бази;
- розвиток цифрового освітнього середовища та системи змішаного навчання;
- забезпечення контролю якості проведення навчальних занять;
- забезпечення гнучких можливостей формування індивідуальної освітньої траєкторії;
- підвищення ефективності підготовки докторів філософії;
- формування культури академічної доброчесності;
- розвиток інформаційно-комунікаційних ресурсів університету.
Пріоритетним вектором розвитку нашого університету є забезпечення якісної підготовки висококваліфікованих, конкурентоздатних фахівців, яких потребує сучасний ринок праці та запити економіки. В цьому контексті початком для виконання цієї функції є створення, забезпечення та реалізація якісних освітніх програм підготовки здобувачів вищої освіти.
Враховуючи студентоцентрований підхід, у нашому університеті щорічно проводиться велике Дослідження якості забезпечення освітнього процесу шляхом опитування як здобувачів вищої освіти (далі – ВО), так і науково-педагогічних працівників. За результатами опитування, у 2023/2024 н.р. на думку більшості студентів (64,2%) ОП, які реалізуються в нашому університеті, відповідають сучасним вимогам ринку праці.
Важливо підкреслити, що до оновлення освітніх програм безпосередньо залучено всі категорії стейкхолдерів – як учасників освітнього процесу, так і роботодавців.
У 2024 році здійснено набір і проводиться підготовка здобувачів вищої освіти за 293 освітніми програмами за 49 спеціальностями, з них:
- 113 ОПП бакалаврів;
- 100 ОПП магістрів та 31 ОНП магістрів;
- 49 ОНП докторів філософії.
Підготовка здобувачів ВО здійснювалася згідно зі стандартами вищої освіти та відповідно до потреб ринку праці. Враховуючи потреби забезпечення обороноздатності України, сталого розвитку та відповідно до євроінтеграційних прагнень України, в університеті було запроваджено 9 нових освітніх програм (2 з них міждисциплінарні, а 3 за двома новими спеціальностями: 072 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок та 183 Технології захисту навколишнього середовища):
- "Європейські студії" (Магістр, 032 Історія та археологія + 033 Філософія);
- "Фінансовий менеджмент" (Бакалавр, 072 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок);
- "Робототехніка" (Бакалавр, 131 Прикладна механіка; Магістр, 131 Прикладна механіка + 174 Автоматизація, комп'ютерно-інтегровані технології та робототехніка);
- "Хімічні технології та інженерія" (Бакалавр, 161 Хімічні технології та інженерія);
- "Технології радіоелектронної боротьби" (Бакалавр, 172 Електронні комунікації та радіотехніка);
- "Інженерія безпілотних та автономних систем" (Бакалавр, 134 Авіаційна та ракетно-космічна техніка);
- "Технології захисту навколишнього середовища та гуманітарне розмінування" (Бакалавр, 183 Технології захисту навколишнього середовища);
- "Екоефективне повоєнне відновлення забруднених територій" (Магістр, 183 Технології захисту навколишнього середовища).
Проте результати опитування викладачів щодо якості освітнього процесу свідчать про наявність певних викликів в університеті. Зокрема, на думку НПП, суттєвими є відтік студентів (49,6% опитаних), проблеми матеріально-технічного забезпечення (32,1% опитаних), проблема надмірного робочого навантаження тощо. Зважаючи на вказані результати дослідження, варто виокремити наступні проблеми:
- відсутня інтерактивна взаємодія, зниження комунікативної компетентності (моніторинг аудиторних онлайн занять показав, що у більшості студентів вимкнені камери);
- ризик імітації освіти;
- перенесення занять унаслідок частих повітряних тривог;
- емоційне вигорання та втрата мотивації.
З огляду на вказані виклики, ми напрацювали такі варіанти вирішення:
- взаємодія через хмарні сервіси та інструменти (використання ресурсів платформи дистанційного навчання та системи адміністрування освітнього процесу);
- посилення вимог та складової поточних контрольних заходів і зміна засобів діагностики (збільшити частку усного опитування/комунікації під час лекцій, змінити завдання на комплексні/творчі тощо);
- коригування розкладу занять (у разі посилення блекаутів ущільнювати тижневе навантаження до 1,8 кредитів, асинхронний варіант проведення занять використовувати тільки як крайній захід);
- підвищення мотивації, посилення ролі кураторів, адаптація змісту курсів до сучасних потреб.
