Ви є тут

Наука має бути державним пріоритетом і престижною сферою суспільства. Зі звіту проректора з наукової роботи М.Ю. Ільченка про роботу у 2018 р.


Показники публікаційної активності КПІ ім.Ігоря Сікорського за даними Scopus

У 2018 році відбулися знакові для української науки події: 100-річчя НАН України і 100-річчя легендарного вченого – президента НАН України, академіка, вихованця КПІ Бориса Євгеновича Патона, якого щиро турбує стан науки у вже майже деіндустріалізованій Україні, і який напередодні святкування ювілею у своїх інтерв'ю для ЗМІ зазначив: "Ми ризикуємо втратити і той інтелектуальний потенціал, який, хоч і важко, але все ще вдається утримувати". В іншому інтерв'ю він наголосив, що наука має бути визнана одним із найперших пріоритетів держави.

Позитивний досвід діяльності університету. Упродовж 2018 р. – 120-го року Київського політехнічного інституту – відбулася низка заходів і подій, які об'єднувало ознайомлення громадськості, в т.ч. і на державному рівні, з позитивним досвідом нашої багаторічної діяльності, який можна розглядати як певний базис створення перспективної моделі розвитку вітчизняної економіки.

Наведу короткий огляд подій, які відбулися у сфері науки та інновацій КПІ. 14 березня 2018 р. досвід університету щодо зазначеної моделі був презентований М.З.Згуровським на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти. У рішенні Комітету, зокрема, було схвалено ініціативу КПІ ім. Ігоря Сікорського щодо створення на базі університету інноваційного середовища та дано доручення Міністерству освіти і науки, в т.ч. щодо включення наших експериментальних стендів космічної техніки до Реєстру наукових  об'єктів, що становлять національне надбання. 

20 березня 2018 р. Прем'єр-міністр України В.Гройсман ознайомився з-понад 30 інноваційними розробками університету, які практично реалізовані нами разом із сімома учасниками Інноваційно-виробничого об'єднання "Київська політехніка". Ректор ознайомив прем'єра, як за прикладом розвинених країн світу в КПІ на засадах дослідницького університету в тісній співпраці з промисловістю упродовж останніх років створено систему масових інновацій. Також Михайло Захарович наголосив, що, на жаль, Міністерство освіти і науки  останнім часом у процесі формування тематики держбюджетних робіт взяло за пріоритет кількість статей та індекс Гірша. Неврахування важливості створення експериментальних зразків інноваційних розробок призводить до збіднення науково-інженерних шкіл і втрати унікального інтелектуального потенціалу університетів, зокрема і КПІ ім. Ігоря Сікорського. У відповідь прем'єр зазначив, що Уряд зацікавлений у розвитку економіки, а без науковців та інноваційних розробок зробити це неможливо.

6 червня 2018 р. на виїзному засіданні Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, що відбулося на базі нашого університету, розглядалося питання законодавчого забезпечення розвитку вищої технічної освіти в Україні. М.З.Згуровський проілюстрував свій виступ результатами виконаного оригінального проекту Форсайту економіки України на середньостроковий і довгостроковий часові горизонти. Водночас ним були сформульовані пропозиції щодо дій влади з цих питань.

9–12 жовтня 2018 р. ми взяли активну участь у XV Міжнародній спеціалізованій виставці "Зброя і безпека 2018", де було представлено 26 інноваційних розробок, з якими ознайомилися потенційні замовники, партнери і учасники виставки з 15 країн світу.

 12 грудня 2018 р. відбулося засідання Наглядової ради нашого університету, на якому М.З.Згуровський виступив із доповіддю "КПІ ім. Ігоря Сікорського як модель майбутньої високоінтелектуальної економіки України". Після обговорення голова Наглядової ради Леонід Кучма високо оцінив результати роботи університету і запропонував ознайомити керівників держави з напрацьованим у нашому університеті досвідом наукової та інноваційної діяльності.

