Хіміко-технологічний факультет – один з найстаріших у КПІ. Про людей, які навчалися і працювали тут, чиї наукові здобутки відомі у світі, можна говорити довго і багато. Нинішні студенти ХТФ шанують своїх попередників, старанністю в навчанні та допитливістю в науковому пошуку прагнуть наслідувати тих, чиї імена вписані в історію хімічної науки та КПІ. Найкращих молодих хіміків за підсумками сесії нагороджують факультетськими іменними стипендіями, вони є особливою гордістю факультету. У цьому семестрі іменних стипендіатів п'ятнадцять.
Стипендію імені проф. М.І.Коновалова – першого декана хімічного відділення КПІ – отримують Євгенія Жигадло, Юлія Мирончук та Катерина Гребенюк.
Стипендію імені проф. О.С.Плигунова – декана ХТФ, ректора КПІ (1943–1952, 1955–1971) отримують Ольга Кулеша та Олеся Таргонська.
Стипендію імені академіка НАН України О.В.Городинського отримують Ганна Ясинська та Дмитро Ущаповський.
Стипендію імені проф. Б.С.Лисіна – випускника КПІ, директора Інституту мінеральної сировини АН УРСР – отримують Аліса Дорошенко, Олександра Придворова та Ольга Чудінович.
Стипендію імені проф. О.О.Пащенка – завідувача кафедри хімічної технології в'яжучих речовин (1969–1989) отримують Антоніна Неїло, Вікторія Сіра, Наталія Фаваз та Людмила Сердюк.
Стипендію імені проф. А.Г.Бондар – засновника кафедри кібернетики хіміко-технологічних процесів, міністра освіти УРСР (1962–1967) – отримує Юлія Мірошниченко.
Успіхами завдячую своїм викладачам
Як вдається відмінно навчатися, займатися науковими дослідженнями та ще й весело відпочивати ми запитали у стипендіатки Аліси Дорошенко.
– Ти завжди хотіла стати хіміком?
– Насправді хіміком я ніколи не хотіла бути. Як то кажуть, бажання виникло в процесі. У школі мене дуже приваблювала математика, і я вступила на механіко-математичний факультет КНУ ім.Т.Шевченка. Для мене досі є загадкою, чому одного чудового ранку я забрала оригінали документів з університету Шевченка та віднесла їх до КПІ. Можливо, це доля?
– Твій стимул до навчання?
– Тут немає якихось секретів чи таємничих технік. Я просто люблю вчитися. Пізнавати! Відкривати! Це так цікаво! Це надихає, наповнює, змушує рухатись далі. Щодо побічних мотивацій, то це, мабуть, приклад батьків. Вони в мене дуже розумні й освічені, тож я хочу бути схожою на них. Діти повинні відповідати своїм батькам і не зраджувати їх сподівань.
– Чому або кому завдячуєш високими результатами в навчанні?
– Дуже гарне запитання! Насамперед я вдячна своїм викладачам! У КПІ найкращі, дивовижні викладачі. Вони люблять свою справу, свій предмет, заслуговують на подяку і повагу. Вони володіють даром передавати "імпульс знань", уміють зацікавити, розбуркати бажання пізнавати більше. Так сталося і зі мною. Це сьогодні я отримую іменну стипендію, а спочатку вчилась так собі – ні риба ні м'ясо. Та на другому курсі з'явився неймовірно цікавий для мене предмет "Поверхневі явища та дисперсні системи", його читав Ігор Олександрович Ренський. Саме тоді я зрозуміла, що хімія – це наука-мистецтво, це постійний пошук, обмежити який можемо лише ми самі. І, звісно ж, я вдячна своїм батькам, які підтримують мене в усіх починаннях, іноді навіть трохи дивних.
– Як проводиш вільний час?
– Намагаюся витрачати його максимально корисно. Коли настає психологічна втома, гуляю вечірнім Києвом. Це гарна можливість побути наодинці з собою та музикою на телефоні. Іноді в такі моменти приходять оригінальні ідеї, думки про кіно, пісні, книги і, звісно ж, хімію. Відбувається неначе якась систематизація почутого і побаченого. А часом навпаки – хочеться зібрати велику компанію і гуляти так, щоб усі чули, якими веселими можуть бути студенти КПІ. Іноді граю на гітарі, підбираю музику, і обов'язково читаю. А ще проводжу час зі своїм коханим.
– Чи хочеш щось побажати своїм колегам-студентам?
– Бажаю всім щирого кохання! Частіше посміхайтеся (хоча у студентів хімтеху з цим усе в порядку). Нехай негаразди оминають ваші родини. Щодо навчання, бажаю кожному знайти те незвідане, що поманить у захоплюючий світ науки і пізнання. Шукайте, творіть, не відступайте!