Існує думка про те, що програмісти та математики не люблять спорт та взагалі за своєю природою пасивні. Студенти факультету прикладної математики спростовують цей міф. Вони активно займаються різними видами спорту, серед яких найбільш популярним є футбол. А нещодавно студент 4-го курсу ФПМ Олександр Навка успішно склав екзамени у школі арбітрів Федерації футболу м. Києва і тепер має право судити всі матчі чемпіонату столиці.
Олександр – заступник голови студентської ради ФПМ та голова спортивного відділу СР. Бере активну участь у загальноуніверситетських спортивних заходах, таких як чемпіонат НТУУ "КПІ" з футзалу, кубок ректора з футзалу та інших. Футболом захоплюється з юнацьких років. Він вболіває за футбольний клуб "Динамо" (Київ). Ще в ліцеї почав судити шкільні матчі.
Олександр розповідає, що для того щоб стати арбітром, необхідно було скласти декілька важких іспитів з фізичної підготовки (біг на короткі дистанції, біг на витривалість) та теоретичний тест, який проходив у Федерації футболу м. Києва. Арбітром може стати будь-хто, незалежно від віку та статі, але претендент обов'язково повинен мати гарну фізичну форму, щоб бути у змозі судити матч, який складається з 2-х таймів по 45 хвилин кожний.
На сьогодні Олександр провів близько 70 офіційних матчів. "Команди були дуже різні за віком: від 8 до 45 років. Тільки ветеранів ще не було", – говорить він.
Студентам, які хотіли б випробувати себе у ролі арбітра, як розповідає Олександр, спочатку потрібно звернутись до федерації футболу за місцем проживання. Якщо ви проживаєте в місті Києві, то це – федерація футболу міста Києва (вул. Металістів, 12), якщо в області, то в обласну федерацію. Там проведуть інструктажі та розпочнуть з вами навчання. Але необхідно розуміти, на що йдеш, адже багато людей кидають цю справу, так і не закінчивши навчання.
На запитання: "Що тебе більше приваблює: програмування чи спортивна кар'єра?" Олександр відповів так: "Арбітр заробляє багато. Але сьогодні він може судити, і все буде нормально, а завтра його можуть дискваліфікувати. Для мене це лише хобі. Програмування – це головне, чим я хочу займатися в житті. Для того я і вступив на факультет прикладної математики. Зараз я вже визначився, що мені більше подобається у сфері програмування: мова Java та розроблення web-застосунків”.
Тож бажаємо Олександру наполегливо йти до поставленої мети та вірити у свої сили.