Прихід Нового року – найулюбленіше свято дітлахів і дорослих. Неодмінні його атрибути – казкові персонажі Дід Мороз і Снігуронька. Усі ми родом із дитинства: віримо в новорічну забавку, малечею писали листи до Діда Мороза та відшукували під ялинкою подарунки від нього. Згодом свої каракулі до казкового персонажу виводили наші діти та онуки. Здається, Дід Мороз був завжди, але історія його довга і непроста. Звідки ж з'явився цей герой та де мешкає нині?
Святий Миколай
Прообразом Діда Мороза вважається святий Миколай Чудотворець – заступник мандрівників, дітей, бідних та скривджених. За однією з легенд, він підкинув у будинок бідняка три золотих яблука, які допомогли тому змінити життя. За іншою – допоміг чоловікові, що збіднів і планував продати своїх дочок, щоб врятувати від голодної смерті. Миколай через димохід підкинув нещасним три гаманці з грішми, які впали чи то в черевики, чи в панчохи дівчаток, що сушилися біля комина. Кажуть, що саме ці історії поклали початок традиції дарувати дітям подарунки на Миколая (19 грудня) та під Новий рік.
На чарівника, що приносить подарунки дітям, святий Миколай перетворився в першій половині XVI ст. з легкої руки Мартіна Лютера (який, до речі, першим прикрасив ялинку). На честь архієпископа Мірлікійського Лютер назвав симпатичного дідуся, одягненого в червоний кафтан, Санта-Ніколаусом.
Санта-Клаус
Першим про нього згадав письменник Вашингтон Ірвінг в 20-ті роки XIX ст. В одному з його дитячих оповідань Санта-Клаус з'явився на санях, запряжених північними оленями. У 1822 р. інший американський літератор Клемент Кларк Мур написав поему "Прихід святого Миколая" про зустріч хлопчика зі святим напередодні Різдва. Миколай тут веселий товстун-життєлюб з люлькою, який привіз мішок подарунків. Так народився симпатичний добряк Санта-Клаус. Поступово пам'ять про архієпископа Мірлікійського в Німеччині та інших західних країнах стерлася, і Санта-Ніколаус остаточно перетворився на Санта-Клауса.
Дід Мороз
У другій половині XIX ст., коли в Росії "народжувався" Дід Мороз, не було ясності – добрий він чи злий. До революції 1917 р. він не мав ніякого відношення до Нового року: приходила зима і разом з нею Дід Мороз, який уособлював зимові морози. На картині художника В.М.Васнецова (кінець XIX ст.) Діда Мороза зображено як звичайного мужика в постолах і кожушку.
У 1840 р. були опубліковані "Дитячі казки дідуся Іринея" В.Ф.Одоєвського, в одній з яких ("Мороз Іванович") уперше виведено образ фольклорного та обрядового Мороза: добрий Мороз Іванович – сивий-сивий старий, як трусне головою – з волосся іній сиплеться; живе у крижаному будинку, а спить на пухнастій сніговій перині.
Одночасно і незалежно від літературного образу Мороза в міському середовищі формується міфологічний персонаж, "завідувач" ялинки. Дід Мороз уперше з'явився на Різдво в 1910 р., проте не набув широкого поширення. Коли в середині 1920-х у СРСР почалася антирелігійна кампанія, ялинку й Діда Мороза заборонили. Повернувся Дід Мороз у радянський побут у 1937 р. за партійною директивою. Тоді в СРСР і народився їхній дует зі Снігурочкою. Вперше на листівках Дід Мороз з'явився під час Великої Вітчизняної війни: з автоматом на шиї і люлькою в руці.
Приходьте в гості
Снігуронька. Російський драматург О.М.Островський, який жив і працював у Костромській губернії, написав п'єсу "Снігуронька", де Снігуронька, донька духів природи Мороза і Весни, закохується в пастуха, а потім гине від променів Ярила (Сонця). Для туристів сюжет "причесали" і адаптували: Снігуронька отримує людське серце, перетворюється на звичайну дівчину і живе з коханим Лелем довго і щасливо. Будинків Снігуроньки в Костромі два. Муніципальний і приватний – при однойменному готелі. У другому, крім снігуркиних апартаментів, є цікава крижана кімната. У ній підтримується температура – 15 градусів. Тут багато льодових скульптур, є навіть барна стійка з льоду і крижаний самовар.
Діда Мороза в Російській Федерації намагалися "прописати" кілька разів: в Архангельській області та на Кольському півострові. З 1998 р. успішно діє державний туристичний проект "Великий Устюг – батьківщина Діда Мороза". Тут знаходиться пошта Діда Мороза, що приймає його численне листування. Щороку на адресу: 162390, РФ, Вологодська обл., м. Великий Устюг, Дідові Морозу приходить близько 200 тисяч листів з Росії, ближнього і далекого зарубіжжя. В резиденції діє Будинок казок, Будинок моди, кузня та інші розважальні заклади.
Зюзя Поозерний. Не відстає від "старшої сестри" і Білорусь. Тут теж оселили свого Діда Мороза аж за двома адресами. Один – традиційний – у Біловезькій Пущі (Каменецький р-н, Брестська обл.) гостей зустрічає цілий рік (влітку – переважно лісові звірята). Інший – з давньої міфології – колоритний Зюзя Поозерний, володар зими і морозу. Він мешкає в Поставському районі Гродненської області, багатої озерами, звідси й ім'я. У святкових заходах задіяні Чарівниця Зима, Льодовик, Лісовик, Лазник, Хапун, Вужалак, Завія, бабка Напастя та ін. Дітей пригощають трав'яним чаєм і печивом, дорослим – чарка, шкварка, агурок. Для зимового відпочинку місце стало майже культовим, його полюбляють місцеві та заїжджі туристи.
Святий Миколай в Україні з 2003 р. мешкає за адресою: 78633, Івано-Франківська обл., Косівський р-н, с.Пістинь, Маєток Святого Миколая. Його оселя налічує 7 кімнат. Головною, без сумніву, є пошта Святого Миколая – храм дитячих мрій, із сотнями, тисячами листів з різних куточків України. Тут Святий Миколай зі своїми помічниками пише відповіді (торік їх було близько 4 тис.), знаходить благодійників, які можуть виконати щиру дитячу мрію. У кімнаті казкових снів – м'яке дерев'яне ліжко, барвистий килим, різноманітні іграшки, пухнаста новорічна ялинка. У сусідніх – виставка ялинкових прикрас (аж очі розбігаються); клас, де дітки вчаться майструвати сувеніри; світлиця, де проходять святкові заходи. Є кімната-музей природи, яка допомагає відвідувачам цікаво відкривати навколишній світ. У свята гостей сюди наїжджає дуже багато.
Листи до Святого Миколая тут поділяють на три категорії: від дітей дошкільного віку (з написанням трішечки допомагають батьки), від дітей молодшого і середнього шкільного віку. Пишуть з різними проханнями: щоб Св. Миколай поповнив рахунок, приніс 10000 доларів у подарунок, мобільні телефони, конкретно які машинки, які ляльки, скільки кілограмів мандаринів, апельсинів – усе дуже конкретно. Але найбільше радує, коли дітки просять і нематеріальних речей, наприклад, миру і здоров'я для рідних. А ще просять братика чи сестричку.
Тож незважаючи на вік, давайте поринемо в казку, напишемо листа дідусеві, будемо мріяти й очікувати, а якщо вдасться – навіть відвідаємо казковий зимовий маєток.
