Диплом НТУУ «КПІ» відкриває перед випускниками широкі горизонти. Це чудові можливості роботи не лише в промисловості, але й на освітянських, наукових і дослідницьких просторах.
Олена Краєва, магістр кафедри інформаційно-вимірювальної техніки факультету авіаційних і космічних систем (ФАКС), переконалася в цьому на власному досвіді. Нині дівчина навчається в аспірантурі Університету Поля Сабатьє, що в місті Тулуза (Франція). Це спільна аспірантура з НТУУ «КПІ». Після захисту дисертації Олена отримає подвійний науковий ступінь – в Україні та Франції. Своїми враженнями від навчання та проживання за кордоном вона вирішила поділитися з читачами газети «Київський політехнік».
У липні 2011 року, після закінчення НТУУ «КПІ», я мала намір продовжити своє навчання за кордоном. Під час навчання в університеті я проходила два стажування в Німеччині, магістерську роботу писала англійською мовою. Мені дуже подобалася спеціальність «Обробка медичних зображень», якою я мріяла оволодіти в одній із країн, що є передовою в цій галузі. Маючи декілька запрошень з університетів Німеччини та Франції, я вирішила пристати на пропозицію від Тулузького університету Поля Сабатьє (Франція).
Оскільки я вже мала вищу освіту (кваліфікація магістра у КПІ), мені для здобуття кваліфікації магістра у Франції потрібно було навчатися лише один рік. Як і в Україні, останні півроку навчання в Університеті Тулузи ІІІ (Університет Поля Сабатьє) – це стажування студентів у лабораторії або на виробництві. Я проходила стажування в Лабораторії координаційної хімії, яка функціонує на базі університету. Там я змогла використати всі свої знання, здобуті під час навчання у двох країнах. Наприкінці стажування мені запропонували залишитися в лабораторії для підготовки дисертації. А я, у свою чергу, запропонувала своєму керівнику зробити мою роботу на основі співробітництва двох університетів: Тулузи та Києва. З одного боку, це дозволить отримати подвійний диплом (кандидат наук в Україні та PhD в Європі). З другого – подвійна аспірантура сприятиме започаткуванню співробітництва між двома університетами, що є дуже важливим для розвитку обох: КПІ дає дуже сильну базу знань своїм випускникам, а навчальні заклади Західної Європи мають добре облаштовані лабораторії та можливості для реалізації теоретичних знань на практиці. Таким чином, таке співробітництво може бути дуже продуктивним для обох сторін.
Лабораторія координаційної хімії (LCC-CNRS) – одна з найсильніших у Франції. П’ять наукових груп лабораторії входять до тисячі найкращих груп світу за якістю та кількістю публікацій. Десяток статей були обкладинкою журналів, а в 2011 році одна зі статей стала статтею року журналу «La Recherche».
У штаті працює величезна кількість осіб. Це фізики, хіміки, і я – інженер-метролог. Для того щоб ефективно виконувати свої обов’язки, я використовую знання, отримані в КПІ (90%) та набуті навички в Тулузі (10%).
У спільній аспірантурі я працюю за системою подвійного керівництва: один керівник з КПІ, другий – з французької сторони. Обидва керівники усіляко допомагають у роботі. Зокрема, керівник від НТУУ «КПІ», доцент кафедри інформаційно-вимірювальної техніки, кандидат технічних наук Клавдій Леонідович Серпілін забезпечує мене необхідними інформаційними матеріалами, допомагає робити розрахунки; від керівника з Університету Поля Сабатьє, Аззедіна Бусексу, я отримую обладнання та методичну допомогу. До речі, він є членом Наукового королівського товариства.
Тулуза – напрочуд красиве місто. Зачаровують його історично-архітектурні пам’ятки: Базиліка вересня Сернін, площа Капітолію з міською ратушею і театром, церквою і монастирем якобінців та ін. Тулузу ще називають «рожевим містом» – через те, що більшість будинків тут побудовані із рожевої цегли. Це надає місту особливого шарму і архітектурного багатства.
П’ята частина населення Тулузи – студенти. Їхня кількість перевищує 100 тисяч. Якщо говорити про Університет Поля Сабатьє, то тут навчаються переважно іноземці. В аспірантурі зі мною в групі працюють 20 осіб, і лише двоє з них – французи. Основною мовою є англійська, але за межами лабораторії знання французької просто необхідні.
Аспірантура у Франції – це водночас і робота, і навчання. Тому аспіранти також вважаються студентами, що дозволяє їм користуватися відповідними пільгами. Наприклад, є чимало знижок на проїзд: не лише на проїзні квитки (50%), але й навіть на квитки на літак чи поїзд (до 60%); квитки на різні екскурсії, курси вивчення іноземних мов, спортивні секції, квитки в театри та кінотеатри. В університеті навіть такі екзотичні спортивні секції, як гольф або віндсерфінг є безкоштовними.
Варто також зазначити, що навчання в університетах Франції взагалі є безкоштовним. Але для отримання студентської візи Французьке посольство в Україні вимагає, щоб кандидат мав щомісячний дохід не менше 460 євро. Тому існують спеціальні програми-конкурси в Україні на отримання стипендій від Французького посольства. Докладні умови конкурсу можна знайти на сайті http://institutfrancais-ukraine.com/, де є також інформація про більш ніж 100 програм для навчання в інших країнах світу. Проте слід пам’ятати, що подавати документи на конкурси треба завчасно, тож починати готувати їх варто в жовтні-листопаді – тоді навчатиметесь наступного навчального року.
Я дуже зацікавлена у подальшому розвитку цього співробітництва між двома університетами. Тому я завжди готова допомогти студентам, які мають бажання навчатися за кордоном та сприяти поширенню авторитету Київського політехнічного інституту на міжнародній арені.
Хочу подякувати за підтримку ректору НТУУ «КПI» академіку Михайлу Захаровичу Згуровському, проректору з науково-педагогічної роботи (міжнародні зв’язки) Сергію Івановичу Сидоренку, моєму керівнику, який завжди підтримує і всіляко допомагає мені, доценту Клавдію Леонідовичу Серпіліну, завідувачу кафедри Ніні Антонівні Яремчук, працівникам відділу аспірантури та докторантури, а також усім моїм вчителям та людям, які завжди поруч.
… В аспірантурі я лише перший рік. У вільний від роботи час пишу дисертацію. Після закінчення навчання в Тулузькому університеті повернуся до Києва – захист проходитиме в КПІ. І хочеться, щоб усе вийшло! Мрії збуваються, якщо в них вірити та докладати зусиль!
Фото:
О. Краєва та її керівник К.Л.Серпілін
Олена Краєва зі своєю групою у Франції