Для європейського вишу 125 років – вік, здавалося б, не такий і значний. Але, по-перше, в Україні університетів, вік яких перетнув сторічну межу, не так уже й багато, а по-друге, подій і особистостей, що залишили слід в його минувщині та в історії науки, техніки і культури нашої країни та й усього світу, вистачило б на кілька закладів вищої освіти інших держав.
І це не перебільшення. Адже впродовж своєї історії Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" працював, не змінюючи місцезнаходження, у трьох різних державах! Якщо бути точним, в умовах трьох державних устроїв і політичних систем, але це по суті нічого не змінює. І не просто працював, а забезпечував підготовку фахівців. Та ще й яких фахівців! Імена багатьох його вихованців і співробітників відомі нині усьому світові – для того, щоб всіх їх перелічити, не вистачило б газетної площі, та й чи варто – імена деяких з них викарбовано на гранітних плитах Алеї зірок перед історичним головним корпусом університету, інші увічнені в пам'ятниках, встановлених на території кампусу, та на меморіальних дошках у навчальних корпусах – і то лише найвідоміші!
Понад те, попри найважчі випробування різних років, у КПІ ніколи не переривалися наукові дослідження й робота над створенням нової техніки, тож у його стінах були народжені сотні, якщо не тисячі, винаходів і нових технологій, які нині широко використовуються в різних галузях. Вони створюються і тепер, адже університет постійно еволюціонує, щоби відповідати умовам і викликам швидкоплинного часу. Він завжди на вістрі прогресу й є одним із лідерів у впровадженні освітніх і наукових новацій, що їх згодом підхоплюють інші вітчизняні виші. Недарма ж саме на базі факультетів і підрозділів КПІ було створено ще 12 українських вишів, які успішно працюють у різних містах України, промислові підприємства і низку науково-дослідних установ.
Сьогодні Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" – один із найвідоміших і найбільших технічних університетів Європи. Тут навчається майже 25 000 студентів. У його складі працюють 16 факультетів, 11 навчально-наукових інститутів, декілька науково-дослідних інститутів і науково-інженерних центрів – конструкторських бюро (зокрема й студентських), інженерних центрів тощо. Науково-педагогічний колектив університету налічує понад 2500 викладачів найвищої кваліфікації, в тому числі членів-кореспондентів і академіків Національної академії наук України. В університеті не припиняються наукові дослідження, результати яких використовуються в його інноваційній діяльності, причому активну участь у них беруть і студенти починаючи з першого року навчання. КПІ ім. Ігоря Сікорського вже фактично перетворився на один із найбільших в Україні навчально-науково-інноваційних та методологічних центрів держави, а за низкою високотехнологічних напрямів став справжнім локомотивом розвитку і впровадження проривних технологій. Але насамперед, звісно, він є кузнею підготовки професійних кадрів нового покоління і центром виховання справжніх патріотів України.
Свідченням правильності обраних колективом напрямів і шляхів подальшого розвитку університету є його багаторічні найвищі місця в національних рейтингах закладів вищої освіти та неухильне зростання позицій у рейтингах міжнародних.
Здавалося б, процес долучення КПІ до родини найкращих університетів світу й подальшої інтеграції його наукових шкіл у міжнародне наукове співтовариство вже ніщо не в змозі загальмувати. Але в 2014 році Україна зустрілася з випробуваннями та викликами, що вони, як довгий час вважалося, мали залишитися в минулому тисячолітті: вперше за більше ніж 70 років на її півдні та сході запалала війна. А в ніч проти 24 лютого 2022 року полум'я цієї війни перекинулося на всю смугу східного і південного кордону незалежної України: росія почала відкрите повномасштабне і нічим не спровоковане вторгнення на її територію.
