Кінець року – це завжди підбиття підсумків і окреслення планів на майбутнє. Саме цим питанням було присвячено й засідання Наглядової ради КПІ ім. Ігоря Сікорського, яке відбулося 11 грудня. Провів ці збори її голова – Президент України 1994 – 2005 років Леонід Кучма.
З ґрунтовною доповіддю про діяльність університету в 2023 році й, взагалі, в останній період, перед членами Наглядової ради виступив ректор КПІ академік НАН України Михайло Згуровський.
"Нині КПІ є дослідницьким університетом, модель якого гармонійно поєднує три компоненти: освітню, дослідницьку та інноваційну. Під інноваційною компонентою ми розуміємо закладення в освітні програми і плани університету проєктів створення нової техніки спільно з високотехнологічними компаніями і, водночас, вивчення спеціальних інженерних дисциплін", – так на початку свого виступу він сформулював принципи, на яких ґрунтується робота університету.
Така триєдність визначила й здатність КПІ ім. Ігоря Сікорського в надзвичайно складні часи – спочатку пандемії COVID-19, а згодом – повномасштабної війни, яку розв'язала росія, – швидко вибудувати адекватні механізми забезпечення діяльності університету в нових обставинах. Новації, що їх було впроваджено в практичну роботу Київської політехніки і які дозволили їй не лише продовжити ефективно працювати, але й залишитися одним із лідерів вищої освіти України, наочно довели продуктивність цієї моделі. "Виклики, з якими ми зустрілися, змусили нас докорінно перебудувати нашу роботу. Передусім ми були змушені створити новітні інструменти для навчання. Це навчання ми називаємо змішаним – частина студентів навчається очно, частина – дистанційно. Тому нам довелося дуже швидко розробляти інструменти інтерактивного навчання, інструменти моделювання середовища для створення віртуальних лабораторних робіт, додаткові платформи дистанційної освіти. За цей час було створено близько тисячі таких інструментів, які були закладені в спеціальну платформу дистанційного навчання "Сікорський", – розповів ректор членам Наглядової ради. – Тобто цей напрям роботи вилився в цифрову трансформацію університету, й нині ми автоматизували більшість наших операцій як у навчальному процесі – через нашу платформу "Електронний кампус", яка охоплює цифровими технологіями ланки і стадії навчального процесу, – так і в управлінській діяльності".
Про масштаби цієї роботи свідчить статистика. Як розповів Михайло Згуровський, в КПІ нині здобувають вищу освіту понад 23 тисячі студентів, працюють 67 визнаних у світі наукових шкіл і 272 наукові групи. Студенти навчаються за 43-ма бакалаврськими програмами, 92-ма – магістерськими і 37-ма програмами доктора філософії. Оскільки університет є інноваційним, то щороку в ньому народжується приблизно 100 стартапів різного рівня та різних масштабів. За часи війни, починаючи з 2014 року, на ринки України та інших країн виведено понад 110 таких стартапів.
Більшість розробок київських політехніків значною мірою пов'язані зі зміцненням оборони країни та модернізацією наших силових структур, впровадженням сучасних методів відновлення здоров'я й фізичної та професійної реабілітації українських вояків, які дістали на цій війні важкі поранення і каліцтва тощо. Деякі з них, опріч цього, спрямовані на очищення нашої землі від небезпечних слідів війни – мін і нерозірваних снарядів. Оборонна тематика є тепер провідною і в традиційному фестивалі інноваційний проєктів "Sikorsky Challenge". Водночас, все більше випускників КПІ приходять у колективи підприємств військово-промислового комплексу країни як фахівці. А інколи й очолюють такі підприємства, адже в університеті відкрито магістерську програму підготовки управлінців для ОПК. Усе це та ще багато іншого є важливим внеском університету в загальну справу наближення Перемоги.
Варто додати, що завдяки практичному спрямуванню проєктів, над якими працюють науковці, викладачі та студенти, зв'язки університету з підприємствами ОПК та структурами, що забезпечують оборону країни, останнім часом не лише не ослабли, але й значно зміцнилися. Тому й шлях від ідеї до її реалізації та масштабування готового продукту значно скоротився.
Понад те, в КПІ працює інформаційно-аналітичний Ситуаційний центр, роботі якого на засіданні було присвячено окрему доповідь. Його співробітники практично в режимі реального часу відстежують й аналізують значні події та тенденції в житті нашої країни, використовуючи при цьому найдосконаліші інструменти, що їх має сучасна наука. До речі, саме вони ще 2022 року дослідили три можливих сценарії розвитку ситуації у разі підриву дамби Каховської ГЕС і затоплення довколишніх територій та надали прогнози, потрібні для планування дій задля зменшення шкоди від такого терористичного акту. Слід зауважити, що один із цих сценаріїв, на жаль, став реальністю (причому справдився він з дуже високим ступенем подібності до змодельованого), і це допомогло пришвидшити рятувальні роботи.
Не менш важливою є й космічна програма КПІ. Як розповів ректор, за останні п'ятнадцять років університет вибудував повний цикл проєктування, розробки, виведення в космос і експлуатації на орбіті дослідницьких нано- і мікросупутників. Сьогодні в космосі перебувають три створені київськими політехніками наносупутники, наступного року планується запуск ще двох наносупутників, один з яких розробляється спільно з колегами з Познанської політехніки (Польща). Обидва нестимуть корисне навантаження, що зможе використовуватися й для потреб оборонного комплексу.
До речі, про університетські космічні апарати під час обговорення доповіді ректора згадав і директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України, член Президії НАН України, заступник голови Наглядової ради КПІ Ярослав Яцків. Він, зокрема, повідомив, що в Україні з 2018 року немає єдиної державної космічної програми і лише Київська політехніка наполегливо і послідовно працює над цією тематикою, вишукуючи кошти і можливості для її реалізації.
Взагалі, обговорення доповіді ректора вийшло далеко за межі узагальнення підсумків роботи університету в 2023 році та уточнення окремих її аспектів. Учасники говорили про накопичений в КПІ унікальний досвід організації освітньої, наукової, інноваційної та експертно-аналітичної роботи й про необхідність поширити його на роботу інших українських вишів, а деякі моменти і впровадити у діяльність органів державної влади. Отож наприкінці засідання члени Наглядової ради домовилися підготувати за результатами зустрічі звернення до владних структур з викладенням певних, вже апробованих у КПІ ідей, які стануть у пригоді при вирішенні стратегічних питань, важливих для усієї держави.
"У нас ще зберігається колосальний науково-технічний потенціал, тому нам слід не втрачати те, що в нас є сьогодні, – зауважив після завершення засідання Леонід Кучма. – Дійсно, варто було б зібрати в цьому закладі всіх ректорів: показати, що є що, і сказати: "Шановне товариство, вчіться, і хоча б частинку того, що тут є позитивного, беріть до себе і використовуйте також".
У КПІ відбулося засідання Наглядової ради. Наші студенти й науковці працюють над інноваційними розробками, що здатні змінити хід війни: безпілотні повітряні, наземні та морські рухомі апарати, технології автоматизації управління військовим озброєнням, реабілітація військових тощо.
Головна мета університету нині — щоб усі розробки якомога швидше допомогли нашим силам безпеки та оборони у боротьбі з ворогом.