Ви є тут

Підсумки міжнародної діяльності КПІ ім. Ігоря Сікорського у 2018 р. та завдання на 2019 р. Зі звіту проректора з міжнародних зв'язків С.І.Сидоренка


Кількість міжнародних наукових і освітніх проектів

У 2018 р. міжнародна діяльність нашого університету здійснювалась відповідно до Стратегії розвитку міжнародної сфери  і Плану дій по її виконанню на період до 2020 року і в цілому забезпечила певні позитивні результати. Отже, що і як було зроблено?

В організаційному плані

Удосконалювалась система менеджменту міжнародної сфери з метою посилення ефективності і результативності наших дій. Згідно з положеннями Закону України "Про вищу освіту", в його частині "Міжнародне співробітництво", були визначені нові функції департаменту міжнародного співробітництва (ДМС), і відповідно до цих нових функцій сформульовані нові завдання.

Головне з цих завдань – адаптувати досвід передових університетів світу та впроваджувати його в нашу практику за всіма напрямами.

Для виконання цих завдань спрощено структуру ДМС. Нині у складі департаменту чотири відділи: міжнародного протоколу, міжнародних проектів, організаційної роботи, зовнішньоекономічної діяльності. Як критерій ефективності роботи прийнято кінцевий результат – вплив на зростання внеску до бюджету університету від усіх форм міжнародної активності.

Перебудова менеджменту міжнародної сфери здійснювалась, по-перше, через діяльність низки цільових робочих груп (з поглиблення інтернаціоналізації, з аналізу міжнародних пропозицій з точки зору їх інвестиційної привабливості, з посилення позицій КПІ у світових рейтингах університетів). По-друге, через проекти ЄС з розвитку потенціалу вищої школи – як нові механізми цільового менеджменту в освітній сфері. По-третє, через практичну реалізацію концепції побудови співпраці із зарубіжними країнами за критеріями її доцільності для розвитку університету. По-четверте, через розширення присутності університету в інформаційному просторі, зокрема в соціальних мережах.

Головне, що зроблено у 2018 р.

Зростала загальна активність нашого університету в міжнародному просторі. Було проведено 243 міжнародних заходи, у тому числі 66 конференцій. Досягнуто важливих домовленостей у переговорах за новими змістовними спрямуваннями (в освіті, науці, інноватиці) із послами 8-ми країн та 177 делегаціями всіх континентів. Так, Семінар Ради Європи окреслив перспективу створення в КПІ ім. Ігоря Сікорського Центру з кібербезпеки для країн Східного партнерства.

Нові горизонти визначено із делегаціями Чехії, Франції, Австрії у складі міжурядових комітетів з науково-технічного співробітництва України з цими країнами. Організовано виступи Нобелівських лауреатів Пола Нерса та Жуля Оффмана.

Важливих домовленостей досягнуто з топ-світовими інвесторами у сфері HiTech із Китаю та Гонконгу про започаткування програм "Подвійний диплом" та створення в нашому університеті лабораторії штучного інтелекту.

За результатами перемовин із Польською космічною агенцією та Познанською політехнікою розпочато супровід – як міжнародного – проекту космічної програми КПІ ім. Ігоря Сікорського "PolyITAN-3".

Уперше в нашому переговорному пакеті з'явилась співпраця в оборонному комплексі – з делегаціями Саудівської Аравії, Туреччини, Ізраїлю.

Успішно проведено День Японії в КПІ, завдяки чому відкриваються нові перспективи у співробітництві з цією країною.

Важливим міжнародним, міждержавним культурологічним заходом стало відкриття пам'ятника китайському мислителю, педагогу та політичному діячеві Конфуцію, якого в Китаї називають учителем 10 тисяч поколінь.

Реалізуючи принцип "Співпраця має бути взаємовигідною!", ми переходимо від виконання поточних дрібних замовлень до більш великих проектів.

