Світові рейтинги університетів стають все важливішим індикатором визначення позицій університетів у висококонкурентному середовищі міжнародних ринків освітніх і науково-технічних послуг. Отож для КПІ завдання щодо поліпшення позиції в них набувають стратегічного значення. Про те, як університет працює в цьому напрямі, й про те, що ще потрібно зробити, розповів на засіданні Вченої ради КПІ ім. Ігоря Сікорського 5 червня проректор з міжнародних зв'язків член-кореспондент НАН України Сергій Сидоренко. З огляду на важливість цього питання для університету, "Київський політехнік" публікує викладення його доповіді.
Ця доповідь має привернути увагу до важливої ролі, яку відіграє участь КПІ у світових рейтингах, і до того, що це дає нашому університету. Ми хотіли б сказати про роль рейтингів у світовій системі вищої освіти, про періоди підйому в них КПІ й про причини його просідання, про необхідність посилення роботи з індикаторами рейтингів у підрозділах, про завдання в посиленні позицій КПІ у світових системах оцінювання.
1. Рейтинги в процесах розвитку світової системи вищої освіти
Світові рейтинги університетів з року в рік стають все більш запитаним сервісом для визначення позицій університетів у висококонкурентному середовищі міжнародних ринків освітніх і науково-технічних послуг.
Закон України "Про вищу освіту" визначає, що для отримання статусу дослідницького університету необхідна присутність вишу в світових рейтингах.
Максимальний внесок у розрахунок фінансування дає входження КПІ в першу тисячу хоча б в одному із: QS, THE, ARWU.
У рейтингу QS використовують шість інтегральних параметрів:
1. Оцінка академічних експертів, яка дає 40% внеску в загальну оцінку університету.
2. Оцінка роботодавців – 10%.
3. Цитованість – 20%.
4. Співвідношення кількості викладачів та студентів – 20%.
5. Кількість іноземних: співробітників у штатному розкладі – 5% і студентів – 5%.
У рейтингу THE – п'ять інтегральних параметрів:
1. Цитованість – ваговий коефіцієнт 30 %.
2. Кошти від промисловості – 2,5 %.
3. Рівень інтернаціоналізації – 7,5 %.
4. Експертні оцінки: дослідницької сфери – 30 % та сфери навчання і викладання – 30 %.
Із інтегральних параметрів розраховуються overall score (загальна сума балів) і rank (місце університету в рейтингу).
Інтегральні параметри – як комбінація прямих вимірювань і оцінок експертних середовищ – в концентрованому (у "згорнутому") вигляді містять у собі: оцінку авторитету університету в світовій системі науки і освіти, якості послуг у цих сферах на світових ринках, чи привабливий університет для світу: чи їдуть до нього абітурієнти і партнери? Також надається опосередковане передбачення: чи буде такий університет успішним?
2. Динаміка позицій КПІ ім. Ігоря Сікорського у світових рейтингах. Зростання у 2014-2018 роках і просідання у 2018-2020 роках
...2011 рік в історії вищої школи України був відзначений тим, що вперше два українські університети (КПІ та Донецький національний) увійшли до світових рейтингів університетів.
У рейтингу QS в 2014-2018 роках КПІ піднімався до найвищої для себе позиції – місця в інтервалі 501-550 – із близько 1,5 тисячі прорейтингованих університетів світу.
Але після цього почав "просідати" за усіма інтегральними параметрами, і в 2020 році "опанував" інтервал 701-750 місця.
Низькі показники не відповідали справжньому потенціалу КПІ і несли в собі певні загрози: погіршували репутацію, знижували конкурентоспроможність, ускладнювали економіку університету (при формульному розрахунку фінансування). Тому здійснювались заходи, щоб цього уникнути.
Вимоги до кількісних рейтингових показників було враховано у профілях кафедр, в індивідуальних рейтингах НПП, у контрактах з керівниками всіх рівнів, і це мало б підштовхнути до роботи з поліпшення цих показників, але суттєвого поліпшення інтегральних параметрів КПІ досягти не вдавалося.
