Наш сучасник письменник Павло Мовчан сказав: "Слово творить світ, спотворене слово спотворює його". Тож, якщо довкілля, в якому живемо, не подобається, то причина цього в нас самих. Це ми порушили гармонію, бо лінуємось  працювати над собою і прагнути досконалості. Правильно і красиво говорити, ну що б, здавалося, тут складного? Ні енергетичних, ні фінансових затрат на це непотрібно. Контролювати себе й за необхідності за глядати у словник – ось і все!

У сучасному мовному просторі досить вільно почуваються такі слова-покручі, як "співставляти", "затребуваний", "бувший", "співпадають", "біжучий". У них вже чимало прихильників, хоча в жодному словнику таких слів не зафіксовано. Потреби у цих "новотворах" не було й нема, оскільки в українській мові давно існують правильні назви для таких понять: "порівнювати", "необхідний", "колишній", "збігаються", "рухомий".

Гармонізуймо своє мовлення

Неправильно   Правильно
розходи видатки, витрати
виносливий витривалий
понятно зрозуміло
слідуючий наступний
намікати натякати
об'ява оголошення
підписка передплата
скривати приховувати
прививати прищеплювати
протирічити суперечити
одобрити схвалити
волокита тяганина

У народі кажуть: "язик до Києва доведе". Втішна фраза, що спонукає до активної комунікації. Язик доведе наших громадян до Одеси, Харкова, Луцька, Чернівців та ще багато місць із відмінюванням яких не виникає труднощів. А якщо є охота побувати в Парижі чи Берліні? Ось тут наші співвітчизники й сходять на мовні манівці. На жаль, досить часто в телевізійних і радіопередачах можна почути, наприклад, такі фрази: "найдешевші квитки до Мадриду", "запрошуємо на романтичну вечерю до Парижу", "наша делегація вилетіла до Берліну", "захоплюючі подорожі до Єгипта". Так говорити не можна, бо це суперечить нормам сучасної української мови. Згідно з правилами відмінювання іменників чоловічого роду ІІ відміни (до них належать іменники з кінцевим приголосним основи та з закінченням -о) назви населених пунктів у родовому відмінку завжди матимуть закінчення -а,-я; назви країн та територій – закінчення -у, -ю.

Населені пункти Країни/території
Луцька Криму
Тернополя Сибіру
Кременчука Донбасу
Нью-Йорка Кавказу
Тель-Авіва Тибету
Парижа Таїланду
Мадрида  Китаю
Вільнюса Єгипту
Брюсселя Казахстану
Берліна Ірану
Стокгольма Ватикану
Рима (місто) Риму (держава)
Алжира (місто) Алжиру (держава)
Вашингтона (місто)   Вашингтону (штат)

Юлія Бондаренко, кафедра української мови, літератури та культури