З'явилися нові, інвестиційно привабливі для КПІ ім. Ігоря Сікорського пропозиції китайських партнерів – розподілені навчально-наукові лабораторії у сфері освіти, науки та інноватики. Саме так інноваційний бізнес провінції Чжецзян створює спільний центр інженерних інновацій – у формі двох пов'язаних частин – в Китаї, на базі компанії Golden Egg Science and Technology, та в КПІ ім. Ігоря Сікорського. Аналогічні проекти здійснюються зварювальним та хіміко-технологічним факультетами.

Спільна діяльність з профільними департаментами та підрозділами

 В освітній сфері виконувались три проекти за програмою ЄС Erasmus+, чотири проекти програми EURASIA, а також пілотні проекти дуальної освіти з транснаціональними корпораціями Боїнг, Хуавей, Самсунг.

Уже отримали дипломи перші 12 магістрів, підготовлені за цільовими навчальними програмами дуальної освіти для Боїнга – Прогрестеха. У березні 2019 р. відбудеться перший випуск магістрів за програмою подвійного диплома ММІ з Познанською політехнікою.

Кількість програм подвійних дипломів зростає. Нині їх уже 17 із університетами 10 країн.

Позитивною є й динаміка міжнародної студентської мобільності. До 64 зросла кількість угод про участь КПІ ім. Ігоря Сікорського у проектах мобільності Erasmus+. У 2018 р. році на включене навчання виїжджали 209 наших студентів та 16 аспірантів.

На виконання рішення Вченої ради, ДМС спільно з департаментом навчально-виховної роботи (ДНВР) посилив увагу до формування лідерських якостей студентів і молодих учених університету через участь у Міжнародних програмах виховання нової ментальності, навичок демократичних перетворень та державного управління – якостей, важливих для майбутньої управлінської еліти України.

Як приклад, можна навести таке: Українсько-Польський центр відрядив 60 студенток, аспіранток та молодих учених-жінок КПІ на Міжнародну конференцію Євросоюзу у Варшаві "Perspektywy Women in Tech Summit", яка мала гендерну спрямованість.

У розвитку міжнародної науково-технічної співпраці посилення взаємодії ДМС з департаментом науки та інноватики (ДНІ) та висока активність двох Національних контактних пунктів програми ЄС "Horizon 2020" за напрямами "Інформаційні технології" і "Клімат та використання ресурсів" забезпечили збільшення грантової підтримки вчених КПІ за програмами Євросоюзу.

У 2018 році виконувались 66 міжнародних наукових проектів і 119 освітніх, разом – 185. Серед них три за програмою "Horizon 2020" (ФПМ, ФБТ, ФМФ, ІФФ), 5 проектів програми НАТО "Наука заради миру і безпеки" (ПБФ, РТФ, ІФФ, ІТС, ФПМ), 6 – білатеральних (ФЕЛ, ІПСА, ФІОТ, ІФФ, ФМФ, ФБМІ, 4 з цих проектів – ХТФ).

Пріоритетами в нашій міжнародній науково-технічній діяльності є співпраця з країнами ЄС, США, Китаєм. На ці країни, за даними ЮНЕСКО, припадає 2/3 коштів, що виділяються на фінансування наукових досліджень у світі. Близько 76% міжнародних наукових проектів нашого університету виконується саме з цими країнами.

У 2018 р. продовжено серію вже традиційних наукових конференцій з представництвом Польської академії наук у Києві.

У сфері міжнародної проектної діяльності ми, так би мовити, звикли до лідерських позицій наших відомих учених – члена-кореспондента НАН України Наталії Дмитрівни Панкратової, професорів Андрія Артуровича Фокіна, Павла Олеговича Касьянова та інших.

За кількістю виграних міжнародних проектів позитивною рисою звітного року є вихід на провідні позиції професорів Олега Романовича Чертова (ФПМ) і Сергія Григоровича Стіренка (ФІОТ),  доцентів Євгенії Станіславівни Сулеми (ФПМ),  Юрія Івановича Богомола та Ігоря Анатолійовича Владимирського (ІФФ), Антона Олександровича Попова (ФЕЛ), Ольги Вікторівни Сангінової (ХТФ) та інших молодих учених, "активних міжнародників". Будемо підтримувати ці процеси!