У 2024 році завдяки вчасно проведеним ремонтним роботам у низці навчальних корпусів та гуртожитків було облаштовано додаткові місця в укриттях, що дозволило збільшити залученість студентів в аудиторний режим навчання. Наш пріоритет сьогодні – це очне проведення занять, і варто відзначити, що нині кількість здобувачів і освітніх компонент в очному режимі суттєво збільшилася у порівнянні з попереднім звітним періодом (здобувачів більше на 2755, а освітніх компонент на 416), що стало результатом нашої спільної праці (рис. 1).

Зважаючи на те, що очний режим освітнього процесу передбачав передусім виведення студентів саме на практичні заняття та лабораторні роботи, питання забезпечення навчально-лабораторної бази постала вкрай гостро. На жаль, відповідно до результатів опитування, здобувачам у переважній більшості складно оцінити стан приміщень (і це не дивно, оскільки очний режим, на жаль, це порівняно невелика частина їхнього навчання), проте спостерігається тенденція до, загалом, позитивного оцінювання навчально-лабораторної бази. Звісно, є ще над чим працювати.
Останні роки ми спостерігали позитивну динаміку відкриття нових навчальних лабораторій та наукових центрів спільно зі стейкхолдерами, міжнародними партнерами. Звітний період не став винятком і збагатив університет щонайменше 9-ма якісними лабораторіями. Це:
- навчальна лабораторія інформаційно-вимірювальних технологій газофазних середовищ (НН ІАТ);
- навчальна лабораторія інформаційно-вимірювальних технологій рідиннофазних середовищ (НН ІАТ);
- навчально-наукова лабораторія "Центр управління польотами" (НН ІАТ);
- навчально-наукова "Лабораторія кібербезпеки автоматизованих систем керування об'єктами критичної інфраструктури" за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку USAID (НН ФТІ);
- навчально-наукова лабораторія "Siemens" (ФЕА);
- навчально-наукова лабораторія Digital Power Lab за підтримки компанії "Хуавей-Україна" та компанії "ATMOSFERA" (ФЕА);
- лабораторія "Інноваційні технології в енергетиці на транспорті" (НН ІЕЕ);
- лабораторія Noosphere Engineering School KPI (ФЕЛ);
- науково-дослідна лабораторія аналогової електроніки "Melexis – КПІ ім. Ігоря Сікорського" (ФЕЛ).
Важливим аспектом організації освітнього процесу є не лише оновлення навчально-лабораторної бази, а й забезпечення відповідними актуальними навчальними матеріалами. З огляду на це, продовжує плідну роботу Експертна рада з навчальних видань. Спостерігалася позитивна динаміка видання навчальних посібників (495 за звітний період) та навчальних підручників (41) у порівнянні з минулими роками (рис. 2).

Однак, попри всі зусилля, переважна більшість навчальних дисциплін реалізується в дистанційному режимі, що вимагає відповідного технічного і методичного забезпечення. Суттєвою відповіддю на виклики сьогодення, що пов'язані з війною і дистанційним форматом роботи, є платформа дистанційного навчання "Сікорський". Розвиток цього ресурсу демонструє нашу готовність забезпечити освітній процес за будь-яких умов. Починаючи з 2020 року, динаміка розвитку платформи "Сікорський" (яка, як відомо, складається з двох середовищ Google Workspace for Education та Moodle) була надзвичайно стрімкою. Системою дистанційного навчання Moodle користуються понад 25 000 зареєстрованих учасників (близько 2 000 викладачів), а Google Workspace – понад 28 000. Станом на кінець 2024 року розроблено ~ 6000 дистанційних курсів. Окрім того, на платформі регулярно проводяться онлайн-олімпіади та інші інтерактивні заходи (до 500 учасників одночасно з дисциплін "Фізика", "Математика", "Соціологія", "Англійська мова" тощо).
Опитування викладачів щодо якості забезпечення освітнього процесу демонструє, що 84% викладачів мають корпоративну пошту та понад 35% користуються платформою "Сікорський".
