«Джмелю», вам – зліт!

На початку травня цього року Інноваційний холдинг "Sikorsky Challenge" та ТОВ "Авіаційна компанія "Вектор" уклали Меморандум про співпрацю. Отож тепер одним із перспективних стартапів, впровадження якого у виробництво підтримує Інноваційний холдинг "Sikorsky Challenge", – реалізація проєкту зі створення й організації серійного виробництва на базі ТОВ "Авіаційна компанія "Вектор" легких багатоцільових вертольотів серії ВМ-4 ("Джміль").

Кореспондент "Київського політехніка" обговорив з директором Інноваційного холдингу "Sikorsky Challenge" Олексієм Анатолійовичем Струцинським та комерційним директором ТОВ "Авіаційна компанія "Вектор" Єгором Андрійовичем Шишенком питання реалізації цього бізнес-орієнтованого проєкту і льотно-технічні характеристики вертольота і його модифікацій. Адже проєкт цей має наукове і прикладне значення у справі відродження науково-виробничого потенціалу України в галузі авіабудування та у подальшому розвитку безпосереднього виробника складних літальних апаратів.

На думку Олексія Струцинського, завдяки залученню для виробництва "Джмеля" певних коштів від потенційних інвесторів, можна вже сьогодні планувати випуск дослідного зразка вертольота ВМ-4, на базі якого буде створено модифікацію гелікоптера військового призначення. Легкий штурмовик ВМ-4В "Кіборг", морський та прикордонний патрульний вертоліт за певних конструкційних інновацій може використовуватися як розвідувальний, десантний, протичовновий літальний апарат або як засіб забезпечення зв'язку чи радіоелектронної боротьби з противником.

Єгор Шишенок розповідає про значні  перспективи малої авіації.  Скажімо, сьогодні колективу ТОВ "Авіаційна компанія "Вектор" під силу створювати медично-санітарну модифікацію вертольота ВМ-4. Машину можна буде застосовувати для евакуації поранених, доставки невеликої партії вантажів (ліків, обладнання тощо). "Джміль" може стати у пригоді й для поліції та служб безпеки. Адже його можна використовувати для патрулювання міст, важкодоступних територій, для транспортування сил спеціального призначення.

А як щодо конструктивних та експлуатаційних особливостей "Джмеля"? Легкий багатоцільовий чотиримісний гвинтокрил, на відміну від зарубіжних аналогів, матиме два поршневі двигуни виробництва фірми "ULPower" (Бельгія). Потужність кожного з них 145 кінських сил. Авіоніка – електронні системи, розроблені для використання на літальних апаратах, – надходитиме від фірми "Garmin" (США). Залежно від типу двигунів, вертоліт зможе використовувати автомобільний бензин марок А-95, А-98, А-100. Максимальна швидкість літального апарата (за умови злітної маси у 1000 кг) дорівнюватиме 230 км/год. А крейсерська – 200 км/год. Дальність польоту – 550 км на статичній висоті у 1500 м. Передбачено, що конструкція корпусу вертольота з композитних матеріалів буде значною перевагою "Джмеля" над усіма існуючими аналогами у своєму класі вертольотів.

У перспективі передбачається розробка більш важкого, п'ятимісного гелікоптера з двома двигунами (з метою компенсації тяги на випадок виходу з ладу одного з них) і розробка легких гелікоптерів із застосуванням гібридної силової установки. Отже, з існуючим на сьогодні аналогом іноземних гелікоптерів можна буде, як кажуть, позмагатися з точки зору експлуатаційних якостей та надійності.

Авіаційна компанія ВЕКТОР - вертоліт Джміль

Щодо готовності даного проєкту до впровадження учасники розмови мають єдність поглядів. П'ятий етап технологічної готовності Technology readiness levels із 9 можливих – це вже історія. На сьогодні сформовано основні наукові принципи, що покладені в основу нової технології. Також сформульовано концепт, ідею майбутньої технології створення "Джмеля" та її застосування у вигляді виробів. І це ще не все. Проведено лабораторні експерименти та лабораторні демонстрації працездатності технології, що покладено в основу проєкту. Також у лабораторних умовах продемонстровано перший прототип гелікоптера, за допомогою якого доведено, що обрана раніше технологія є працездатною. Розроблено та проведено тестування компонентів вузлів для створення повнорозмірного макета.

Що залишається? Розробка та виготовлення прототипу для демонстрації в робочому середовищі. Далі слід провести випробування, щоб продемонструвати працездатність у реальних умовах. Ось тоді "Джміль" стане на крило. Програма випробувань дозволить створити відповідну документацію для серійного виробництва. Нарешті на етапі TRL 9 гелікоптер працюватиме в реальних умовах, впроваджуватиметься у серійне виробництво. І як кажуть комерсанти, можна призначати літальному апарату достойну ціну.

Припустимо, що з державного бюджету чи від приватних інвесторів надійдуть кошти для будівництва експериментальної моделі "Джмеля". Що далі? Підготовка технічної документації – на це потрібен рік. Далі – складання першої моделі. На це піде ще один рік інтенсивної роботи інженерів-конструкторів і робітників. Експлуатаційні випробування пілотного зразка "Джмеля" також потребують не більше одного року. Успішні випробування можуть дати старт виробництву серії гелікоптерів вітчизняного виробництва. Тож слово за інвесторами.

На думку О. Струцинського та Є. Шишенка, питання комерціалізації проєкту – це один із основних факторів здійснення планів щодо виробництва гвинтокрила. Але потрібні не лише інвестиції, але й поради досвідчених консультантів, що найчастіше є навіть ціннішим за фінансову компоненту. У колективу  ТОВ "Авіаційна компанія "Вектор" за співробітництва з Інноваційним холдингом "Sikorsky Challenge" буде змога залучати до виробничого процесу і випускників Навчально-наукового інституту аерокосмічних технологій КПІ ім. Ігоря Сікорського. Адже принципи дуальної освіти дозволяють, сказати б, народжувати підприємців-інноваторів. Отож досвідчений колектив ТОВ "Авіаційна компанія "Вектор" чекатиме на молодих винахідників і дослідників.

Життя не стоїть на місці. Співробітництво Інноваційного холдингу "Sikorsky Challenge" та ТОВ "Авіаційна компанія "Вектор" поступово розгортається. Зокрема, відбувається процес підготовки спільного патенту на один з елементів "Джмеля" – систему аварійного утримання гвинтокрила в системі безпеки вертольота.

Спілкувався Віктор Задворнов