Щороку у кожного студента є шанс почати все ще раз, як кажуть "з нуля". І це стосується не тільки академічної успішності, а й сприйняття себе як особистості. Навіть для першокурсників не секрет, що від того, як попрацюєш семестр, залежить і стипендія на наступний семестр, і ставлення викладачів. Спрацьовує золоте правило: "Хочеш результату завтра – роби для цього щось сьогодні". Чи скористатись ним, кожен вирішує сам, але є розуміння: щоб отримати результат через кілька років, необхідно працювати над собою щодня.
Приміром, отримати іменну стипендію важко, але можливо. Єдиний нюанс: якщо ти поставив за мету у цьому семестрі "вийти на неї" незважаючи ні на що, на жаль, у тебе нічого не вийде, бо при призначенні такої стипендії враховуються всі попередні заслуги. Для отримання підвищеної стипендії не обов'язково бути спеціалістом чи магістром, таку "винагороду за сумлінну працю" можна отримати вже після 1-го курсу (якщо так вирішить комісія).
Іменна стипендія імені Миколи Амосова на медико-інженерному факультеті вручається вже більше 5 років, і стала традицією факультету та студентів. Щороку ММІФ отримує мінімум трьох власних іменних стипендіатів. Та спостерігається тенденція до зменшення кількості стипендіатів. Якщо 2 роки тому їх було 7, то в цьому році лише три. Мені здається, справа не в тому, що факультет "не хоче" призначати такі стипендії, а в інертності студентів і не зацікавленості у можливостях, які може надати факультет. Так що маємо те, що маємо, як казав відомий політик.
Та все ж у моїй розповіді є частка весняного позитиву. Цього року, згідно з наказом № 489с від 15 лютого 2012 р., три чарівні дівчини з ММІФ отримали іменні стипендії М.Амосова. Усі вони магістри, студентки 5-го курсу: Тетяна Скиба (гр. ЛД-71м), Світлана Висоцька (гр. БМ-71м) та її одногрупниця Людмила Циганок. Чому цього семестру лише дівчата? Питання скоріше до хлопців, адже дівчата завжди старанніше ставляться до навчання, як не крути. А представники чоловічої статі поводяться як діти, а інколи, що найгірше, як дівчата, хочуть, щоб за ними "побігали" і "повмовляли". Звичайно що не всі, але ви зрозуміли про що я.
Весна набирає обертів, темп нинішнього семестру не те що "дикий", він просто "невпинний". Тому я бажаю всім не відчути на собі ефект лавини, і гарно, хоча б спробувати, скласти сесію й привітати літо. Щоб потім не думати про втрачений шанс. Було б бажання!
 |
 |
 |