Спільному науковому проекту, який реалізовували молоді науковці з Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" та академічних установ – Інституту електродинаміки НАН України та Інституту технічної теплофізики НАН України, присуджено Премію Президента України для молодих учених 2016 року.
Робота "Підвищення ефективності енергозабезпечення кінцевого споживача шляхом саморегулювання", автори Ю.А.Веремійчук – к.т.н., старший викладач кафедри електропостачання НТУУ "КПІ ім. Ігоря Сікорського", І.С.Гончаренко – аспірант ІЕД НАН України, О.М.Лисенко – к.т.н., науковий співробітник ІТТФ НАН України, Г.І.Черкашина – к.т.н., старший викладач кафедри електричних станцій НТУ "ХПІ", була висунута на початку 2016 року від НТУУ "КПІ ім. Ігоря Сікорського" на здобуття Премії Президента України для молодих учених у 2016 р.
До подання спільного проекту автори проводили незалежні дослідження шляхів і методів підвищення енергоефективності систем електро- і теплопостачання у своїх наукових установах. Тема ця є надзвичайно актуальною, оскільки питання щодо залучення до керування електросистемою кінцевого споживача, зокрема й населення, є сьогодні одним з найнагальніших. Тож після неодноразових зустрічей на міжнародних конференціях, де дослідники доповідали про свої результати, було прийнято рішення об'єднати дослідження в спільний проект і подати його на здобуття Премії Президента України для молодих учених у 2016 р.
Метою роботи є обґрунтування умов, розробка механізмів і засобів зменшення пікового денного енергоспоживання та зменшення нічного провалу енергоспоживання за рахунок раціонального управління кінцевими споживачами – суб'єктами комунальної теплоенергетики та індивідуально-побутового сектору, тобто населенням. Адже населення є надзвичайно потужним споживачем енергії. Для створення належного клімату в будівлях, забезпечення санітарно-гігієнічних потреб, приготування їжі, на інші господарські справи жителі нашої країни щорічно використовують до 55 млн тонн умовного палива для отримання теплової енергії та 40…45 млрд кВт·год. електроенергії. Зважаючи на такі великі обсяги споживання енергії суб'єктами сфери комунальної теплоенергетики та індивідуально-побутового сектору, доречно було б спонукати і заохочувати кінцевих споживачів до регулювання, фактично до саморегулювання енергетичних систем власним енергоспоживанням. Тож кінцева мета проекту – підвищити енергоефективність систем електро- і теплопостачання, посилити енергетичну безпеку.
Результати роботи мають важливе практичне значення:
- для електроенергетики України загалом, а саме: реалізація методів управління з використанням економічних стимулів у формуванні диференційованих тарифів за періодами часу, що дає можливість зміни конфігурації в добових графіках електричних навантажень системи залежно від коефіцієнтів тарифних систем. Такий підхід дозволяє створити передумови для формування нових варіантів диференційованих тарифів за періодами часу, що забезпечать зменшення споживання електричної енергії в піковій та напівпіковій зоні доби до 3,6% та 1,7% відповідно;
- для теплоенергетики, а саме: ефективне управління теплоспоживанням кінцевим споживачем дозволяє економити до 15% споживання теплоти в громадських будівлях та в будівлях соціально-бюджетної сфери, що, у свою чергу, приводить до економії первинного палива в котельні на рівні 20%.