Також важливим здобутком є процедура сертифікації дистанційних курсів, що сприяє розробленню якісного дистанційного контенту для забезпечення освітнього процесу у дистанційному режимі, а також мотивує викладачів до створення контенту для дистанційного формату. Процедуру сертифікації вже пройшли близько 1000 дистанційних курсів.
Університет постійно впроваджує нові інформаційно-комунікаційні технології та педагогічні підходи для удосконалення освітнього процесу. Успішно діє створений банк веб-ресурсів навчальних дисциплін, які використовуються для підготовки фахівців і підвищення кваліфікації, зокрема за такими програмами, як: "Використання розширених сервісів Google для навчальної діяльності", "Розроблення дистанційних курсів з використанням платформи Moodle", "Створення відеоконтенту дистанційного навчання", "Академічна доброчесність", "Штучний інтелект в освітній діяльності".
До речі, в рамках міжнародної програми DIGITAL-SKILLS наш університет реалізує 2 проєкти AI4CI та PANORAIMA, спрямовані на розвиток цифрових компетентностей, особливо у контексті застосування штучного інтелекту та цифровізації ключових сфер економіки.
Проєкт PANORAIMA включає розробку магістерської програми з людино-центрованого ШІ, що складається з чотирьох спеціалізованих треків, два з яких "Управління", "Медіа та культура" будуть впроваджуватися колегами з ФСП.
А за проєктом AI4CI вже сьогодні наші 27 студентів-магістрантів (4 з ФПМ+23 з ФІОТ) беруть участь у пілотній реалізації міжнародної магістерської програми "Artificial Intelligence for Connected Industries". Ці програми в рамках міжнародних проєктів в повному обсязі запрацюють з наступних навчальних років (рис. 3).

Також важливим є використання в освітньому процесі ресурсів партнерів для забезпечення не лише дистанційного навчання, а й реалізації неформальної освіти. Університет сьогодні має пільговий доступ до Udemy, Zoom, Labster, Grammarly, SimLab, English4Ukraine. Це забезпечує можливість формування індивідуальної освітньої траєкторії та формування soft skills всіх учасників освітньої взаємодії (рис. 4). Зокрема за допомогою вказаних ресурсів можливе визнання неформальних результатів навчання, а до силабусів багатьох навчальних дисциплін додано можливість проходження дистанційних курсів на ресурсах партнерів, що передбачено РСО.

Дослідження студентської думки свідчить, що 75% опитаних здобувачів знають про можливість зарахування окремих результатів, отриманих у межах неформальної освіти, а 73% опитаних викладачів надають можливість студентам визнання неформальних результатів навчання, що підтверджує високий рівень застосування різних підходів до навчання.
Застосування в освітньому процесі неформальної та інформальної освіти сприяє формуванню індивідуальної освітньої траєкторії, проте є не єдиним шляхом її забезпечення. Опитування здобувачів демонструє, що 68,6% з них вважають, що університет надає достатньо можливостей для формування індивідуальних освітніх траєкторій і, відповідно, забезпечує високу міру гнучкості. Такий показник досягається активним розвитком сертифікатних програм, спрямованим саме на забезпечення індивідуальних гнучких траєкторій освіти.
Варто відзначити, що в нас сьогодні діє 126 сертифікатних програм, значно зросла кількість здобувачів, що отримали сертифікати у порівнянні з минулим звітним періодом: так, 2024 року сертифікати отримали 847 студентів, що на 589 осіб більше, ніж у 2023 році (рис. 5).

Університет бере активну участь у забезпеченні обороноздатності країни. Так, було започатковано 5 сертифікатних програм, спрямованих на удосконалення оборонно-промислового комплексу, кібербезпеки, повоєнного відновлення, зокрема такі:
- "Технології озброєння та засобів безпеки" (кафедра технології виробництва літальних апаратів, НН ММІ);
- "Управління у сфері оборонно-промислового комплексу" (кафедра менеджменту підприємств, ФММ);
- "Інженерія систем озброєння та військової техніки" (кафедра технології виробництва літальних апаратів, НН ММІ);
- "Кібербезпека об'єктів критичної інфраструктури" (кафедра інформаційної безпеки, НН ФТІ);
- "Екоаналітика наслідків бойових дій", "Геобудівництво і захист міської критичної інфраструктури" (кафедра геоінженерії, НН ІЕЕ).
