Наукова конференція, присвячена проблемі підвищення працездатності та збереження здоров’я студентів, відбулась на кафедрі фізичного виховання ММІФ, де були заслухані доповіді 14 викладачів, найбільш цікаві з яких ми наводимо у нашій розповіді.
На проблемі зменшення ваги тіла (згонки) спортсменів у тих видах спорту, де існують вагові категорії, зосередив свою увагу старший викладач Андрій Соболенко. Він наголосив, що після форсованого зменшення ваги тіла на 4-5 кг повне відновлення функцій організму відбувається лише через півроку, тому користуватися таким методом необхідно дуже обережно, а краще взагалі від нього відмовитись. З фізіологічної точки зору це стрес, що дуже негативно впливає на психіку спортсмена – з’являється дратівливість, нестриманість, образливість, поганий настрій. За рахунок зменшення вживання рідини та позбавлення від неї в сауні та під час інтенсивних навантажень відбуваються зміни в крові, зростає її в’язкість, питома вага, що підвищує навантаження на серце. Утруднюється подання кисню і поживних речовин, печінка, нирки, ендокринні залози, серцевий м’яз знаходяться у стані гіпоксії.
Після згонки вага тіла швидко відновлюється, але не за рахунок збільшення м’язів, а шляхом накопичення організмом води, вуглеводів, жирів, тому кожна повторна згонка – це новий стрес і шкідливе навантаження. Із запізненням атлет переходить в іншу вагову категорію, але з меншою м’язовою масою, а отже, і силою, що призводить до затримки росту спортивної майстерності. Надалі Андрій надав свої рекомендації, як з найменшими втратами для здоров’я використовувати методики форсованого зменшення ваги тіла у спортсменів, які займаються боротьбою та важкою атлетикою.
Цікавою була доповідь старшого викладача Тетяни Козлової, яка розповіла про вплив музичного супроводу на емоційний і фізичний стан студенток під час занять шейпінгом, адже її дослідження свідчать про підвищення на 26 % працездатності студенток під впливом музичних мелодій.
Музичний супровід занять підвищує емоційний стан, покращує настрій, активізує бажання займатись, змінює сприймання обсягу виконаної роботи і зменшує почуття втоми й дискомфорту від виконання фізичних навантажень, що дозволяє людині виконувати значну кількість фізичних вправ з більшою інтенсивністю.
Тетяна класифікує функціональну музику на мобілізуючу, що призначена для початку заняття, тобто розминки; фонову, яка не пов’язана зі структурою і характером рухів, а є стороннім подразником, який підвищує якість заняття; структурно-сюжетну, яка являє собою складні спеціальні мелодії, що відповідають характеру, структурі і змісту фізичних вправ; відновлювальну, що сприяє розслабленню м’язів, зняттю втоми, заспокоєнню дихання і серцево-судинної системи, особливо у прикінцевій частині заняття.
Викладач Олена Сиротинська розглянула рівень мотивації студентів до занять фізичною культурою і спортом, розвиток та вдосконалення їх фізичних якостей із застосуванням атлетичних вправ, особливості формування морально-вольових якостей для подальшої навчальної та трудової діяльності.
Дії ефірних олій на організм присвятив свою доповідь старший викладач Сергій Бітко. Ця дія може бути швидкою і полягати у зміні співвідношення гальмування і збудження в різних відділах центральної нервової системи, що використовується для лікування невротичних і нейротропних патологічних станів та корекції функціонального стану і самопочуття у осіб з високими емоційними та інтелектуальними навантаженнями, тоді як повільна дія виявляється в загальнофітонцидному впливі, зниженні напруженості адреналінової системи, корекції процесів відновлення. Найбільш ефективною для використання, на думку дослідника, є композиція ефірних олій лаванди, шавлії і м’яти.
Проблемі схуднення, що є дуже актуальною на сьогоднішній час, присвятили свою доповідь доцент Ганна Бойко та старший викладач Михайло Масалкін. Найбільш ефективними методами і засобами для боротьби з ожирінням є комплексне застосування електростимулювання, фізичних вправ, дієт, використання поживних домішок. Використання дієт повинно бути пов’язано з плавним зменшенням кількості калорій та складу і якості їжі. Потрібно відмовитися від цукру, виробів з борошна, картоплі, жирів, особливо в рафінованому вигляді. Корисно вживання овочів, фруктів (джерело вітамінів), молочних продуктів (кефір, сир), оскільки нестача кальцію призводить до збільшення жирових тканин та погіршення стану суглобів і кісткових тканин.
Під час прийому їжі не рекомендується вживати напої, бо вони негативно впливають на якість травлення та знижують поживну цінність їжі. Прийом рідини необхідно виконувати не пізніше ніж за 10 хвилин до їжі і не раніше ніж через годину після їжі. Норма вживання рідини від 2,5 до 3 літрів на добу, оскільки її нестача уповільнює всі життєві процеси, у тому числі й розщеплення жирів. Схуднення супроводжується зменшенням м’язових тканин, тому їжа повинна містити достатню кількість білків.
Обов’язковим є виконання комплексів фізичних вправ та циклічних вправ (біг, плавання, велосипедні й піші прогулянки) аеробної спрямованості. Автори надали комплекси рекомендованих і експериментально перевірених ними вправ і дієт, якими вони згодні поділитись з усіма охочими.
Проблемам покращення якості занять були присвячені доповіді інших учасників конференції: доцентів Ірини Зеніної та Олени Твердохліб, старших викладачів Діани Міщук, Наталії Дакал, Володимира Назарука, Сергія Абрамова, викладачів Анни Чеховської, Оксани Чиченьової, Віктора Назимка, Вадима Михайленка. Кожна доповідь супроводжувалась обговореннями. Підводячи підсумки, в.о. зав. кафедри Ганна Бойко висловила впевненість, що якість кафедральних наукових конференцій з кожним роком буде зростати.