Досвід двох останніх століть європейської історії свідчить: призвідники воєн ніколи не отримували тут того результату, на який сподівалися. Отак і російські агресори замість "Києва за три дні" дістали жорстку й рішучу відсіч з боку громадян України. До перших лав оборонців своєї держави стали й київські політехніки різного віку – від юних студентів і до досвідчених викладачів та наукових співробітників, а також тисячі випускників КПІ. На жаль, багато з них з війни вже не повернуться. Про деяких наших героїв, які поклали голови за Україну, ми дізнаємося тільки після нашої Перемоги, і лише тоді зможемо увічнити їхні імена…
Повномасштабна війна змінила життя усього нашого народу. Тож у достатньо умовному в перші місяці війни тилу працівники та студенти КПІ активізували роботу над проєктами з оборонної тематики, а його інститути та факультети – підготовку кадрів за військово-промисловими напрямами. Значно збільшилося в університеті й число волонтерів, які в той чи інший спосіб допомагають бійцям на фронті й не цураються будь-якої роботи в тилу. В університеті відкрито Благодійний фонд підтримки Збройних сил України "Київський політехнік", на рахунок якого щомісяця сотні працівників перераховують доволі значні кошти, які потім витрачаються на закупівлю необхідного українським військовикам озброєння, спеціальної техніки, засобів захисту на полі бою, спорядження, одягу тощо та інші потреби, що виникли через війну. При цьому освітній процес практично не переривався, і навіть у перший воєнний рік університет випустив цілу когорту необхідних країні молодих фахівців з різних спеціальностей. А ще київські політехніки насадили новий парк, який назвали «Парком нескорених»…
Попри війну КПІ ім. Ігоря Сікорського залишається лідером уподобань абітурієнтів: як і торік, університет цього року став першим з-поміж українських ЗВО за кількістю зарахувань вступників на бюджетну форму навчання, значно зросло й число тих, хто навчатиметься за контрактом.
Отож 125-річний ювілей КПІ ім. Ігоря Сікорського припав на надзвичайно важкі для України часи. Але війна жодним чином не нівелює важливості цієї дати для нинішніх студентів і працівників університету, для його ветеранів і випускників різних років, для всієї вітчизняної системи вищої освіти. Хіба лише дещо змінює формат відзначення свята і робить усі його заходи, можливо, і менш пафосними, проте, водночас, теплішими і, сказати б, майже родинними. І ніщо не завадить нам, київським політехнікам, пишатися своїм університетом, який жив, живе і житиме у віках! Слава КПІ! Слава Україні!
До ювілею університету проведено низку заходів:
- відбулося урочисте відкриття скверу Піонерам Авіації біля 6-го корпусу та відкриття у сквері скульптури «Авіаторам КПІ».
- у сквері біля головного корпусу — відкрито скульптуру «Юність».
- урочисто відкрито парк Нескорених за 28-м корпусом
- в першому корпусі установлено барельєф Костянтинові Зворикіну - засновнику науки про різання металів, ректору КПІ 1904-1905 років
- Вийшло з друку видання до 125-річчя «КПІ. Друге століття. Продовження традицій»
- в інститутах і на факультетах до кінця серпня відбулися збори й заходи в колективах, зустрічі з випускниками та стейкхолдерами.
- 31 серпня відбулася ювілейна сесія професорсько-викладацького складу.
- відбулася зустріч Президента Володимира Зеленського зі студентами Київської політехніки
- КПІ отримав привітання від військових, політиків, послів та громадських діячів
- Відкрито артоб’єкт «КПІ-стіна» на вулиці Політехнічній
- Відкрито пам'ятну дошку Євгенові Патону
- Відкрито пам'ятну дошку Михайлові Кравчуку
До ювілею університет випускає сувенірну продукцію.
Київський політехнічний інститут — наукове-технологічне серце Києва й усієї України.
У новому фільмі дізнавайтесь про історію створення та становлення нашого університету з 1898 року до сьогодення.
🎥 Як створювався надсучасний за тодішніми мірками КПІ, як обирали локацію, хто керував створенням, як розвивався наш університет — дивіться у фільмі «КПІ — 125 років історії».