Якісна підготовка висококваліфікованих фахівців, особливо інженерів майбутнього, базується на застосуванні практико-орієнтованого підходу в навчанні, оскільки саме практика надасть можливість випускникам успішно розробляти та впроваджувати інноваційні технології, реалізовувати бізнес-проєкти, відбудовувати нашу країну в різних сферах.
Тому важливим компонентом інноваційного розвитку університету є організація освітнього процесу за дуальною формою. Наш університет активно впроваджує нові форми співпраці з роботодавцями, практико-орієнтовані підходи в навчанні тощо. Щороку відбувається збільшення числа договорів про співпрацю у сфері дуальної освіти, розвивається практика запровадження сертифікатних програм за дуальною формою, зокрема і з підприємствами оборонно-промислового комплексу. Сьогодні наш університет виконує 77 договорів про співпрацю щодо реалізації дуальної форми здобуття вищої освіти для 65 освітніх програм. Щоправда, на жаль, трапляються й випадки, коли укладання договору не призводить до реальних дій, але вони є поодинокими.
Практико-орієнтоване навчання не лише передбачає реалізацію дуальної форми здобуття вищої освіти, але й вимагає забезпечення якісної практичної підготовки. Для нас важливо, щоб цей процес сприяв формуванню практичних компетенцій у здобувачів і забезпечувався профільними підприємствами/організаціями. Нині університет забезпечив проведення практики на профільних підприємствах та суттєво скоротив проведення практики на базі своїх структурних підрозділів. Взагалі слід відзначити, що кількість баз практик для наших здобувачів щороку суттєво зростає. За 2024 рік укладено та виконано 76 загальноуніверситетських договорів на проходження практики здобувачів вищої освіти. З нами працюють флагмани таких галузей як: машинобудування та літакобудування, енергетики, електроніки, фармацевтики, оборонно-промислового комплексу тощо (рис. 6).

Досягнення відповідної якості навчання, ефективна практична підготовка забезпечують позитивні результати під час атестації здобувачів освіти. Дані аналізу результатів атестації засвідчуюють, що збережено високий відсоток робіт з відзнакою, на замовлення та рекомендованих до впровадження.
Також слід відзначити результати єдиного державного кваліфікаційного іспиту: в середньому результати КПІ є найкращими в Україні. Так, за 125-ою спеціальністю "Кібербезпека" середній результат є вищим більш як на 10 пунктів за результати інших закладів освіти, позитивний результат продемонстрували і 143-тя, 281-ша, 081-ша спеціальності.
Вкрай важливою сьогодні є проблема формування культури академічної доброчесності. Саме дотримання принципів доброчесності сприяє становленню висококваліфікованих фахівців, тому університет постійно працює над популяризацією принципів дотримання академічної доброчесності. Результати опитування здобувачів демонструють, що ступінь поінформованості студентів про політику академічної доброчесності є досить високим і становить 62,8% – це перевищує минулорічний показник. Такому результату сприяло, зокрема, і те, що фахівці бібліотеки долучилися до викладання загальноуніверситетської вибіркової дисципліни "Основи академічної доброчесності" та курсу підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників "Академічна доброчесність", а також широка інформаційна кампанія та розвиток інформаційних ресурсів з проблематики академічної доброчесності для викладачів і здобувачів тощо (рис.7).

Одним із найактуальніших напрямів нашої роботи є удосконалення англомовної підготовки як здобувачів, так і викладачів. У цьому контексті варто звернутися до результатів опитування, тому що важливим аспектом є зріз думки учасників освітнього процесу щодо особливостей реалізації освітнього процесу. Можна стверджувати, що це є певним мірилом нашої результативності та визначення подальших векторів розвитку. Так, рівень володіння іноземною мовою серед студентів, на думку опитаних, є досить високим: близько 40% опитаних вільно володіють іноземною мовою та можуть навчатися, а 40% викладачів можуть викладати дисципліни іноземною мовою.
Наша мета поглиблювати рівень володіння іноземними мовами учасників освітнього процесу, а також сприяти збільшенню англомовної підготовки здобувачів вищої освіти. За звітний період 21 ОП реалізується англійською мовою та 73 дисципліни викладається англійською в україномовних ОП (рис.8).

