Сучасні тенденції досліджень звукової матерії мови обговорили на ФЛ

Для пошуку відповідей на питання, які вирішує сучасна лінгвістика, і для сприяння їхньому інтегруванню в лінгвальну картину світу 22 квітня 2021 р. на базі кафедри теорії, практики та перекладу французької мови факультету лінгвістики КПІ ім. Ігоря Сікорського відбулося п'яте, ювілейне, засідання круглого столу "Сучасні тенденції фонетичних досліджень". Обговорювані на ньому питання і проблеми випливають з самої сутності лінгвістики, адже вона як сфера міждисциплінарних досліджень, об'єднуючи знання психології, соціології, антропології, філософії і низки інших наук про мовленнєво-мисленнєву діяльність людини в дослідженнях, спрямована на пізнання механізмів кодування, актуалізації та декодування усного й писемного мовлення, структурної організації і закономірностей функціонування концептуальної системи мови, специфіки взаємодії вербальних і невербальних засобів вираження смислу висловлення тощо.

Варто зауважити, що карантинні обмеження жодним чином не вплинули на рівень конференції. Навпаки, саме завдяки онлайн-формату проведення долучитися до цього заходу змогли багато науковців з України, а також представники мовознавчої наукової спільноти з Литви, Італії, Канади. Загалом ювілейне засідання V Круглого столу об'єднало і провідних фахівців-філологів, і науковців-початківців у галузі теоретичного, експериментального та прикладного мовознавства з 21 університету України, Європи й Канади, які спрямовують свою творчу енергію на дослідження звукової будови мови й мовлення як вагомої складової комунікативної діяльності людини. Потужним був і науковий склад учасників заходу – 10 докторів наук, 21 кандидат наук, аспіранти й магістранти.     

З вітальним словом до учасників круглого столу звернулися організатори конференції – очільниця Київської фонетичної школи докторка філологічних наук, в.о. завідувача кафедри теорії, практики та перекладу французької мови Алла Калита; доцентка кафедри теорії, практики та перекладу французької мови, співголова оргкомітету Ірина Полюк; докторка філологічних наук, професорка кафедри теорії, практики та перекладу французької мови Лариса Тараненко та інші.

Розпочала пленарне засідання круглого столу Ольга Ільченко (д. філол. н., професор, завідувачка кафедри іноземних мов Центру наукових досліджень та викладання іноземних мов Національної академії наук України), яка у своєму виступі охарактеризувала новітні вимовні тенденції в сучасній англійській мові, акцентуючи увагу на такому явищі, як "октолітерафілія" та випадіння фонеми /h/ у різних позиціях слова.  

Алла Калита, характеризуючи на цьому засіданні розвиток лінгвоенергетичних досліджень у межах експериментальної фонетики, наголосила на необхідності пошуку нових методів міждисциплінарного вивчення мовленнєво-мисленнєвої діяльності людини. У своєму виступі вона представила методологію моделювання когнітивних процесів мислення під час породження мовлення із застосуванням теоретичного апарату низки психологічних, лінгвістичних і соціальних наук на основі системного підходу та сучасної синергетичної доктрини теорії хаосу. Алла Калита  продемонструвала можливості розширення кола міждисциплінарних досліджень виходячи з моделі піраміди сфер духовного буття індивіда як  універсальної концептуальної моделі наукового розгляду будь-яких когнітивних явищ, процесів або подій, пов'язаних із породженням мовлення й мисленнєвою діяльністю людини.

Доповідь Анастасії Рибак, засновниці і генеральної директорки мережі SARGOI International Community, сертифікованого тренера для викладачів іноземних мов, була присвячена діджиталізації освітнього простору та пошуку ефективних шляхів викладання іноземної мови онлайн. Доповідачка окреслила своє бачення специфіки навчання вимови в умовах дистанційного режиму реалізації навчального процесу та дала конкретні поради стосовно урізноманітнення фонетичних вправ під час аудиторних занять і самостійної роботи студентів з метою підвищення рівня їх вимовної культури.

Докторка філологічних наук, професорка Йоліта Урбановічене (Інститут литовської мови, м. Вільнюс, Литва) у своїй доповіді дала якісні й кількісні характеристики приголосних латвійської і литовської мов у зіставному аспекті. Вона розповіла, що нині колектив фонетистів Інституту розробляє методологію проведення фундаментальних досліджень сонантів зіставлюваних мов.

Виступ докторки філологічних наук, декана факультету іноземної філології Волинського національного університету імені Лесі Українки Лариси Макарук був присвячений питанням взаємодії вербальних, невербальних і паравербальних засобів у сучасних відеоресурсах, орієнтованих на запобігання поширенню COVID-19. У своїй доповіді авторка акцентувала увагу на тому, що такі комбіновані ресурси відкривають нові грані для подальших розвідок, які можна сфокусувати на значенні та його важливості, а також на можливих способах його інтерпретації.

У виступі Клаудіо Барни (факультет міжнародних відносин Університету Мілана, Італія) йшлося про фоносемантичні явища, притаманні творам французького письменника, двічі лауреата Гонкурівської премії Ромена Гарі.

Роботу конференції було продовжено у формі дискусії. Участь у ній взяли доктори філологічних наук, професори О.П. Воробйова, А.Г. Гудманян, Т.І. Домброван, Т. Крисанова та інші. Обговорювалися такі актуальні для сучасного мовознавства питання, як поглиблення когнітивного, культурологічного, прагматичного та енергетичного аспектів фонетичних досліджень дискурсу; фоносемантичні й фоностилістичні особливості текстів різних жанрів; закономірності впливу емоційного стану особистості на просодичну організацію мовлення; специфіка ідентифікації мовця за фонетичним оформленням його мовлення; константність і варіативність соціофонетичних параметрів мовлення; паралінгвальні характеристики емоційного мовлення; лінгвоконтрастивні дослідження фонетичних систем іноземної та української мов, а також актуальні питання перекладу та методики викладання фонетики іноземної мови.

У ході дискусії були висловлені побажання щодо розширення співпраці з іноземними партнерами для реалізації спільних проєктів з дослідження звукової матерії мови, а також стосовно втілення результатів сучасних напрацювань з фонетичних досліджень безпосередньо в навчальний процес.

Наостанок слід зауважити, що для багатьох фонетистів України конференції та круглі столи, присвячені розгляду сучасних тенденцій з фонетичних досліджень, стали єдиним майданчиком для обміну інформацією, знаннями й різними баченнями одних і тих самих проблем. Тому при підбитті підсумків було наголошено на доцільності щорічного проведення заходів такого рівня для обміну інформацією про пошуки філологів – представників різних країн і наукових шкіл у галузі теоретичної, експериментальної та прикладної фонетики.

І.С. Полюк, доцентка кафедри теорії, практики та перекладу французької мови