Проблеми фінансування та їх вирішення. Ще один захід, який хочу згадати: 23 лютого 2018 р. на нараді в МОН України за підсумками річного звіту проректора з наукової роботи КПІ ім. Ігоря Сікорського прозвучав такий коментар міністра Л.Гриневич: "Те, що ми почули, викликає лише захоплення. Водночас маємо справді драматичну недостатність з фінансуванням. Київська політехніка – це зараз центр розробок серед університетів на військову тематику. У вас дуже тісна співпраця з Оборонпромом і Радою нацбезпеки і оборони. І будучи таким форпостом, ви потерпаєте від величезного недофінансування". Дійсно, за останні роки через недофінансування маємо значне зменшення кількості штатних працівників науки.

Ректорат здійснив у минулому році спроби покращити ситуацію. Були підготовлені і внесені до розгляду на Верховній Раді України та Комітетах Верховної Ради дві пропозиції щодо дофінансування наукових досліджень з метою збільшення оплати праці штатних науковців до повної ставки, а також виділення капітальних видатків на наукові дослідження в рамках окремої бюджетної програми КПІ. Наявність цієї програми убезпечило фінансування лише на рівні попереднього року. Збільшення бюджетних коштів на науку університету через негативну позицію Бюджетного комітету не відбулося, і наші науковці залишилися серед принижених верств населення.

Узагальнені результати виконання наукової тематики

То що ж ми маємо на сьогодні стосовно формування та виконання наукової тематики? Фінансування науки у нас завжди було і є багатоканальним: конкурсні держбюджетні теми МОН (загальний фонд бюджету), ініціативні наукові теми викладачів (близько 300 тем щорічно, кафедральна тематика), та договірна тематика (вітчизняна й міжнародна тематика – це спецфонд). У 2019 р. з'являються нові можливості, обумовлені тим, що розпочав практичну роботу Національний фонд досліджень; підписано Указ про створення Фонду Президента України з підтримки освітніх та наукових програм для молоді і затверджено в держбюджеті України так зване базове фінансування науки університетів, що має діяти з 1 вересня ц.р.

Окремі приклади конкретних наукових розробок, які ми мали минулого року. У рамках конкурсної тематики МОН України було виконано комплексну роботу "Створення та дослідження характеристик університетського наносупутника CubeSat для дистанційних досліджень Землі", в якій задіяно 6 підрозділів університету – ТЕФ, РТФ, ФЕЛ, ФЕА, ПБФ та НДІ телекомунікацій, із залученням спеціалістів КБ "Південне". Вдалося створити макетний зразок наносупутника для дистанційного зондування Землі з роздільною здатністю до 30 метрів. Такого класу апарати цих задач ще не вирішували.

У рамках державного замовлення завершено три розробки: "Розроблення комплекту приймально-передавального й модемного  обладнання для модернізації портативної тропосферної станції" (керівник С.О.Кравчук). Створено дослідний зразок комплекту, що дало змогу підвищити пропускну здатність і завадостійкість. Тропосферні станції реалізують технології, які можуть реально забезпечити захищеність інформації при взаємодії військових підрозділів. Створено дослідний зразок термінала супутникового зв'язку для експлуатації у складних кліматичних і метеорологічних умовах,  проведено його випробування (керівник М.Ю.Ільченко). Розробка має перспективу впровадження на антарктичній станції "Академік Вернадський". Розроблено комплекс пасивної локації  інфразвукового діапазону для виявлення загроз та їх ідентифікації (керівник А.Т.Орлов). Це цікава розробка, затребувана військовими, вона дає змогу виявити місцезнаходження та параметри об'єктів, що становлять загрозу.

У рамках Державного фонду фундаментальних досліджень виконано 4 НДР і 6 грантів. Один із прикладів – "Моделі та методи глибинного навчання для задач геопросторового аналізу в інтересах сільського господарства" (керівник А.Ю.Шелестов). Створено моделі навчання на основі штучного інтелекту, що дають змогу розв'язувати актуальні задачі класифікації земного покриву та сільськогосподарських культур. Результати цієї роботи високо оцінюють спеціалісти США.