3. 2020 рік: перехід на систему управління за принципами "kpi" і посилення управлінського впливу на характеристики роботи підрозділів
У 2020 році відбулася помітна подія – перехід університету на систему управління на основі "kpi". Це забезпечило підвищення ефективності всієї системи роботи університету. Паралельно ставилося завдання посилити позиції КПІ в світових рейтингах.
Основною причиною просідання КПІ було визначено те, що протягом тривалого часу кафедри, факультети та інститути фактично були "увільнені" від необхідності аналізувати динаміку тих кількісних і якісних характеристик своєї роботи, які відповідають запитуваним від КПІ. Тому постало завдання: перейти від "роботи зі спостереження" до цілеспрямованого управлінського впливу з метою посилити позиції КПІ у світових системах оцінювання.
Ідея полягала в тому, щоб досягати в підрозділах позитивної динаміки за кожною з саме тих характеристик, що їх рейтинги запитують від КПІ. Як результат синергії будуть покращуватися й інтегральні параметри КПІ та його позиції в рейтингах. Це було рекомендовано і роз'яснено на рівні факультетів, інститутів і кафедр.
Взаємодія з даними профілів кафедр
Технологічно впроваджений механізм впливу за окремими індикаторами виглядає так. Скажімо, за рейтингом THE розглядаються внески кожного факультету і його кафедр за п'ятьма інтегральними параметрами. Враховуються і цитованість, і кошти від досліджень для промисловості, і характеристики інтернаціоналізації, і оцінки дослідницької та освітньої сфер. Дані залучаються з профілів кафедр, у підрозділах нічого спеціально для такого моніторингу не запитується. За ними завідувач кафедри, декан факультету бачать слабкі місця. Отож упроваджений моніторинг – це фактично підстава для завдань керівникам, за якими характеристиками роботи слід досягати покращення.
Факультети та інститути інформовані про всі показники, бо сектор рейтингів ДМС направляє аналітичні записки як з аналізом характеристик роботи кафедр на основі даних профілів кафедр, так і з результатами за предметними категоріями, які ми бачимо в світових рейтингах.
Так, до підрозділів лише останнім часом направлялись результати глобальних рейтингів QS і THE для кафедр у межах предметних категорій "Інженерія", "Комп'ютерні науки", "Фізичні науки", "Економічні науки", а також результати предметних рейтингів і результати рейтингу QS у сфері працевлаштування. І цю практику буде продовжено.
Таким чином, підстав для розгляду на кафедрах, що саме слід покращувати, більш ніж достатньо!
4. Деякі позитивні результати
Завдяки вжитим заходам КПІ посилив позиції в рейтингах.
Призупинено просідання в рейтингу QS, що забезпечує вищий коефіцієнт внеску міжнародної сфери в розподіл фінансування МОНУ. При цьому КПІ піднімається в межах інтервалу місць – 701-750, і нині має найвищу позицію за всі 10 останніх років участі в рейтингу.
У регіональному рейтингу країн Європи, що розвиваються, і Середньої Азії покращувалася загальна оцінка КПІ – overall score – порівняно з середнім у групі всіх 450 університетів, що увійшли до рейтингу. Це означає, що КПІ поліпшує свою діяльність швидше, ніж інші. За оцінками академічних експертів і експертів від роботодавців, КПІ входить до 25 кращих університетів регіону в цьому регіональному рейтингу.
Зростає кількість статей у співавторстві хоча б з одним зарубіжним ученим – важливий критерій інтернаціоналізації. Це означає, що наш дослідницький університет поступово інтегрується до міжнародного наукового простору.
Усе це є результатом цілеспрямованої діяльності проректорів за напрямами, деканів, директорів, завідувачів провідних кафедр університету.
Але є й багато проблем, невирішених ще завдань.
Наприклад, КПІ поки не вдається увійти до першої тисячі рейтингу THE.
5. Завдання університету та підрозділів щодо посилення позицій
у світових рейтингах
Що ж випливає із "підказок" нашим кафедрам, спеціальностям, освітнім програмам від рейтингів? Що саме нам треба посилювати?
