В дослідженні Інституту передових оборонних технологій та Інформаційно-аналітичного ситуаційного центру КПІ ім. Ігоря Сікорського, виконаному спільно з провідними експертами країни, проаналізовані безпекові загрози для України на часовому горизонті до 2030 року і характеристики її майбутнього оборонно-промислового комплексу, спроможного, асиметричними засобами стримувати можливу зовнішню агресію на часовому горизонті до 2030 року.

Виконано комплекс робіт з Форсайту (передбачення) сукупності з семи сценаріїв безпекового стану України: чотирьох – на часовому горизонті до 2025 року і трьох – до 2030 року. З використанням методу Дельфі здійснено оцінку ймовірності їх втілення.

Найбільш бажаним для України на часовому горизонті до 2025 року є сценарій «Захист власними силами» (Холодний мир), що має ймовірність втілення 15,0%. Він полягає в завершенні військових дій на Сході України і поверненні до сталого розвитку країни за рахунок консолідації народу і еліт навколо національних інтересів, зміцнення власного ОПК, запровадження територіальної оборони, прийняття нових доктрин (стратегій) зовнішньополітичної, дипломатичної, розвідувальної роботи України, відновлення міжнародних гарантій безпеки України на засадах Будапештського меморандуму. На часовому горизонті до 2030 року сценарій «Захист власними силами» може перейти до наступної фази – бажаного сценарію «Захищена країна» з умовною ймовірність 5,0%.

Сценарій «Заморожування конфлікту» (Стале перемир’я), може втілитися на часовому горизонті до 2025 року з ймовірністю 25,0%. Він може відбутися у разі досягнення політичного компромісу між країнами Заходу, України і РФ шляхом введення за мандатом ОБСЄ/ООН міжнародних озброєних миротворців вздовж лінії розмежування. Досягнення цього компромісу забезпечить: пришвидшений рух України до стандартів ЄС і НАТО; концентрацію ресурсів держави на розвитку економіки; здійснення соціальних перетворень відповідно до стандартів ЄС і НАТО.

За умови збереження нинішніх геополітичних і внутрішніх тенденцій на часовому відрізку до 2025 року, найменш бажаним, але найбільш ймовірним для України може бути сценарій «Консервування кризи» (Холодна війна), ймовірність якого складає 40,0%. За цим сценарієм, в результаті зовнішнього гібридного впливу і внутрішнього розбрату продовжуватиметься розкол народу і еліт, відбуватимуться подальші втрати головних складових суверенності країни на міжнародній арені. Безвізовий режим до ЄС з високою ймовірністю буде втрачено. За гірших умов, на часовому відрізку до 2030 року сценарій «Консервування кризи» може перейти до вкрай небажаних для України сценаріїв: «Чужа суб’єктність» з умовною ймовірністю втілення 15,0%, або до сценарію «Дезінтеграція» з умовною ймовірністю втілення 10,0%.

Сценарій «Сіра зона» (Ані війни, ані миру), може відбутися на часовому горизонті до 2025 року з ймовірністю 20,0%. Він характеризуватиметься продовженням конфлікту на Сході України, розвалом міжнародної коаліції на підтримку України, підсиленням зовнішнього гібридного впливу, спрямованого на поглиблення розколу народу і еліт, прискорення економічного занепаду. Відбуватиметься рух України до моделі буферної, роздільної зони між Росією і країнами Євросоюзу. Країни Євросоюзу у цьому випадку скасують безвізовий режим та відмежуються від України міцним кордоном. На часовому відрізку до 2030 року цей сценарій може перейти до сценарію «Дезінтеграція» з умовною ймовірністю 10,0%.

Дослідники вважають, що Україна не повинна відкидати ймовірність реалізації найгірших з наведених вище сценаріїв, а, відмовившись від ілюзії світового україноцентризму, консолідуючи суспільство і еліти навколо національних інтересів, самостійно вибудовувати високотехнологічну економіку, національну безпеку, справедливе і комфортне соціальне середовище. Країна має не очікувати, що хтось з зовні забезпечить їй успішне майбутнє, а «проєктувати» його і наполегливо втілювати. Досягненню цієї мети частково присвячене наведене дослідження.