Журнали, реферативні бази, рейтинги...

Якби світ був шведськомовним і більш справедливим, шведського фармацевта  Карла Вільгельма Шеєле знали б усі. Він відкрив хлор, фтор, марганець, барій, молібден, вольфрам, азот, кисень. Але на його відкриття або не звернули уваги, або вони були опубліковані після того, як хтось інший зробив таке саме відкриття незалежно.

Росіянин В.В.Петров відкрив електричну дугу в 1802 році, але учений світ довгий час вважав її першовідкривачем англійця Гемфрі Деві, який зробив це у 1809 році. Чому? Тому що В.В.Петров описав своє відкриття російською мовою у книзі, яка вийшла малим накладом.

З тих часів правила гри в науковій спільноті майже не змінилися. Якщо у XVIII ст. мовою науки була латина, то сьогодні, щоб світ науки визнавав ваші досягнення або хоча б про них дізнався, роботи мають бути англомовними (або мати розгорнутий реферат англійською) і бути доступними для перегляду.

На сьогодні з 28 журналів НТУУ "КПІ" тільки Міжнародний науково-технічний журнал "Известия высших учебных заведений. Радиоэлектроника" (англійська версія "Radioelectronics and Communications Systems" (http://radio.kpi.ua)) включено у SCOPUS.

Ігнорування провідних світових баз даних відстеження цитованості впливає не тільки на визнання наших науковців, а й на місце НТУУ "КПІ" у світових рейтингах, які оцінюють якість наукової роботи.

Так, у рейтингу Scimago (http://scimagoir.com), побудованому на даних Scopus за 2012 рік, НТУУ "КПІ" хоч і піднявся на третє місце серед ВНЗ України, але знову втратив 54 пункти у загальносвітовому рейтингу. Scimago включає в себе 3290 установ зі 106 країн, які разом генерують більш ніж 80% світової наукової продукції, що індексується у базі даних Scopus. США представлена 521 організацією, Китай – 332, Україна – лише 8.

Набір бібліометричних показників Scimago, на думку авторів рейтингу, дозволяє користувачам оцінити науковий вплив, тематичну спеціалізацію, вихідний обсяг робіт, міжнародну співпрацю установ. За результатами 2012 року наш університет показав зростання по загальній кількості документів, опублікованих у наукових журналах, індексованих у Scopus, та по кількості робіт, в яких основний внесок роблять представники ВНЗ. Якість публікацій, які оцінюються через кількість робіт, що публікуються у найвпливовіших наукових журналах світу, та імпакт фактор наукових робіт ВНЗ зменшується. Відповідно до даних Scimago, документи КПІ цитуються на 70% нижче ніж у середньому у світі і лише 2,2% статей входить до 10% найбільш цитованих праць за галузями науки.

Дані Scopus використовують також інші відомі світові рейтинги – QS World University Rankings (параметр Citations per faculty із вагою 20%) та Webometrics (параметр EXCELLENCE – 15%). Підвищення ваги цих параметрів або зменшення показників ВНЗ може призвести до падіння рейтингу університету.

Для виправлення такої ситуації департамент науки та інноватики НТУУ "КПІ" розпочинає цільову підготовку наукових фахових видань університету до включення у Scopus. На першому етапі обрано чотири журнали:

1. Наукові вісті НТУУ "КПІ";
2. Системні дослідження та інформаційні технології;
3. Вода та водоочисні технології;
4. Telecommunication sciences (Телекомунікаційні науки).

Редакційні ради почали кропітку роботу із приведення журналів та їх сайтів у відповідність до вимог експертної ради CSAB із включення видань до бази даних Scopus. У свою чергу, автори можуть допомогти редакціям, звернувши увагу на якість підготовки текстів та рефератів англійською мовою. Буде корисно також перевірити власні дані у базі даних Scopus засобами Scopus Author Preview – http://www.scopus.com/search/form/authorFreeLookup.url і узгодити написання власного імені та приналежність до наукової установи.

Дані деяких наукових установ за результатами рейтингу Scimago за 2012 рік

WR –  місце у світовому рейтингу;      

CR –  місце у рейтингу по  країні;       

Output –  документи, опубліковані в журналах, індексованих у Scopus;

Q1 –  кількість робіт, опублікованих у 25%  найвпливовіших наукових журналів світу (%);    

NI –  нормалізований імпакт фактор;   

Spec –  ступінь тематичної спеціалізації;         

Exc –  кількість (у %) наукової продукції, яка входить до 10% найбільш цитованих праць.