1. Спостерігається погіршення позицій КПІ за параметром "International Students" (кількість іноземних студентів).
Цей параметр фактично визначає, наскільки університет є привабливим для світу, для молоді, чи поїдуть навчатися до нього іноземці.
"International Students" – єдиний інтегральний параметр КПІ з усталеною негативною динамікою протягом останніх років.
2. У гендерній сфері КПІ, яка є важливою складовою демократизації всієї системи життєдіяльності університету, позиції КПІ оцінюються як "добре" за авторством наукових публікацій жінок і за гендерним балансом у викладанні та у навчанні. Однак серед університетів України тут ми лише на 9-й і на 25-й позиціях.
3. З експертним середовищем слід вчитися працювати по-новому.
В QS їхні оцінки мають чи не визначальну роль: вага оцінки академічних експертів 40%, а роботодавців – 10%. Тим більше, що рейтинг QS обирає експертів для КПІ з банків даних – із тих осіб, які добре знають нас, бо кафедри, факультети і інститути КПІ ці бази даних формують самі.
А для тих експертів, які звертаються за враженнями до першоджерел, потрібні якісні англомовні сайти, привабливий опис освітніх програм і наукових досягнень, публікації у визнаних авторитетних міжнародних журналах. Тому дуже потрібні якісні сайти!
Ось приклад поліпшення сайтів. Хоча факультетський сайт радіотехнічного факультету в університетському рейтингу Webometrics посідає 16-те місце, сайти кафедри прикладної радіоелектроніки і кафедри радіотехнічних систем відповідно займають 93-тє і 79-те місця. Отже дія має бути лише одна: зробити сайти й цих двох кафедр якіснішими, мати їх англомовні версії.
Аналогічне завдання – для кафедри технічних та програмних засобів автоматизації на інженерно-хімічному факультеті.
І таких прикладів у нас ще багато!
Але серед всіх наших завдань ключовим залишається завдання відійти від "позиції спостереження", перейти до управлінських впливів.
Рейтинги за окремими індикаторами методології демонструють нам, до чого слід "докласти руки", що саме треба покращувати за тими чи іншими предметними категоріями і за окремими предметами.
Скажімо, загальні оцінки КПІ за предметними категоріями від академічних експертів і експертів від роботодавців укладаються в інтервал приблизно 50-70% від загальної оцінки лідерів – MIT, Harvard University, University of Cambridge.
Отже нам є над чим працювати.
Розмірковуючи над порадами, які містяться в світових рейтингах, дозвольте на завершення привернути вашу увагу до головного.
Рейтинги підштовхують нас вдосконалювати прийоми роботи, щоб посилювати конкурентоспроможність внутрішнього середовища і, за рахунок цього, посилювати наш науково-педагогічний потенціал (за науково-педагогічним потенціалом ми впродовж 14 років програємо Київському національному університету імені Тараса Шевченка). Зміцнення кадрів, науково-педагогічного потенціалу – це найважливіша складова для забезпечення синергетичного ефекту, що завдяки роботі з рейтингами має привести до поліпшення життя нашої академічної спільноти!
До речі: 12 червня Центр міжнародних проєктів "Євроосвіта" спільно з міжнародною групою експертів IREG Observatory on Academic Ranking and Excellence презентували сімнадцятий академічний рейтинг закладів вищої освіти України "Топ-200 Україна 2023". КПІ ім. Ігоря Сікорського зайняв першу його сходинку. При складанні цьогорічного рейтингу експерти використовували багатокритеріальні підходи до оцінювання ефективності діяльності університетів на основі обробки отриманих з відкритих джерел великих масивів даних про роботу ЗВО. За базові принципи визначення рейтингів українських вишів було взято такі: забезпечення відкритості, прозорості, об'єктивності і незалежності ранжування університетів; врахування всебічності і багатогранності їхньої діяльності; пріоритетність євроінтеграційних процесів (при цьому вагові коефіцієнти міжнародних показників діяльності університетів (QS World University Rankings, Times Higher Education World University Rankings, THE University Impact Rankings та інших) встановлено вищими за вагові коефіцієнти національних показників).