Госпдоговірна тематика була і є традиційною для КПІ. У 2018 р. на замовлення 76 підприємств і організацій різної форми власності в університеті виконувались 101 договірна НДР і 287 договорів на надання науково-технічних послуг, 56 договорів для 48 підприємств і організацій  Києва. Відзначу, що відчутно розширюється співпраця з КБ "Південне".

Хочу навести кілька прикладів формування та виконання міжнародної наукової тематики. Це проекти за програмою ЄС "Горизонт 2020". Тут дуже ефективно працюють професори кафедри біоінформатики ФБТ С.В.Горобець і загальної та експериментальної фізики ФМФ О.Ю.Горобець. В іншому проекті вагомі результати отримують фахівці ІФФ під керівництвом О.Д.Васильєва і Є.М.Бродніковського, що розробляють он-лайн курс для підготовки магістрів за напрямом "Паливні комірки та водневі технології".

Над виконанням проектів у рамках програми НАТО "Наука заради миру та безпеки" активно працюють професори В.Г.Колобродов (ПБФ), А.Рагуля (ІФФ), В.І.Найденко (РТФ), Н.Д.Панкратова (ІПСА), О.Р.Чертов (ФПМ). Роботи проф. І.А.Дички свідчать про те, що в рамках міжнародної програми "Eureka" можна отримати вагомий для держави результат.

Формування наукової тематики та програм КПІ. Нині діє Розпорядження Кабінету Міністрів України про розвиток критичних технологій у сфері виробництва озброєння та військової техніки, яким визначено 8 конкретних напрямів критичних технологій: технології створення засобів ураження та захисту від них, інформаційні технології, оптичні технології, хімічні технології, технології матеріалознавства, технології елементної бази радіоелектроніки, технології позиціонування і навігації, технології тактичної медицини. Ми готові запропонувати в рамках нової програми університету низку розробок за зазначеними напрямами.

Ще одна програма, яка має перспективу розвитку, – це робототехніка та штучний інтелект. Ця програма є міждисциплінарною – і для айтішників, і для соціологів, як показує світовий досвід. Дослідження і розробки університету у сфері інформаційних технологій та споріднених галузях можуть стати базисом для формування також науково-технічної програми з цифрових технологій, яка буде супроводжувати глобалізаційні процеси в рамках переходу до індустрії 4.0.

Узагальнені результати наукової тематики: обсяг 72,3 млн грн, з яких 84 роботи – за кошти держбюджету, 21 робота – за міжнародними контрактами, 101 робота – за госпдоговірною тематикою. За результатами виконання всіх робіт захищено 19 докторських і 75 кандидатських дисертацій, вийшли друком 162 монографії, з них 57 за кордоном, 165 підручників і 300 навчальних посібників.

Індекси наукової та інноваційної діяльності. Найбільше кандидатських дисертацій захищено на ФБТ, ПБФ, ЗФ, ІПСА, РТФ. Середній показник – п'ять захистів на 100 науково-педагогічних і наукових працівників. Докторські дисертації успішно захистили на ЗФ, ФЕА, ІЕЕ та ін. За участю студентів у виконанні НДР (з оплатою) кращі показники мають ІФФ, ММІ, ФСП, ФБТ і ХТФ. Переможцями у Всеукраїнському конкурсі студентських НДР можуть похвалитися ІСЗЗІ, ІФФ, ЗФ, ФЕА та ін. Приємно, що практично всі факультети мають публікації в журналах, які входять до міжнародних наукометричних баз, що для нас є важливим критерієм. Кращі показники за кількістю отриманих охоронних документів мають ІХФ, ПБФ, ТЕФ, ММІ, за кількістю нагород на виставках – ММІ, ПБФ, ІХФ, ІФФ, ФЕЛ. За кількістю цитувань попереду науковці ХТФ, ФМФ, ТЕФ, ФТІ, ФЕА; за рейтингом Webometrics – ФЛ, ІТС, ІПСА, ФТІ, ФММ.

Серед завдань з формування наукової тематики на 2019 р. – підготовка інформації до проведення державної атестації ЗВО в частині провадження наукової діяльності, удосконалення механізму організації науки з пріоритетом на формування міждисциплінарного змісту програм для обґрунтування базового фінансування, розширення обсягів конкурсної тематики, створення умов та надання підтримки науковцям і молодим ученим, які працюють для сфери національної безпеки і оборони.

Кількість зарахованих до аспірантури

Підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів. До аспірантури зараховано 217 осіб, з них магістрів – 85%, відмінників – 43%, мають наукові досягнення – 63%. У 2018 р. докторантуру закінчили 24 особи. Ефективність підготовки докторів наук через докторантуру становить 29%, ефективність випуску аспірантури – 17%. Кількість випускників аспірантури в 2018 р. – 128 осіб, захистились у термін навчання – 12, подали роботи до захисту – 10, працевлаштовані в університеті – 45.  У 2018 р. на спеціалізованих вчених радах університету було захищено 54 кандидатські та 20 докторських дисертацій.

Завдання з підготовки кадрів на 2019 р.: формування змісту докторських програм з усіх спеціальностей аспірантури, організаційне підкріплення системної взаємодії аспірантів з науковими керівниками, надання допомоги аспірантам в організації захисту дисертаційних робіт в умовах переходу до разових спеціалізованих рад.

Науково-дослідна робота студентів. Результати 2018 року приблизно на рівні 2017 року, але дещо кращі показники на всеукраїнських конкурсах студентських робіт. У виконанні НДР у 2018 р. взяли участь 3160 студентів, з них з оплатою – 116. За участю студентів опубліковано 6551 наукову працю. За результатами всеукраїнських конкурсів студентських наукових робіт нагороджено 65 студентів, які є авторами 59 робіт. З них  дипломами першого ступеня – 20, другого – 20 осіб.

Науково-дослідна робота молодих учених. Загальна кількість молодих учених університету – 650 осіб, з них 307 кандидатів і 2 доктори наук. Із 260 стипендій Кабінету Міністрів України для молодих учених – 10 отримують представники нашого університету. За рішенням Вченої ради, переможцями університетського конкурсу  "Молодий викладач дослідник 2018" стали 35 молодих науковців. Вони отримуватимуть 20-відсоткову надбавку до посадового окладу. За гранти Президента України для підтримки молодих учених в університеті виконано 6 науково-дослідних робіт у різних підрозділах університету. 

Висвітлення результатів досліджень у наукових виданнях університету. Станом на грудень 2018 р. 37 наукових періодичних видань університету зареєстровані та працюють на платформі OJS, 30 із них мають адреси сайтів на доменній зоні kpi.ua. На кінець року на платформі OCS зареєстровано 62 конференції університету, з яких  36 відкриті у проекті "Наукові конференції України". 

У 2018-му ми розширили свою видавничу діяльність. Було започатковано видання серії бібліографічних покажчиків про пов'язаних з університетом персоналій, які зробили вагомий внесок у розвиток науки і техніки або збагачують її нині. Проведено наукові читання і видано 8-й том праць з циклу "Видатні конструктори України". Започаткована співпраця з державним "Енциклопедичним видавництвом".

Публікаційна активність учених. У 2018 р. 140 осіб було премійовано за результатами публікаційної активності в 2017 р. За результатами 2018 р. 220 авторів можуть подати заявки на преміювання за публікації в наукометричних виданнях. Лідерами за цитуваннями є: А.А.Фокін (ХТФ), В.Ж.Шеремет (ІФФ), О.М.Бродін (ФМФ), В.М.Локтєв (ФМФ), А.Ю.Шелестов (ФТІ) та ін. Слід відзначити продовження активної співпраці науковців університету із зарубіжними колегами. Понад 50% статей, датованих 2018 р., опубліковані у співавторстві з вченими з 40 країн світу.

Інноваційна діяльність. З метою вдосконалення системи пошуку потенційних замовників інноваційної продукції в університеті всьоме пройшов Фестиваль інноваційних проектів Sikorsky Challenge. Із 155 проектів, що надійшли на конкурс, 79 подали структурні підрозділи університету. 55 проектів дійшли до фіналу. Переможцями визнано 33 проекти, авторами 9 з них є співробітники і студенти КПІ ім. Ігоря Сікорського.

У 2018 р. отримано 239 патентів на ОПІВ (у 2017 р.  – 210) та 69 свідоцтв про реєстрацію авторського права (у 2017 р. – 22). Найбільшу кількість заявок на ОПІВ подали: ІХФ – 71, ТЕФ – 26, ММІ – 24, ФЕЛ – 12, ІЕЕ – 12. Торік університет узяв участь у 9 міжнародних виставках. Найбільш активними визнано працівників ЗФ, ІХФ, ІФФ, ММІ, ПБФ, ТЕФ.

Розвиток інформаційно-телекомунікаційного середовища університету. Здійснюється модернізація мережі, перехід на більш швидкісну технологію 10 Гб/с, розроблено оригінальну систему моніторингу даних і рейтингування науковців у Scopus тощо. 

Нові сервіси НТБ. Для користувачів запроваджено низку електронних технологій, консультування з питань ідентифікації та актуалізації даних, зведено та перевірено понад 800 авторських профілів у базах даних тощо, відкритий електронний архів налічує вже 22,5 тис. документів.

Розвиток музейної справи. ДПМ прийняв понад 30 тис. відвідувачів, оновлено стенди, за результатами наукової діяльності опубліковано 27 робіт, у тому числі знайдено портрет піонера вітчизняного літакобудування князя О.С. Кудашева, фонди поповнилися 525 експонатами.

Засоби масової інформації в 2018 році продовжували давати високу оцінку науково-інноваційній діяльності університету. Зокрема, в газеті Верховної Ради України в публікації "Острів прориву" науки та інновацій" презентована створена в КПІ під керівництвом академіка М.З.Згуровського перспективна модель розвитку вітчизняної економіки, яка ґрунтується на взаємодії освіти, науки та бізнесу для розвитку інноваційного виробництва та формування конкурентоспроможної економіки України.

Визнання досягнень науковців

Визнання досягнень науковців. Актуальність, затребуваність та використання розробок університету щорічно відзначалися Державними преміями України в галузі науки і техніки. За роки незалежності її лауреатами стали понад 100 вчених практично всіх факультетів технічного спрямування, в тому числі у 2018 р. – професори Б.Ю.Корнілович, Є.І.Никифорович, І.Ю.Худецький. Державною премією України в галузі освіти відзначені Є.П.Чвертко, А.В.Чорний; Премією Президента України для молодих учених – О.Барановський, Є.Вербицький, О.Жученко, І.Івіцький, Д.Миколаєць, А.Нестерко, К.Осипенко, Д.Прогонов, В.Цапар, С.Яковлєв. Понад 30 науковців відзначено на загальнодержавному чи галузевому рівні. Найвищої "Нагороди дружби" Китаю для іноземних експертів удостоєний ректор М.З.Згуровський. Іншими нагородами і заохоченнями відзначено ще понад 130 науковців університету.

На завершення щиро дякую всім науковцям і організаторам науки кількох поколінь, які попри мізерне держбюджетне фінансування успішно працювали задля збереження та розвитку наукових шкіл університету, завдяки чому заслужений багаторічний авторитет КПІ ґрунтується на визначних досягненнях у сфері  науки та інновацій.

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій