Наприкінці жовтня відбулася нарада із заступниками директорів інститутів/деканів факультетів з міжнародної діяльності, керівниками міжнародних офісів при директорах (деканах), проектними менеджерами та заступниками завідувачів кафедр з міжнародної діяльності, присвячена завданням розвитку міжнародної діяльності університету. Тон для обговорення питань її порядку денного задала доповідь проректора з міжнародних зв’язків університету члена-кореспондента НАН України Сергія Сидоренка "Актуальні завдання розвитку міжнародної діяльності НТУУ "КПІ імені Ігоря Сікорського" в 2016/2017 навчальному році".
Після наради Сергій Іванович відповів на ряд запитань нашої газети.
– Як ви зазначили, міжнародна діяльність університету знаходиться в процесі реформування. Можете охарактеризувати зміни, які відбуваються?
– Існує багато ознак того, що університет функціонує на типових засадах ВНЗ радянського періоду, і це слід змінювати. Університет ще не є привабливим для зовнішнього споживача як освітніх, так і науково-технічних послуг. Серед актуальних завдань зазначимо такі: збільшення представленості університету в інформаційному просторі на міжнародній арені (сьогодні цю функцію виконує Webometrix, але можливостей значно більше, це – участь у міжнародних тендерах, виставках, ярмарках, у т.ч. за заочною інфоформою, та ін.); формування бренду КПІ та ребрендінгу у зв'язку з присвоєнням імені Ігоря Сікорського; посилення функціональної взаємодії із департаментами, юридичним управлінням та управлінням справами, Центром міжнародної освіти; поліпшення якості юридичного супроводу міжнародної діяльності та її комплексне адміністративне забезпечення.
Завдання департаменту міжнародного співробітництва (ДМС) – шукати інфраструктурні міжнародні проекти, спрямовані на організаційно-управлінську перебудову системи менеджменту міжнародної сфери університету, в т.ч. – зовнішньоекономічної діяльності, яка теж будується на уявленнях, що залишаються у нас ще з радянських часів. І це не є непосильним завданням. Наприклад, завдяки близько 20 проектам, виконаним в університеті за програмою TEMPUS, у КПІ практично не залишилося сфер діяльності, які б не були піддані реформуванню.
– Наведіть, будь ласка, приклади результативних міжнародних перемовин останнього періоду.
– Відбувся прорив у відносинах із Польщею. В рамках круглого столу Конференції ректорів технічних університетів Польщі та Асоціації ректорів технічних університетів України "Поєднання освіти, науки та інновацій – магістральний шлях інтеграції України в європейську систему вищої технічної освіти" і в ході зустрічі з міністром освіти і науки України Лілією Гриневич було визначено основні напрями співпраці між технічними університетами Польщі і України в контексті європейської інтеграції, а також стратегічні напрями спільних наукових досліджень.
НТУУ "КПІ імені Ігоря Сікорського" першим серед університетів України (силами ФАКСу) отримав ліцензію Китаю на право навчати китайських фахівців. До речі, торік лише 7 університетів з різних країн світу отримали таку ліцензію. На цій підставі проходять перемовини щодо навчання іноземних громадян в КПІ за різними формами.
– У своїй доповіді особливу увагу ви приділили новим підходам, якими нині керується ДМС в організації міжнародних переговорів...
– Ці підходи ґрунтуються на тому, що слід припинити "розбазарювати" інтелектуальну власність КПІ. Відтак ДМС, факультетам і кафедрам необхідно внести корективи до матриці переговорних процесів і,зокрема, передусім з Китаєм.
Особливості нової переговорної матриці такі.
Необхідно забезпечувати в міжнародних переговорах дотримання принципів комплексного взаємовигідного співробітництва, що має на меті в кінцевому підсумку створення за рахунок зарубіжних інвесторів на базі КПІ нових навчальних та наукових лабораторій, спільних міжнародних структур різноманітного спрямування, надходження коштів з міжнародних джерел на рахунки університету.
З цією метою створено робочу групу для адміністрування міжнародних інноваційних пропозицій, програм, проектів, моделей, рішень і запроваджується аналіз інвестиційної привабливості проекту та узгодження між департаментами та/або підрозділами ініціативи про доцільність виконання проекту.
– Яке значення мало для КПІ проведення Форуму "Уроки Чорнобиля для ядерної безпеки світу"?
– Міжнародно визнаною ініціативою КПІ до 30-річчя Чорнобильської катастрофи стало проведення на базі нашого університету за участю представників 34-х країн світу та впливових міжнародних організацій Форуму "Уроки Чорнобиля для ядерної безпеки світу". Форум надав імпульс новому етапу міжнародного співробітництва у перетворенні об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему.
Завдяки в тому числі й політичному резонансу від Форуму, Україна стала нині активним гравцем у сфері посилення ядерної безпеки світу і передачі третім країнам, які планують розвивати атомну енергетику, свого досвіду щодо безпечних ядерних технологій.
Важливим етапом Чорнобильського форуму став круглий стіл "Тенденції у сфері глобальної ядерної безпеки". Участь у ньому взяли делегації Міністерства енергетики США / Адміністрації національної ядерної безпеки та Ліверморської національної лабораторії. Міністерство енергетики США та Посольство США в Україні підтримали ідею створення в Україні нової освітньої платформи у сфері фізичної ядерної безпеки і лідерські позиції в цій справі саме нашого університету. Тож слід скористатися сприятливою для КПІ політичною кон'юнктурою. А відділ міжнародних проектів департаменту міжнародного співробітництва разом із ТЕФ та іншими факультетами мають підготувати і спільно з Міністерством енергетики просувати групу проектних пропозицій у сфері фізичної ядерної безпеки за рахунок коштів міжнародних програм: Міністерства енергетики США, програми НАТО "Наука заради миру і безпеки", програм ЄС "Horizon 2020" та ЕRASMUS.
– Що нового в питанні підготовки фахівців, конкурентоспроможних на глобальних науково-технічних ринках?
– Низкою перемовин і угод закладаються нові підходи до організації навчального процесу – для підготовки в КПІ фахівців, конкурентоспроможних на сучасних глобальних світових освітніх і науково-технічних ринках. Такими новими підходами мають керуватися всі факультети і інститути, кафедри.
Наприклад, угода між КПІ і ДСП "Чорнобильська АЕС" передбачає завдання для всіх факультетів з підготовки фахівців нової формації – на практиці і в навчальних центрах Чорнобильської АЕС, де завершується спорудження і починається експлуатація конфайнменту – як творців новітніх високих технологій світового рівня.
Нову модель у такій компоненті зовнішньоекономічної діяльності КПІ, якою є міжнародний трансфер знань, закладає партнерство Механіко-машинобудівного інституту зі світовим лідером у галузі інновацій – американською компанією Boeing. В основі цієї моделі – цільова підготовка нового покоління фахівців міжнародного класу в галузі авіабудування за навчальними програмами, розробленими за участю фахівців Boeing, її інтеграція з науковою роботою студентів задля створення високих технологій, які мають запит на глобальних ринках. Аналогічні підходи до саме таких змін в організації навчального процесу і пошуку актуальних науково-технічних запитів від глобальних ринків високих технологій демонструють і інші підрозділи: ТЕФ, ІТС, РТФ, ФЕЛ, ФТІ, ФІОТ – із корпорацією світового рівня Huawei (КНР); ХТФ – із компанією ВанЛі (КНР); ФІОТ – із Netcracker (США); ФАКС – із Jeppessen (США); ВПІ – із Гейдельберг (ФРН). Досвід цих підрозділів мають використовувати й інші факультети та інститути, розбудовуючи свої відносини з міжнародними партнерами.
– Розкажіть трохи про маркетингові стратегії, що їх впроваджує ДМС.
– Маркетингові стратегії, які починає вибудовувати ДМС спільно з факультетами та інститутами, стосуються, зокрема, міжнародного трансферу освітніх послуг. Резерви в цьому плані університет має величезні: за даними моніторингу, із 38 видів діяльності, які дозволені законодавством України, використовуються і дають прибуток КПІ лише 11. Тому й надходження від зовнішньоекономічної діяльності не зростають.
Водночас об'єктивно посилюється мотивація, обумовлена економічними реаліями в Україні, коли розвиток університету за рахунок зовнішніх джерел стає більш можливим, ніж це було в минулому. Тож ДМС виступає з пропозицією прийняти "Програму розвитку зовнішньоекономічної діяльності НТУУ "КПІ ім. Ігоря Сікорського" на 2017–2019 роки" (її концепція вже затверджена Вченою радою). Необхідність прийняття Програми полягає також у тому, що, наприклад, у минулому році надходження від зовнішньоекономічної діяльності склали 4% від бюджету університету (від 860,7 млн грн), тоді як Планом дій на виконання Стратегії розвитку міжнародної діяльності на 2012–2020 роки передбачається у 2018 році досягти рівня 7%.
Запропоновано й низку ідей щодо забезпечення комерційної присутності університету за кордоном, зокрема маркетингові дослідження міжнародних ринків освітніх послуг.
На цій основі в переговорах з Нігерією, Єгиптом, Індією, Туреччиною, Китаєм формуються спільні освітні проекти за угодами, які включають елементи франчайзингу: коли на комерційній основі використовуються репутація, досвід і технології навчання, якими володіє НТУУ "КПІ імені Ігоря Сікорського".
– Європейська сертифікація інженерів – які саме кроки слід здійснити у цьому напрямі?
– Це також є одним із актуальних завдань: ДМС спільно з департаментом навчальної роботи повинні наблизити кафедри до міжнародної експертизи спеціальностей. У квітні 2015 року відбувся Міжнародний семінар "Європейська сертифікація інженерів: паспорт інженера та гарантія якості освіти" за участю генерального секретаря Федерації європейських інженерних асоціацій (FEANI) пана Д. Бошара та президента Європейської мережі з акредитації інженерної освіти (ENAEE) проф. Б. Ремо. Тоді було підписано п'ятисторонній Меморандум про пілотну імплементацію європейських ініціатив між МОН України, НТУУ "КПІ", Асоціацією ректорів вищих технічних навчальних закладів України та європейськими агенціями (FEANI, ЕNАЕЕ, KAUT, FSNT-NOT).
У структурі Асоціації ректорів вищих технічних навчальних закладів України організовано Центр з питань гарантій якості вищої технічної освіти. В червні 2016 року ENAEE прийняла заяву нашого Центру незалежної акредитації інженерних програм щодо асоційованого членства в ENAEE. Таким чином створюються структурно-організаційні основи для міжнародної акредитації наших навчальних програм. Факультети, інститути, кафедри мають починати гармонізацію своїх навчальних програм із аналогічними партнерськими підрозділами європейських університетів і розпочинати процеси міжнародної експертизи. Особливо слід попрацювати над збільшенням кількості міжнародних консорціумів учених, які готують пропозиції до програм ЄС Horizon-2020, ERASMUS+, що може сприяти збільшенню надходжень на рахунки КПІ і факультетів від цього виду зовнішньоекономічної діяльності.
– Міжнародні рейтинги. Які завдання слід вирішувати університету для їх покращення?
– Актуальні завдання в цьому напрямку, які необхідно вирішувати найближчим часом, можна визначити за діаграмами рейтингів, наприклад, – QS.
Так, КПІ ще має слабкі позиції в таких параметрах рейтингу, як іноземні студенти (4,3% від загального контингенту); іноземні викладачі (1,3%); кількість цитувань на одного викладача (1,4%).
Кращими виглядають інші параметри: кількість студентів, що навчаються за обраними QS напрямами в інститутах, на факультетах НТУУ "КПІ ім. Ігоря Сікорського" (62,1%); оцінка роботодавців (25,9%); оцінка академічних експертів інших університетів та інститутів НАН України (21,6%).
Сам за себе говорить і інтегрований параметр – загальна кількість балів (24,3% від рівня лідера – Массачусетського технологічного інституту, який приймається за 100 %).
Рано чи пізно треба долати проблему із фактично відсутністю у нас англомовних програм.
Тож слід концентрувати зусилля на покращенні цих показників. Адже роль таких індикаторів рівня роботи, як місця в міжнародних рейтингах, оцінка потенціалу вчених на основі міжнародно визнаної системи індексів цитування та інших буде лише посилюватися в боротьбі за ринки, за фінанси, за контингент.
– Що, на ваш погляд, буде вирішальним для прискорення процесів інтернаціоналізації університету?
– Щоб забезпечити швидкі і незворотні зміни, потрібні представники нового мислення, які сформувались уже за умов розуміння безальтернативності інтернаціонального характеру сучасного університету лідерського типу.
Спрямованість пропозицій щодо посилення кадрового складу міжнародного напряму університету полягає в залученні таких фахівців до процесів реального управління міжнародною сферою університету.
І, нарешті, головною з проблем, які обмежують наші об'єктивно величезні можливості, є те, що на багатьох кафедрах ще не вбачають у міжнародній діяльності того механізму, який може відкрити шлях до розв'язання актуальних проблем їхньої життєдіяльності. Наведені дані про розрив у показниках факультетів і кафедр це підтверджують. Звісно, цей психологічний бар'єр поступово долається, але не так швидко, як хотілося б.
Вважаємо, що поштовх до розвитку зовнішньоекономічної діяльності, реальність для підрозділів університету комерційної присутності на закордонних ринках допоможе остаточно зняти даний бар'єр.