Уже третій рік поспіль наш університет бере участь у двосторонньому Українсько-норвезькому проєкті "NTNU-KPI Collaboration within Industry 4.0 Education" (Освітня співпраця Норвезького університету природничих та технічних наук і КПІ ім. Ігоря Сікорського в галузі Індустрії 4.0). Цей проєкт реалізується в рамках програми "Євразія" за підтримки Норвезького агентства міжнародного співробітництва та підвищення якості вищої освіти (скорочено – Diku).
Викладачі КПІ вже розробили для студентів магістратури Механіко-машинобудівного інституту та факультету менеджменту і маркетингу низку навчальних дисциплін, присвячених технологіям адитивного виробництва, управлінню міжнародними проєктами в умовах Четвертої промислової революції та іншим актуальним темам, пов'язаним з Індустрією 4.0. У 2019 році четверо магістрів з ММІ та ФММ цілий семестр були на включеному навчанні у Норвезькому університеті природничих та технічних наук (NTNU) у місті Йовік. А минулого вересня група студентів, аспірантів і викладачів нашого університету протягом тижня відвідувала NTNU, де вони брали участь у тамтешній літній школі та ознайомилися з провідними промисловими підприємствами Норвегії.
За попередніми планами, симетричний захід мав відбутися у вересні цього року в КПІ. До нас мала завітати норвезька делегація у складі п'яти студентів та кількох викладачів, які ознайомилися б з університетським кампусом, прослухали б лекції цьогорічної літньої школи та здійснили би тур по найцікавіших в контексті Індустрії 4.0 київських підприємствах. Але глобальна пандемія коронавірусної хвороби внесла свої корективи до більшості освітніх проєктів. Не стала винятком і КПІшна літня школа. Як тільки стало зрозуміло, що кардинальної зміни планів уникнути не вдасться, українсько-норвезький проєктний комітет приступив до переорганізаційної роботи. Рішення проблеми видавалося очевидним: перевести школу у віртуальний формат, але ефективність такого підходу залишала місце для сумнівів.
Та, як виявилося, побоювання організаторів були марними. Лише протягом трьох тижнів на оголошення про літню школу "Стале виробництво в Індустрії 4.0: Технології та рішення" відгукнулися аж 234 особи, причому серед них були не лише українські та норвезькі студенти (а саме на такий склад учасників розраховував проєктний комітет), але й поляки, литовці, німці, бангладешці, пакистанці та представники інших європейських та азіатських країн. Вочевидь, учасників привабила анонсована програма школи, яка дійсно була змістовною та розмаїтою. Щоб переконатися в цьому, достатньо побачити список лекторів та назви їхніх презентацій:
З КПІ ім. Ігоря Сікорського:
– Сергій Войтко (ФММ) – "Трансформація соціоекономічної системи в умовах Індустрії 4.0";
– Наталя Скоробогатова (ФММ) – "Ефективність інвестицій в Індустрію 4.0";
– Анна Кухарук (ФММ) – "Конкуренція 4.0";
– Олена Корогодова (ФММ) – "Розробка продукту з урахуванням потреб та бажань споживача";
– Юлія Лашина (ММІ) – "Проєктування процесів виготовлення та складання";
– Анатолій Мініцький та Євген Биба (ІФФ) – "Новітні матеріали";
– Дмитро Красновид (ММІ) – "Аспекти 3D друку фасонних поверхонь".
З Норвезького університету природничих та технічних наук:
– Нільс Пітер Остбо – "Моделювання та архітектура підприємств в Іднустрії 4.0" та "Навчальна фабрика NTNU";
– Олександр Семенюта – "Системи машинного зору в контексті Індустрії 4.0";
– Іванна Батуринська – "Контроль та управління якістю в адитивному виробництві" та "Кібербезпека в адитивному виробництві".
З київського підприємства SmartMetalProcessing:
– Андрій Наврузов – "Віртуальний тур підприємством Smart Metal Processing".
З Північної екологічної фінансової корпорації (NEFCO):
– Ірина Федоренко – "Успішні технологічні проєкти: експертна думка".
Отож українсько-норвезька команда викладачів доклала усіх зусиль, щоби протягом чотирьох лекційних днів, з 14 по 17 вересня, якомога повніше представити слухачам різні аспекти надзвичайно широкої та важливої теми, якою є Індустрія 4.0. Щодо формату занять, то до нелегкого завдання дистанційного викладання лектори поставилися з неабиякою винахідливістю та відповідальністю. хтось підготував детальні презентаційні слайди, хтось проілюстрував свою доповідь оригінальними навчальними відео, хтось влаштував зі слухачами інтерактивне спілкування, а дехто навіть продемонстрував у прямому ефірі, як використовувати певні програмні інструменти. Замість практичних турів по лабораторіях та підприємствах, слухачі літньої школи змогли взяти участь у не менш змістовних турах віртуальних; брак можливостей наочно ознайомити міжнародних гостей із досягненнями української науки та інноватики лектори успішно компенсували відповідними презентаційними матеріалами: про історію інноваційного розвитку КПІ, про предмет української гордості – літак Ан-225 "Мрія", про найкращі українські "зелені" стартапи та ін.
І ці зусилля дали свої плоди – про це свідчить хоча б той факт, що жодного дня кількість учасників літньої школи не була меншою ніж 110 осіб. Учасники жваво спілкувалися в чаті конференції: ставили запитання лекторам, ділилися між собою враженнями або просто писали слова вдячності за цікаві доповіді. За результатами опитувальників, у середньому ступінь задоволення слухачів від занять коливався в межах 4,2-4,6 балів із 5. Заслуженою та надзвичайно приємною винагородою для викладачів стали численні позитивні відгуки слухачів, яким сподобалося те, що доповідачі використовували різні методи подання матеріалу: слайди, фільми тощо. Усім сподобалася доповідь про літак "Антонов" та опис Індустрії 4.0 як загальної філософії підприємництва.
У членів проєктного комітету нашого університету теж залишилися найприємніші враження від проєкту, адже для більшості з них школа стала першим досвідом проведення настільки масштабного віртуального заходу. Координатор проєкту з української сторони, начальник відділу координації міжнародної проєктної діяльності Сергій Шукаєв наголосив: "проведення цієї літньої школи стало чудовим приводом для популяризації КПІ та української освіти у світі… Система освіти змінюється, дистанційні технології відкривають перед студентами і викладачами безмежні можливості, а це означає, що повернення до дошки з крейдою вже не буде". За словами завідувача кафедри міжнародної економіки ФММ Сергія Войтка, він "з цікавістю спостерігав за проведенням літньої школи, яка повною мірою відповідала засадам Індустрії 4.0 повноцінним використанням технологій Четвертої промислової революції. Координація міжнародної діяльності, процедура реєстрації студентів, проведення лекцій онлайн... – усе це здійснювалося у складних умовах сучасності освітнього процесу і було проведено на високому рівні завдяки спільній роботі фахівців декількох факультетів і університетів України та Норвегії".
Отже, попри нестабільну ситуацію та всі викликані пандемією перешкоди, Українсько-норвезька літня школа "Стале виробництво в Індустрії 4.0: Технології та рішення" стала гідним кроком в історії розвитку міжнародної освіти нашого університету, й усі причетні до її проведення співробітники можуть заслужено пишатися своїми досягненнями. Слухачі мали змогу отримати багато важливих знань і навичок у галузі Індустрії 4.0 від найкращих українських та норвезьких фахівців, а викладачі та організатори переконалися, що проведення навіть наймасштабніших міжнародних заходів їм під силу.