Впровадження положень нового Закону України “Про вищу освіту” викликає чимало запитань у студентів та викладачів. Редакція “КП” звернулася до першого проректора НТУУ "КПІ" академіка Ю.І.Якименка з проханням роз'яснити, як відбувається впровадження положень закону в нашому університеті.
– Юрію Івановичу, будь ласка, кілька слів про особливості нового закону та новації в підготовці фахівців у КПІ.
– Актуальне завдання будь-якого вищого навчального закладу, і КПІ зокрема, – підготовка фахівців, які б успішно інтегрувалися в сучасний вітчизняний і європейський ринок праці з використанням досвіду європейської системи підготовки. Ще кілька років тому навчальні заклади були обмежені регламентованою системою наповнення навчальних програм. Новий Закон про вищу освіту, у створенні якого активну участь взяли і представники КПІ, зокрема М.Згуровський був керівником робочої групи, відкрив нові можливості, насамперед надав більшу автономію вищим навчальним закладам. Тепер ми хочемо максимально скористатися цією автономністю, щоб з нового навчального року повною мірою впровадити можливості, надані законом.
Впроваджуючи наскрізну підготовку фахівців за трьома циклами: бакалавр – магістр – PhD, університет самостійно визначив перелік спеціалізацій, які зумовлюються двома головними факторами, – потребами ринку і визнаними науковими школами кафедр. Наступний крок – формування принципово нових навчальних планів: зменшення і оптимізація кількості навчальних дисциплін, виходячи з їх необхідності і без втрати при цьому фундаментальності підготовки, широке впровадження інформаційних технологій у навчальний процес. Уся поточна інформація щодо впровадження положень нового закону в освітній процес викладається на сайті департаменту навчальної роботи osvita.kpi.ua.
– Іноді в мережах чи на форумах з'являються коментарі, що "читають" начебто зайве, бо достатньо спеціалізованих курсів, щоб вийти на ринок праці.
– Не будемо забувати, що НТУУ "КПІ" – це університет, академічний заклад, і ми не ставимо на меті навчити програміста, який лише буде здатний кілька років пропрацювати на ринку – це більш завдання ПТУ. Сучасний фахівець повинен бути озброєним не стільки конкретним набором знань, скільки вмінням вчитися самостійно протягом життя і вмінням вирішувати комплексні проблеми. А це передбачає потужну фундаментальну підготовку, якою завжди відзначався КПІ і яка дає змогу творчого розвитку і вдосконалення. До речі, щодо попиту саме на фундаментальну підготовку: в нашому університеті корпорація Боїнг відкрила навчальний центр і запрошує для наступної роботи в компанії насамперед фахівців, які володіють фундаментальними знаннями, зокрема з класичної механіки, опору матеріалів тощо. На лекції, з якою днями виступив у КПІ Нобелівський лауреат Даніель Шехтман, він зауважив: "Шлях стати справжнім професіоналом – це обов'язково широка фундаментальна підготовка із наступним зануренням у відповідну професійну галузь".
– У КПІ завжди відповідально ставилися до якості навчання.
– Так, пріоритетним завданням для нас – провідного технічного університету країни – була і залишається якість підготовки фахівців. Вона складається з якості викладання і якості навчання, тобто рівня кваліфікації викладачів і здатності студентів сприймати навчання. Що стосується викладачів, то вимоги до них у КПІ постійно підвищуються. Передусім це виключно конкурсне обрання з укладенням контракту на 1-2 роки, після чого тільки в разі позитивного звіту може бути продовжена їх робота в університеті. При цьому кафедра зобов'язана постійно контролювати професійний рівень своїх викладачів, зокрема шляхом відкритих лекцій. Дещо повільно відбувається зміна поколінь викладачів – щорічно до 100 молодих випускників аспірантури замінюють наших ветеранів. Але поряд з професійною оцінкою колег для нас дуже важлива об'єктивна оцінка з боку студентів. В університетському електронному кампусі впроваджено опцію "Викладач очима студентів". За грудень минулого року 2231 студент (близько 10 % від усіх студентів) оцінив роботу 1109 викладачів (35% від усіх викладачів). Зараз ми намагаємося вдосконалити цю систему з метою залучення до неї абсолютної більшості студентів.
