27 серпня в НТУУ «КПІ» відбулася зустріч керівництва ПАТ «АК «Київводоканал» з науковцями НТУУ «КПІ» та КНУБА, які займаються проблемами водоочищення та знезараження стоків і утилізації активного мулу.
ПАТ «АК «Київводоканал» представляли його голова правління - генеральний директор Андрій Білик, директор дирекції по реконструкції Бортницької станції аерації Олег Лисюк, головний інженер департаменту експлуатації водопровідного господарства Володимир Костюк та інші. Крім того, ознайомитися з напрацюваннями політехніків приїхав начальник відділу водопостачання та каналізування ДП «Київінжпроект» Сергій Січкар.
З боку Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» у зустрічі взяли участь ректор університету, президент корпорації «Науковий парк «Київська політехніка» академік НАН України Михайло Згуровський, проректор з наукової роботи академік НАН України Михайло Ільченко, віце-президент Наукового парку Віктор Камаєв, генеральний директор Наукового парку Ярослав Кологривов, директор Навчально-наукового центру «Чиста вода», завідувач кафедри екології та технології рослинних полімерів інженерно-хімічного факультету НТУУ «КПІ» професор Микола Гомеля і керівники ТОВ «Технології природи», яке працює у тісному контакті з університетом та Науковим парком «Київська політехніка» і є співзасновником Навчально-наукового центру «Чиста вода», – президент товариства Володимир Рисухін та віце-президент Геннадій Черноволов.
Від Київського національного університету будівництва і архітектури на зустрічі були присутніми ректор професор Петро Куліков, проректор з наукової роботи та міжнародних зв’язків професор Віталій Плоский, декан факультету геоінформаційних систем і управління територіями професор Роман Шульц, а також дослідники, що працюють за відповідними напрямами.
Питання, що їх обговорили учасники зустрічі, стосувалися надзвичайно важливих проблем забезпечення столиці питною водою, а також водовідведення та очищення стоків. Про те, що стан води, яка подається в квартири киян, залишає бажати кращого, відомо усім. Недарма ж такого поширення набули побутові фільтри доочищення води та бізнес на доставці питної води. Не менш нагальними є складнощі з водовідведенням і особливо з очищенням стічних вод та знезараженням активного мулу тощо. Бортницька станція аерації, яка має забезпечувати весь комплекс такого очищення, потребує невідкладної модернізації. Роботу в цьому напрямі київська влада вже розпочала, отримавши на ці цілі пільговий кредит терміном на 40 років і обсягом у майже 1 млрд. доларів під 0,1% річних у рамках міжурядового договору з Урядом Японії. Утім, «японський проект» передбачає проведення лише найголовніших з усього комплексу робіт, необхідних для кардинального переозброєння станції. В ньому, скажімо, не передбачено способів рекультивації мулових полів та деяких інших. А місто потребує повної модернізації всього комплексу водовідведення та знезараження стоків.
Природно, що сьогодні слід орієнтуватися на найновітніші технології, тож очільники відповідних підрозділів київської влади у пошуках оптимальних варіантів звертаються і до вітчизняних науковців, насамперед, до КПІ. Це цілком виправдано, бо розробки київських політехніків у цьому плані нічим не поступаються роботам закордонних колег, а де в чому навіть їх переважають. Учасники зустрічі могли переконатися в цьому, ознайомившись з діяльністю університету в цих напрямах Про неї розповів Микола Гомеля, який координує діяльність 18 робочих груп, що працюють в КПІ над вирішенням питань водопідготовки, водоочищення, а також знезараження і утилізації стічних вод. Не менш цікавою була й презентація «Сучасні мембранні технології очистки води», яку зробив Геннадій Черноволов. А передувала ним розповідь ректора КПІ Михайла Згуровського про принципи діяльності Наукового парку «Київська політехніка», робота в якому дозволяє університетським науковцям незалежно значно скоротити шлях від ідеї до практичної реалізації своїх проектів, причому без залучення для цього бюджетних коштів. Ця інформація була не менш важливою для гостей, оскільки закладені в діяльності Наукового парку механізми співпраці науки та бізнесу дозволяють зробити її максимально ефективною, свідченням цього є понад 150 успішно реалізованих останнім часом інноваційних проектів.
Під час обговорення почутого Андрій Білик звернув увагу учасників насамперед на економічні аспекти діяльності АК «Київводоканал», яка є природним монополістом і тому працює у чітко визначеному правовому полі. Зокрема й при визначенні потенційних партнерів та виконавців своїх проектів, які обираються за допомогою тендерних механізмів. Тож економіка в нинішніх умовах доволі значно обмежує можливості впровадження деяких технологій через їхню вартість – вона найбільше впливає на рівень тарифів для користувачів. Водночас компанія потребує модернізації своїх потужностей і впровадження нових технологій. Генеральний директор АК «Київводоканал» перелічив головні проблеми, в розв’язанні яких потрібна допомога науковців: «обробка, зневоднення та переробка накопиченого в Бориспільському районі Київської області мулу; обробка і утилізації так званої надмулової води…; обеззаражування стічних вод…; науковий супровід «японського проекту» з урахуванням того, що низка передбачених ним технологій в Україні впроваджуватиметься вперше і, відтак, потрібно буде створювати нормативну базу на будівництво відповідних споруд та їх експлуатацію».
Задля налагодження співпраці у цих та інших напрямах компанія вже уклала угоду про співпрацю з КНУБА. Михайло Згуровський запропонував підготовити подібний договір і з НТУУ «КПІ». Утім навіть до його підписання учасники зустрічі домовилися про організацію ближчим часом робочої наради, в який братимуть участь фахівці з конкретних технологій і розглядатимуться способи спільного розв’язання конкретних проблем.