Київську політехніку 17 березня відвідала делегація Державного космічного агентства та МОН України у складі Володимира Тафтая – голови ДКАУ, Едуарда Кузнєцова – радника голови ДКАУ, Володимира Міхеєва – заступника голови ДКАУ та Миколи Кизима – першого заступника міністра освіти і науки України. З гостями зустрілися Михайло Згуровський – ректор університету, Михайло Ільченко – голова Вченої ради, Віталій Пасічник – проректор з наукової роботи, Юрій Сидоренко – в.о. директора ІМЗ ім. Є.О. Патона, Сергій Пуха – головний конструктор КБ "Шторм", Борис Рассамакін – завідувач лабораторії сотопанельних конструкцій та наносупутникових технологій, Ігор Владимирський – заступник начальника НДЧ та інші.
Гості відвідали алею видатних вчених, життя і діяльність яких були пов'язані з КПІ, оглянули Державний політехнічний музей при КПІ ім. Ігоря Сікорського та його Відділ авіації і космонавтики. "Відверто кажучи, я не знав, який у вас цікавий музей, – сказав В.Тафтай, – наступного разу планую провести там більше часу". Потім відбулося обговорення перспектив співпраці, що стосувалося включення розробок КПІ ім. Ігоря Сікорського до Космічної програми України, зокрема виведення на орбіту мікросупутника PolyITAN-3 та створення угруповання супутників для дистанційного зондування Землі.
Учасники зустрічі переглянули відеофільм "КПІ. Підкорення космосу". Ю.Сидоренко презентував Космічну програму університету, яка передбачає створення, запуск та дослідження малих космічних апаратів, проєктування та здійснення проєктів супутникових телекомунікацій, розробку та впровадження компонентів і пристроїв космічної техніки різного функціонального призначення. А С.Пуха представив проєкт угруповання з 6-8 мікросупутників для одночасного перебування на навколоземній орбіті і передачі даних з роздільною здатністю до 1 м. Наявність таких апаратів сприятиме вирішенню широкого спектру завдань в інтересах економіки та силових структур.
Під час обговорення М.Згуровський зазначив: "Ми подали на розгляд ДКАУ 27 пропозицій і зацікавлені, щоб наші науковці ввійшли в команди, які створюють ті чи інші українські проєкти". У ході зустрічі йшлося про те, що востаннє супутник дистанційного зондування Землі Україна запускала 10 років тому. Нині, до кінця 2021 року, є можливість вивести в космос апарат дистанційного зондування Землі "Січ 2-1", розроблений КБ "Південне". Було б доцільно одночасно запустити і розробку політехніків – PolyITAN-3, який на той час уже буде готовий. "Додаткова маса в 4 кг для виведення в космос суттєвого значення не матиме, – розмірковував М.Згуровський, – але для України це значуще, адже в космосі буде два супутники різного класу. Це і політично важливо, і важливо для розробників, які цим займаються. До цього ми запускали апарати в космос без участі Агентства. А це не дуже правильно, ми ж в Україні працюємо, і хотілося б, щоб разом це все відбувалося".
На що В. Тафтай відповів: "КПІ – легендарний, без усякого перебільшення, заклад освіти. З огляду на презентації, ваші можливості, робота, яку ви провели, – абсолютно вражають. Не можу згадати будь-якого аналогічного прикладу в Україні, щоб хоч якось порівняти з КПІ, це велика заслуга ваших науковців. Рівень технології, яку ви маєте, дозволяє мені абсолютно відповідально говорити про те, що ми розглядаємо можливість включення проєктів КПІ до Космічної програми на тому ж рівні, як і пропозиції інших спеціалізованих підприємств космічної галузі".
У ході розмови ректор наголосив, що в Україні створено замкнутий цикл розробки і виведення в космос мікросупутників, які мають переваги перед звичайними апаратами: вони меншої маси (менше космічного сміття), зручні при виведенні на орбіту (менше ресурсів для меншої маси), можуть виконувати ті самі функції. "Ми приєднуємося до світового тренду щодо створення такого класу супутників, – поінформував Михайло Захарович. – Йдеться не лише про PolyITAN-3, в КПІ розробляється низка мікросупутників з різними функціоналами – під ті завдання, які будуть ставитися перед наукою, перед обороною і безпекою. Ми зможемо створювати і виводити в космос такі апарати. Пропонуємо розглядати наш майданчик як частину космічного майданчика України, давайте робити хороші речі разом".
Своїм баченням подальшого розвитку співпраці поділився і В.Тафтай: "Ми надали пропозиції щодо включення проєкту запуску шести мікросупутників, про які йшлося в презентації, до Космічної програми. Мені здається, що це дуже серйозний проєкт, абсолютно реальна перспектива, яка має сенс для реалізації в економічному і технічному плані. Щодо PolyITAN-3, ми обов'язково реалізуємо цей проєкт. Найближчим часом зможемо спланувати додатковий візит і оглянути лабораторії, де виробляються оптичні сканери. Проєкти КПІ, які нам потрібно розвивати, мають скласти основу космічного сузір'я супутників України".
"КПІ можна назвати компанією-лідером, – додав він, – яка виготовляє серйозні прилади з адекватним рівнем ціни. Тому це дуже цікаве партнерство для розвитку космічної галузі і космічної діяльності в Україні. Той факт, що ви маєте можливість створювати апарати такого формату і з такими характеристиками, є дуже оптимістичним сигналом, що Україна не тільки підтримує, вона і дуже активно розвиває космічні технології".
Підсумовуючи, сторони домовилися, що КПІ надасть ДКАУ більш детальну інформацію, на базі якої буде напрацьовано можливість здійснення всіх необхідних заходів для запуску PolyITAN-3. Очільник ДКАУ також подякував МОН України за підтримку проєктів, які дають змогу КПІ провадити важливі розробки і розвивати космічний напрям. М.Кизим прокоментував: "Те, що робить сьогодні КПІ, це прорив у космічній програмі України. Тут є відповідні напрацювання й успішний досвід створення апаратів. Ми в міністерстві будемо підтримувати цей напрям".