Щодо студентів. КПІ ніколи не знижував планку вимогливості до своїх вихованців. Але проблема на сьогодні є складною і комплексною. І починається вона з абітурієнтів. Система відбору в нас досить сувора. Не секрет, що до нас ідуть кращі випускники шкіл. Але навіть при наших високих вимогах до вступників – мінімум 140 балів ЗНО та обов'язковий іспит з фізики – на першому-другому курсах ми вимушені "підтягувати" їх знання з математики й фізики та інших дисциплін. При цьому ми намагаємось допомагати всім, хто хоче і може вчитись, але все ж вимушені відраховувати за неуспішність значну кількість студентів (близько 30 % за 4 роки).
– У всьому світі набуває поширення он-лайн спілкування викладачів та студентів.
– Сучасна система навчання неможлива без електронного супроводження навчального процесу. Оскільки через високу вартість КПІ не може придбати професійну університетську систему типу Blaсk Board, ректором було поставлено завдання створити власну систему "Електронний кампус". Вона була розроблена і запущена силами ентузіастів – викладачів і студентів університету. Початок роботи виявив певні проблеми і недоліки в роботі системи. Тому нині створено робочу групу, яка протягом весняного семестру має її вдосконалити і зробити зручною й ефективною для спілкування викладачів і студентів. Нашою метою є повний перехід на електронне супроводження всіх складових освітнього процесу.
– Студенти багато дискутують про дисципліни, які можна буде самостійно обрати для вивчення. Що ви думаєте з цього приводу?
– Нові навчальні плани передбачають, що студенти можуть самостійно обирати для вивчення не менш ніж 25% обсягів навчальних дисциплін. На сьогодні заплановані дві категорії, які обирають студенти-бакалаври: дисципліни економіко-гуманітарного циклу, який має 10% загального обсягу підготовки, та спеціальні, які формують траєкторію їх фахової підготовки за відповідною спеціалізацією і які наповнюються відповідною випусковою кафедрою. Студент також зможе обрати траєкторію спеціальних дисциплін, які входитимуть до плану підготовки магістрів, а потім і PhD.
– Ще одне питання – вибір індивідуальної підготовки, особливо в магістратурі, та вимоги до іноземної мови.
– При обговоренні іноді лунає думка, щоб КПІ надавав лише елітну освіту, тобто навчав обмежену кількість студентів, які б самостійно могли вивчати блоки дисциплін, а в університеті відбувалися лише консультації та наукові дискусії. На рівні бакалаврату елітну освіту нам сьогодні важко запровадити, оскільки вимушені орієнтуватися, все ж таки, на середній рівень вступників, водночас ніяк не обмежуючи, а сприяючи кращим опанувати більш високий рівень. З увагою й розумінням, враховуючи індивідуальні особливості, ставимося до всіх без винятку першокурсників, щоб зацікавити їх подальшим навчанням і стимулювати до ефективної творчої роботи, допомогти кожному реалізувати себе. Наявність творчих успіхів разом з фаховою оцінкою та оцінкою з іноземної мови складають інтегральний рейтинг випускника-бакалавра і враховуються при конкурсному відборі до магістратури.
А ось в магістратурі ми абсолютно чітко започаткували таку елітну освіту вже з нового навчального року для всіх студентів. Вони пройшли конкурсний відбір і мають довести, що відповідають освітньо-науковому рівню магістра. Для них максимально впроваджуватимемо індивідуалізоване навчання. Це можуть бути курси і тренінги, в тому числі в електронному вигляді, он-лайнові курси провідних західних професорів, що навчатимуть комплексного вирішення завдань, прийняття рішень у складних умовах тощо. І керівники магістерської підготовки не формально читатимуть курси лекцій, а здійснюватимуть узгоджену й персоналізовану програму, за якою студент навчатиметься в магістратурі і далі виходитиме на PhD. Обов'язковою для магістрів є наукова робота, вирішення практичних комплексних завдань. Широкі можливості для цього відкриває участь у стартап проектах Наукового парку КПІ.
Щодо мовної підготовки. Ми єдиний технічний ВНЗ, де іноземну вивчають протягом чотирьох років бакалаврату (стандартна програма – два курси). Також висуваємо високі вимоги до вступників у магістратуру та аспірантуру, що визначаються рівнем В2.
– Повертаючись до початку нашої розмови, отже, за новим законом більшої самостійності й автономії наші університети досягли.
– Так, етап розробки закону закінчився, і тепер ми несемо відповідальність за його реалізацію. Досягти змін в університеті можемо тільки зусиллями обох сторін: викладачів і студентів. Тож запрошуємо до співпраці усіх небайдужих. Студентські ініціативи завжди знаходять у КПІ розуміння і підтримку.