Цього року кафедрі машин та апаратів хімічних і нафтопереробних виробництв (МАХНВ) інженерно-хімічного факультету виповнюється 95 років. За роки існування вона підготувала тисячі фахівців і розробила сотні виробів, технологій та систем, які надійно працювали і працюють задля задоволення потреб людей та економіки. Сьогоднішня розповідь – про розмаїття напрямів досліджень співробітників кафедри та їхні наукові успіхи останніх років.
На території України зосереджено до 15% світових запасів родючих ґрунтів, але порушення норм землекористування призводить до їхнього виснаження. Тож створення органо-мінеральних добрив нового покоління, які містять поживні речовини та стимулюючі домішки відповідно до регіону їх застосування, сприяє ефективному землеробству. І коли в аграрному секторі постала проблема врахування індивідуальних потреб рослин у живленні, на кафедрі МАХНВ під керівництвом її завідувача професора Ярослава Корнієнка було створено інноваційну технологію одержання комплексних гуміново-органо-мінеральних добрив із змінним співвідношенням поживних та стимулюючих речовин для екологічно безпечного землеробства. Особливість технології полягає у пошаровому нанесенні на основу компонентів добрив, склад яких визначає замовник залежно від агроекологічного стану рослин.
Один із розробників цієї технології доцент Сергій Гайдай досліджує дифузійно-контрольовані процеси при грануляції органо-мінеральних гумінових добрив нового покоління та гідродинаміку в грануляторах із псевдозрідженим шаром. Він є випускником кафедри МАХНВ, у 2018 р. захистив кандидатську дисертацію, у якій розробив спосіб реалізації неоднорідного струменево-пульсаційного режиму псевдозрідження, що дозволяє в 1,6 разу підвищити продуктивність апарата при зневодненні і грануляції рідких гетерогенних систем. За результатами досліджень науковець опублікував 7 статей у журналах, що індексуються в Scopus та Web of Science, 8 статей у фахових виданнях України, 4 – в інших виданнях, має 22 патенти України на корисну модель, є співавтором 5 монографій, зробив понад 50 доповідей на всеукраїнських і міжнародних конференціях в Україні та закордоном. Він тричі ставав переможцем університетського конкурсу "Молодий викладач-дослідник" (2020-2022 рр.). Нині молодий вчений продовжує працювати над створенням промислової установки для зневоднення органо-мінеральних композитів.
Науковий керівник С.Гайдая – Ярослав Микитович Корнієнко, д.т.н., заслужений працівник народної освіти України, керівник наукової школи "Процеси тепло-масообміну в технологічному обладнанні промислових виробництв". За цією тематикою під його керівництвом захистили кандидатські дисертації співробітники кафедри МАХНВ Роман Сачок та Андрій Любека, до виконання досліджень залучаються студенти кафедри, було виконано низку магістерських дисертацій. Отримані результати дозволили створити лабораторну установку для виробництва органо-мінеральних добрив у псевдозрідженому шарі, нині на ній проводяться упорядкувальні роботи. Загалом на кафедрі продовжують вивчати процеси одержання речовин для поліпшення живлення рослин і підвищення їх урожайності, виконуються пошукові науково-дослідні роботи.
Колектив кафедри під керівництвом професора Я.М.Корнієнка працює над різноманітною тематикою. Приміром, доцент Ігор Андреєв досліджує процеси віброекструзії при створенні фібробетону. За результатами роботи захищено низку магістерських дисертацій. Серед іншого розвивається новий науковий напрям – дослідження баромембранних процесів, яким опікується доцент Сергій Гулієнко. Для цього створено дослідницьку лабораторію. Наукове вивчення запропонованого способу здійснює пошукачка Марина Метліна.
Результати діяльності відомого інноватора – професора В.М.Марчевського знані далеко за межами університету. Під його керівництвом започатковано напрям з розробки технології сушіння. Уже розроблено технологію отримання стійких білкових емульсій і впроваджено лінії для переробки соєвих бобів на рослинне молоко та білковий компонент для плавлених сирів "Сомар". Також впроваджено лінію для сушіння кристалічного хлориду магнію (бішофіту), розроблено інноваційну технологію сушіння пасти двоокису титану в одному апараті. Під науковим керівництвом професора В.М.Марчевського захистилися 10 кандидатів технічних наук, серед них співробітники кафедри Олег Новохат та Ярослав Гробовенко. До речі, свого часу доцент Олег Новохат модернізував сушильну частину картоноробної машини з використанням інфрачервоного випромінювання. Тепер дослідження процесів сушіння під його наглядом продовжує аспірант Віталій Кушнірук.
Ресурсоощадний спосіб каскадної дисково-шестеренної екструзії та спосіб одержання полімерної плівки з легуючими домішками розроблено під керівництвом доцента Миколи Шведа. Також створено обладнання для виробництва погонажних виробів спеціального призначення. Над продовженням досліджень під його опікою працюють пошукачі Володимир Новодворський та Анастасія Ковба. За результатами наукового пошуку кандидатську дисертацію захистив Дмитро Швед.
Під керівництвом доцента Андрія Степанюка проводяться дослідження процесу масової ізотермічної кристалізації сульфату амонію в присутності мінеральних та органічних домішок, за результатами яких визначено умови для реалізації процесу зневоднення і грануляції в псевдозрідженому стані й процесів комплексного вловлювання високодисперсних твердих частинок у присутності водяної пари. За цією тематикою працюють також аспіранти Ярослав Гоцький та Андрій Дмитрук.
Високоефективний спосіб емульгування, який дозволяє створити інноваційну технологію одержання екологічно безпечних біополімерів, розроблено під керівництвом доцента Олександра Семінського. Справу свого наставника продовжують пошукачі Микита Бишко та Володимир Косенко.
Звісно, молоді новатори йдуть туди, де зможуть докласти свої знання й навички до конкретних справ, отримати реальні результати. На кафедрі продовжується активна робота із залучення молодих учених до навчання в аспірантурі. А визнання не забариться. Скажімо, цілком закономірно, що Сергій Гайдай став переможцем Всеукраїнського конкурсу "Молодий вчений року" в номінації "Винахідник року в галузі хімічних і біологічних наук". "Радіємо з того, що його наукові здобутки рухають українську науку вперед та мотивують до наукового пошуку інших, а він завдяки своїй діяльності увійшов до числа кращих молодих учених нашої країни. Його ім'я серед тих, хто досягає вершин та творить історію", – йдеться у вітальному листі МОН України.