У контексті гармонізації освітніх програм з європейським освітнім простором і для забезпечення можливості ознайомлення спільноти європейських колег з нашими освітніми програми було запроваджено двомовний опис освітніх програм.
Не один рік поспіль КПІ ім. Ігоря Сікорського є лідером серед закладів вищої освіти України за показниками прийому до аспірантури на місця бюджетного фінансування. З 01 січня 2024 року набули чинності зміни, що регламентують питання підготовки та атестації здобувачів наукових ступенів, відповідно до яких з 2024 року підготовка в аспірантурі завершується отриманням диплома доктора філософії. Загалом, 2024 рік став рекордним за кількістю вступників до аспірантури і відзначився впровадженням умови допуску до вступу до аспірантури – це успішне складання Єдиного вступного іспиту. До вступу в аспірантуру було подано 961 заяву (937 – на денну форму навчання, 6 – на вечірню, 18 – на заочну).
У 2024 році обсяг державного замовлення в аспірантуру склав 376 місць на очну (денну) форму навчання, а загалом до аспірантури університету зараховано 430 осіб (373 особи за державним фінансуванням та 52 особи – за кошти юридичних та/або фізичних осіб, серед них 9 іноземців; 5 аспірантів ІСЗЗІ).
Звітування аспірантів про виконання індивідуального плану своєї роботи здійснюється на засіданні кафедри двічі на рік. Підсумки звітування розглядаються на засіданнях вчених рад інститутів/факультетів та ухвалюється рішення про продовження навчання в аспірантурі або відрахування з неї.
На жаль, у 2024 році з різних причин було відраховано 178 осіб (у 2023 році цей показник становив 202 особи). З метою підвищення ефективності підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів, своєчасного інформування здобувачів вищої освіти, наукових керівників щодо змін до чинного законодавства в університеті запроваджено проведення вебінарів інформаційного та консультаційного характеру у форматі "запитання-відповіді" (запис і матеріали зустрічей надсилаються учасникам та всім структурним підрозділам).
Успішно завершили чотирирічну підготовку в аспірантурі у 2024 році із захистом дисертації 84 особи (серед них 1 іноземець) (близько 36% від прийому 2020 року), що свідчить про підвищення показника ефективності підготовки докторів філософії, оскільки у 2023 році показник ефективності підготовки в аспірантурі становив близько 28% від прийому 2019 року. Крім того, в університеті у 2024 році було захищено 59 дисертацій доктора філософії попередніх років випуску, разові спеціалізовані ради для яких були створені до 31.12.2023 року. Таким чином, загалом за 2024 рік в разових спеціалізованих радах відбувся захист 143 дисертацій доктора філософії (з них 84 – у межах нормативного строку підготовки в аспірантурі), а в докторських радах захистилося 5 докторів наук та 2 кандидати наук (сьогодні в університеті функціонує 23 постійно діючих докторських ради).
Також з метою підвищення ефективності підготовки в аспірантурі планується:
- продовжити проведення заходів щодо інформування та роз'яснення змін до законодавства (опитування за допомогою Google-форм, проведення вебінарів та інше);
- проводити аналіз ефективної роботи наукових керівників (у форматі прийом/випуск/відраховані з різних причин) та подавати його до розгляду Вченої ради інституту/факультету.
Серед основних чинників, які можуть сприяти підвищенню ефективності підготовки в аспірантурі:
- вчасне та докладне інформування наукових керівників щодо актуальних вимог чинного законодавства;
- вибір теми дисертації аспіранта з урахуванням можливості створення за цією темою (напрямком) разової спеціалізованої вченої ради для захисту;
- вчасне публікування результатів досліджень у виданнях певних категорій, передбачених чинних законодавством.
Станом на 31.12.2024 кількість аспірантів складає 1150 осіб, серед них 1096 осіб – громадяни України, 13 осіб – аспіранти ІСЗЗІ, 41 іноземний громадянин. У докторантурі проходять підготовку 5 осіб.
У 2024 році в КПІ ім. Ігоря Сікорського було відкрито підготовку в докторантурі за спеціальністю 011 "Освітні, педагогічні науки".
В умовах цифровізації та інформатизації світу загалом і в умовах дистанційного формату роботи університету вкрай важливим завданням постає інформування учасників освітнього процесу та розвиток власних інформаційних ресурсів. Результати опитування свідчать, що 83,2% опитаних здобувачів і 72,5% викладачів найчастіше отримують інформацію про новини університету з офіційних джерел.
Нині в КПІ функціонує власна інформаційно-діалогова платформа, що забезпечує ефективне виконання інформаційно-роз'яснювальної роботи в структурних підрозділах, а також контроль за дотриманням інформаційної політики. При цьому важливою є методична, організаційно-управлінська та технологічна підтримка процесів комунікації (зворотній зв'язок) структурних підрозділів з абітурієнтами, здобувачами освіти та працівниками університету.
Інформаційна-діалогова платформа КПІ ім. Ігоря Сікорського включає в себе 23 Telegram канали та 24 чат-боти. Кількість користувачів системи (підписники) станом на 01.02 2024 складала 25932, а станом на 01.02.2025 підвищилась на 1182 користувачі, тобто до 27114 (рис. 9). Процес підписок і відписок користувачів (студенти, співробітники і невелика частка абітурієнтів) є тривалим у часі й постійним. Наявна як статична, так і динамічні складові цього процесу – частина студентів навіть після випуску залишаються підписаними на ресурс. Ця інформація є вкрай важливою з огляду на можливість правдивого, адекватного інформування практично всіх учасників освітнього процесу.

Також за минулий рік було змінено підхід до моніторингу веб-сторінок підрозділів, оскільки минула метрика практично не відображала основних проблем і вичерпала свої регулятивні можливості. За 2023 рік середня оцінка моніторингу веб-сторінок кафедр (україномовні версії) склала 89%, у той час у 2024 році за новою методикою середня оцінка вже складала 54,05% з-поміж 104 сайтів.
Процес цифровізації сьогодні є вже глибинним явищем, що проник у всі сфери функціонування університету. Минулі роки, і особливо звітний період, сприяли тому, що процес організації та планування освітнього процесу тепер є повністю цифровізованим. Відбувається сталий розвиток АС myKPI, зокрема за допомогою автоматизованої системи тепер є можливим наскрізне планування навчального процесу – від освітньої програми до електронного розкладу. За звітний період працівники Департаменту організації освітнього процесу за допомогою АС myKPI перевірили НП, РНП, всі форми К3, К4, К5, удосконалили та налагодили формування потоків (рис. 10).

Важливим здобутком є забезпечення вибірковості на всіх рівнях вищої освіти, можливість вибору сертифікатних програм.
Надзвичайно важливим фактором модернізації освіти є можливість прогнозування майбутніх змін і, відповідно, підготовки підґрунтя для їхнього впровадження. Актуальним викликом є зміни законодавства, що зумовлюють новий етап трансформації освіти, зокрема зміни, визначені Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу", Законом України "Про застосування англійської мови в Україні", Постановою КМУ "Деякі питання присвоєння професійних кваліфікацій закладами вищої освіти в разі відсутності професійного стандарту". З огляду на вказані зміни університет має проводити низку заходів, а саме:
- запровадження системи мікрокредитів;
- удосконалення положення про сертифікатні програми;
- запровадження нових міждисциплінарних освітніх програм;
- розвиток неформальної / інформальної освіти;
- інтеграцію англомовних фахових дисциплін в освітні програми та реалізацію освітніх програм англійською мовою;
- розвиток практики створення кваліфікаційних центрів;
- запровадження системи присвоєння професійних кваліфікацій в університеті.
Також серед викликів майбутнього, що постануть перед університетом, є: запровадження нового переліку галузей знань і спеціальностей; необхідність започаткування базової загальновійськової підготовки, збільшення частки очних освітніх компонент тощо.
Важливо відзначити, що глобальні перспективи розвитку університету, амбітні задачі та конкретні кроки розвитку КПІ визначено у новій Стратегії розвитку університету, що є своєрідною дорожньою картою якісної трансформації університету та його майбутнього розвитку. З огляду на це, слід ставити задачі розвитку різних напрямів роботи університету саме у контексті затвердженої стратегії. А нашим пріоритетним завданням є розбудова якісної високотехнологічної освіти в КПІ, здатної відповідати викликам сьогодення.