Рентгенівське випромінювання знайшло широке застосування в медицині, металознавстві, кристалографії, хімії, біології та інших галузях. Рентгенівська діагностична апаратура, основним вузлом якої є рентгенівська трубка, дає можливість отримувати важливу інформацію про стан та склад досліджуваних об'єктів. Ринок металокерамічних рентгенівських трубок у світі стрімко зростає. Удосконалення та нові розробки такої апаратури неможливі без нових конструктивних і технологічних рішень при виготовленні рентгенівських трубок. Нині рентгенівські трубки виготовляють у традиційних скляних корпусах, що мають низку недоліків,  які  можна усунути, використовуючи металокераміку, аноди з монокристалічного вольфраму, металосплавні катоди та  нанокомпозитні матеріали.

Рентгенівська апаратура українського виробництва зарекомендувала себе як цілком сучасне, ефективне і на рівні світових зразків обладнання де, на жаль, використовуються імпортні трубки. Відсутність виробництва металокерамічних рентгенівських трубок в Україні та країнах СНД викликає труднощі при експлуатації рентгенівської техніки та ускладнює розробку сучасної діагностичної апаратури.

На фестивалі "Sikorsky Challenge 2014", що восени пройшов у Київській політехніці, науковці КПІ представили проект організації серійного виробництва вітчизняних металокерамічних рентгенівських трубок нового покоління (на основі нанокомпозитної металокераміки з високими вихідними параметрами), що дозволить розробляти досконалу рентгенівську техніку медичного та технічного призначення. Розробка та виготовлення дослідних зразків трубок тривала більше десяти років. Трубки пройшли технічні та клінічні випробування і показали високі результати, подекуди кращі за іноземні аналоги. Ціни, при серійному виробництві, можуть бути на 25-30% нижчими, ніж у конкурентів.

При успішній реалізації проекту Україна отримає: частину технологічної незалежності з повним заміщенням імпортної продукції; власне гарантійне обслуговування цієї продукції; конкурентоспроможність; нові робочі місця; економію валютних коштів; наповнення бюджету (у т. ч. валютою); можливість розробки та створення вітчизняної рентгенівської апаратури нового покоління. Мова йде про створення цілого наукового напряму у вітчизняному електровакуумному приладобудуванні. Для НТУУ "КПІ" це можливість на практиці поєднати науку, виробництво і бізнес, що є основним завданням підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації. Також на основі цієї високотехнологічної розробки можна розвивати експортний стартап-бізнес.

Запропонована технологія майже на 85% готова до впровадження у виробництво. За підсумками конкурсу інноваційних розробок "Sikorsky Challenge" цей проект буде втілено в життя завдяки  інвестиційній підтримці в розмірі 4 млн грн від фонду KALININ Invention Fund та у співпраці з Науковим парком "Київська політехніка". Планується залучити до роботи молодих спеціалістів (випускників) університету з відповідних спеціальностей.

Проект був би неможливий без участі науковців НТУУ "КПІ" (кафедра загальної фізики та фізики твердого тіла, кафедра електронних приладів та пристроїв), фахівців та науково-виробничої бази філіалу "Оріон-2" державного підприємства НДІ "Оріон" – лідера вакуумного приладобудування нашої країни, а також низка інших підприємств (ТОВ "ПіК-РТ", ТОВ "НІКОС-ЕКО", ТОВ "Бистриця-Керамік"). Спільними зусиллями було розроблено та виготовлено дослідні зразки чотирьох типономіналів рентгенівських трубок у металокерамічних корпусах: діагностична й палатна – для апаратів медичного призначення; митна – для апаратів контролю багажу;  спектральна – для апаратів науково-технічного призначення.

"Щоб стати успішними для себе і корисними для держави, треба брати і робити, використовувати набуті знання у повній мірі, не розмінюватись на дрібниці", – впевнений науковий керівник проекту, заступник проректора з наукової роботи д.т.н. Віталій Йосипович Котовський.

Підготувала Н.Вдовенко