Деякі підсумки міжнародної діяльності

Сьогодні розвиток університету за рахунок зовнішніх джерел стає затребуваним більшою мірою, ніж це було в минулому. Низка інститутів, факультетів і кафедр розвивали матеріальну базу завдяки співпраці з міжнародними партнерами.

За кошти 6 освітніх проектів програм TEMPUS та Erasmus+ обладнано 7 навчальних лабораторій на ФЕЛ, ФПМ, ІФФ, ХТФ, в ММІ, ІЕЕ, ІПСА на 188 тис. євро (5 923 128 грн). З китайськими партнерами у 2018 р. укладено договорів на 1,16 млн доларів.

За кошти в обсязі 92,17 тис. дол. (2 млн 600 тис. грн) Турецької агенції ТІКА на ІХФ обладнано лабораторію чистої води.

Центр міжнародної освіти забезпечив надходження в сумі 901 тис.доларів.

У цілому в 2018 р. за рахунок зовнішньоекономічної діяльності отримано майже 85 млн грн; це – близько 15% від всіх спецкоштів, що надійшли до університету .

Високої ефективності міжнародної діяльності (залучення коштів) досягли ФБТ, ММІ, ІФФ, ТЕФ РТФ, ХТФ, ФПМ.

Добре проявили себе в загальній активності міжнародного співробітництва ЗФ, ІФФ, ІТС, ХТФ, ФММ, ФБТ, ФЕЛ; в активності на міжнародних ринках освітніх послуг – ЗФ, ІФФ, ІТС, ІЕЕ, ІПСА, ФПМ, ХТФ; у міжнародних публікаціях – ІПСА, ФЕА, ІТС, ПБФ, ФЕЛ, ФБТ, ФПМ;  у розвитку академічної мобільності – РТФ, ІФФ,ФЛ, ЗФ, ХТФ, ФМФ, ІЕЕ.

Міжнародна діяльність нашого університету отримує різноманітні позитивні оцінки.

Збільшилась до семи кількість світових рейтингів університетів, до участі в яких запрошено КПІ ім. Ігоря Сікорського. У вітчизняному рейтингу "Топ-200" за міжнародною складовою наш університет усталено посідає перші місця протягом 12 років. Як визнання довіри до КПІ нам доручено організувати роботу секретаріату Національного номінаційного комітету України з присудження премії Нобелівського фонду сталого розвитку та супровід першого національного конкурсу проектів у цій сфері.

Внесок КПІ в інноваційний розвиток Китаю високо оцінений урядом цієї країни: ректор КПІ М.З.Згуровський та Почесний доктор КПІ, випускник КПІ Юрій Гогоці нагороджені найвищою відзнакою Уряду Китаю для іноземних спеціалістів – "Нагородою Дружби".

Є й інші досягнення.

Деякі актуальні проблеми і завдання

Завершується період Стратегії і Плану дій з розвитку міжнародної сфери до 2020 року. Необхідно розробити нову Стратегію – на період до 2025 року. Її центральним завданням має стати поглиблення комплексної інтернаціоналізації університету: посилення міжнародної компоненти в усіх складових діяльності, організація досліджень і освітніх технологій (у тому числі технологій дуальної освіти), підготовка конкурентоспроможних фахівців, реформування за моделлю сучасного дослідницького університету лідерського типу, в результаті – набуття репутації високорейтингового університету за міжнародно визнаними критеріями і забезпечення зростання економічних показників.

Вчена рада вже схвалила Концепцію інтернаціоналізації університету. На її виконання запрацювала відповідна координаційна група. Необхідно конкретизувати її роботу через певні характеристики інтернаціоналізації.

