Масовими науково-просвітницькими заходами з космічної тематики, які пройшли на різних континентах та в різних країнах, вчергове було відзначено Всесвітній тиждень космосу 2024. З 2000 року його святкування відбувається щорічно з 4 по 10 жовтня, хоча багато подій на його честь проходить у світі й поза межами цих дат.
Нинішній рік особливий: це міжнародне свято науки і технологій відзначає своє 25-річчя. Його святкування об'єднало космічну галузь та світову спільноту ідеями освоєння космосу й інновацій. Усі ці роки організатори тижнів космосу прагнули забезпечити міжнародну співпрацю заради сталого майбутнього на нашій планеті.
💥
Програму цьогорічного Всесвітнього тижня космосу було зосереджено на темі "Космос і зміна клімату". Її за щорічною традицією обрала Рада директорів Тижня. Отож цього року його тематична спрямованість присвячена значенню космічних технологій у постійній боротьбі людства зі зміною клімату з наголосом на провідній ролі космічних досліджень у поліпшенні нашого розуміння проблем клімату та управління впливом його змін на земне життя. Тиждень космосу мав стати платформою для глобальної співпраці, яка об'єднає експертів, студентів та ентузіастів з різних галузей для обговорення та розробки стратегій використання космічних проектів для екологічної стійкості та стійкості до зміни клімату. А головна його мета – привернути увагу людей усього світу до проблем взаємодії між космічними технологіями та кліматологією. Тематичні заходи, що проходили цього року, показали значення штучних супутників у моніторингу екологічних змін та визначили стратегії пом'якшення наслідків зміни клімату на Землі.
Діяльність організаторів заходів Всесвітнього тижня космосу 2024 мала різні форми – від навчальних семінарів та інтерактивних сесій до дискусій та спільних проектів. У межах святкування WSW 2024 більш ніж у 85 країнах відбулися різноманітні заходи – вебінари, обміни навчальними матеріалами та інші, – що презентували досягнення в освоєнні космосу. Також кожен охочий мав змогу представити й обговорити власні здобутки та можливості згідно з запропонованою тематикою. А ще – приєднатися до колективних зусиль з охорони навколишнього середовища та досліджень космосу.
Усі події, що відбувались під час Тижня космосу, мали просвітницьку місію і сприяли пошуку інноваційних екологічних рішень. Основними серед них були: виставка "Космос та зміні клімату" у Космічному центрі імені Джона Кеннеді, космічний хакатон, організований Kuwait Investment Company, переможці якого отримали оплачену поїздку на Міжнародний астронавтичний конгрес 2025 в Австралії; конкурс для дівчат віком 14-19 років з усього світу, проведений фондом "Cosmic Girls™", шість фіналісток якого пройдуть підготовку як астронавтки, а його переможниця отримає можливість здійснити суборбітальний політ у космос. Окрім того, Challenger Center продемонстрував можливості віртуальних досліджень з вивчення змін навколишнього середовища Землі з використанням космічних супутників та представив власний проект "Земна Одіссея", зосереджений на дослідженні погодних явищ і екологічних змін та ін.
Головним центром відзначення Тижня космосу в Україні став Державний політехнічний музей імені Бориса Патона при КПІ ім. Ігоря Сікорського (ДПМ). Завдяки можливостям інтернету його співробітники мали змогу як представити світові програму власних святкових подій, так і долучитися до цікавих заходів, презентованих на сайті Всесвітнього тижня космосу. Одним із них став вебінар "Як це – жити в космосі?" (відбувся в онлайн форматі 4 жовтня), на якому своїми спогадами поділилася та відповіла на численні запитання учасників астронавтка Наоко Ямадзакі.
ДПМ також провів низку заходів під загальною назвою "Космос – український вимір". На них було представлено українські досягнення в освоєнні космосу і в розробці космічних пристроїв. Ключові події відбувалися в залі космонавтики Відділу авіації та космонавтики ім. Ігоря Сікорського, де 4 жовтня була розгорнута міні-експозиція до 50-річчя другого польоту в космос першого космонавта-українця і шостого землянина, який побував у космосі, Павла Романовича Поповича (1930-2009).
Там широкому загалові було представлено досягнення нашого славетного земляка, а також його кітель, біографічні книжки, сувеніри й подарунки. Нині зворушливо лунають крізь роки слова-побажання космонавта для молоді, закарбовані на розвороті його книги "Професії – космічну висоту": "В кожній професії є своя висота конкретна. Виміряна за своїми параметрами: в гектарах зібраної площі хліба, в кількості метрів зітканих тканин, в ефективності дії нового винаходу. Та для нас з вами важлива духовна висота професії. Космічного вам злету в творчості!". Цікавим доповненням експозиції стали розроблені науковцями музею тематичний плакат та змістовна відеопрезентація, які демонструвались і в музеї, і у Всесвітній мережі (з хештегами #WSW2024, #worldspaceweek2024).
Доброю традицією музейників ДПМ є повернення із забуття імен космонавтів українського походження. Цього року ним став четвертий український космонавт – Анатолій Васильович Філіпченко. Тож з 8 по 11 жовтня в музеї відбувалася демонстрація презентації-розповіді "Анатолій Філіпченко – підкорювач космосу з України" з численними фотодокументами. Нагадаємо: А.В.Філіпченко – льотчик-космонавт другого набору ВПС, учасник першого у світі групового польоту трьох космічних кораблів у 1969 році (командир КК "Союз-7"). Під час цього польоту планувалася стиковка двох КК та перехід через відкритий космос з одного корабля в інший. У 1974 р він здійснив свій другий політ у космос. Виконав перевірку готовності модернізованих систем космічного корабля "Союз" до вимог спільного польоту 1975 р. за програмою радянсько-американського експерименту "Аполлон-Союз".
Окрім того, в залах ДПМ були представлені видання інформаційно-аналітичного центру SpaceInform та демонструвалась колекція українських космічних магнітофонів, які були першими у світі, що відповідали суворим вимогам стійкості до ударів, лінійних перевантажень та вібрацій. До речі, саме завдяки цій унікальній техніці, яку створив колектив талановитих київських інженерів і конструкторів, світ почув славнозвісне гагарінське "Поїхали!".
9 жовтня в ДПМ відбувся благодійний захід для дітей у межах співпраці з БО "БФ Карітас-Київ". Він складався з екскурсії – розповіді про космос за експонатами ДПМ; оповіді про історію святкування Тижня космосу; вікторини про космос та зміни клімату. Захід завершися творчо: всі охочі створили власний космічний малюнок на згадку.
Також просвітні космічні заходи були організовані в прилеглих до ДПМ київських школах для учнів початкових класів. Співробітники музею проводили бесіди-розповіді, пропонували розваги – загадки та вірші про космос.
А ще 10 жовтня 2024 р. в КПІ ім. Ігоря Сікорського пройшов Круглий стіл з нагоди 65-річчя створення Акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів", організатором якого став Державний політехнічний музей. Захід було присвячено презентації книги Олександра Провозіна "Космічні кроки Київського НДІ електромеханічних приладів. Історія українських космічних магнітофонів" (докладніше в матеріалі нижче).
Отож заходи в межах відзначення Всесвітнього тижня космосу 2024, що їх організували та провели співробітники ДПМ, вкотре засвідчили, що вітчизняні досягнення в освоєнні космічного простору дозволяють стверджувати, що Україні в цьому плані є чим пишатися.