У певному наближенні складові процесу поглиблення інтернаціоналізації вбачаються в позитивній динаміці таких кількісних параметрів:

1) іноземні студенти та візит-професори;

2) міжнародна акредитація освітніх програм;

3) спільні публікації і міжнародні патенти;

4) стартапи – на міжнародні ринки;

5) кредитна і ступенева мобільність, подвійні дипломи;

6) міжнародні наукові і освітні проекти;

7) дуальна освіта з міжнародними партнерами;

8) спільні міжнародні структури.

Перші чотири з них – такі, які слід посилювати в першу чергу. До речі, всі ці параметри враховуються у світових рейтингах університетів.

Необхідно визначити відповідальних за досягнення позитивної динаміки показників інтернаціоналізації і організувати повсякденну роботу на всіх рівнях – департаментів, інститутів, факультетів, кафедр, студентських організацій.

Проблема "кадрового вакууму" для міжнародної управлінської вертикалі – відома. І не один рік ми намагаємося розв'язати її.

Відповідно до сучасних потреб і КПІ, і країни нові рішення можна було б пошукати в поглибленні міждисциплінарності в конструюванні змісту навчального процесу – на перетині  технічних наук і наук міжнародного профілю.

У вишах України готуються фахівці за міждисциплінарними магістерськими спеціалізаціями, наприклад: "Екологічна та енергетична безпека в міжнародних відносинах", "Міжнародне підприємництво", "Європейське конкурентне право" (Київський національний університет ім. Тараса Шевченка); "Бізнес-аналітика та міжнародна статистика", "Міжнародний бізнес" (Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна); "Управління проектами" (Східноєвропейський національний університет).

Чи могли б аналогічні спеціалізації бути у нас? Безумовно, могли б! Підготовка фахівців міжнародного профілю в Україні залишає "вільні депо" і для КПІ.

І в консультаціях з деканами факультетів отримано підтвердження бажання, щоб такі міждисциплінарні спеціалізації з'явилися якнайшвидше.Включення методології міжнародних наук до "технічної ментальності" університету посприяє підготовці фахівців, спроможних посилити позиції КПІ на міжнародній арені, в тому числі й у сфері міжнародного інноваційного підприємництва. Крім того, такі фахівці будуть затребувані органами влади і міжнародними організаціями.

Реально поки не вдається ввести заохочувальні мотиватори (матеріальні і моральні) в міжнародній і зовнішньоекономічній діяльності для стимулювання тих, хто організовує і активно діє в міжнародній сфері. Як один з можливих кроків на цьому шляху пропонується започаткувати рейтинг "Викладач міжнародного рівня". А джерелом економічних мотиваторів бачимо саме надходження від зовнішньоекономічної діяльності.

Треба більш акцентовано ставити зовнішньоекономічні завдання, щоб досягти рівня провідних університетів світу, які мають від чверті до половини надходжень із зовнішніх джерел. Європейські університети мають у 10–100 разів більше надходжень від наукових грантів, ніж наш.

Через існуючий розрив з Європою ми втрачаємо можливості залучити наш потужний потенціал до роботи в європейській зоні досліджень (European Research Area).

Необхідно посилити наукову мобільність молодих учених. Це – шлях до участі в міжнародних консорціумах, які подають і виграють міжнародні гранти з науки.

Має місце нерівність участі кафедр у міжнародній діяльності: до міжнародної діяльності, до повноцінної науки в міжнародному вимірі не залучено приблизно 80 % кафедр, причому кафедри "останньої десятки" рейтингу взагалі не займаються міжнародною діяльністю. Щоб змінити це становище, потрібно виховати нове покоління викладачів – на принципах глобального, європейського мислення, які вже просто не зможуть жити по-старому – ні в освітньому, ні в науковому, ні в ментальному вимірах.

Є багато й інших проблем і завдань. Про них сказано в проекті рішення Вченої ради.

На завершення хочу висловити вдячність усім, хто активно працював задля розвитку міжнародного співробітництва і закладав підвалини для подальшого утвердження у світі нашого університету і нашої держави.

У повному обсязі звіт ДМС представлено на сайті ДМС за адресою: http://icd.kpi.ua

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій