Січень рік починає… Але чому саме січень? Адже нічого цікавого з календарно-астрономічної точки зору в цьому місяці не відбувається – це ми пам'ятаємо ще зі шкільної лави. Наша матінка-Земля обертається собі навколо Сонця зі своєю звичайною швидкістю. Вісь її обертання нахилена до площини орбіти під кутом 66°33'. Оскільки ця вісь завжди повернута в один бік, то Земля немов би підставляє сонячним променям то один, то другий бік, себто то Північну, то Південну півкулі, які по черзі одержують більше світла і тепла. Від цього і змінюються пори року. Астрономічна зміна їх припадає на 21 березня, 22 червня, 23 вересня і 22 грудня – дні весняних і осінніх рівнодень та літніх і зимових сонцестоянь.
То чому ж Новий рік ми відзначаємо саме в середині зими? Чи не логічніше було б починати новоліття, скажімо, з весни, пори, коли все просинається, оживає, починає новий річний цикл.
До речі, в країнах Південно-Східної Азії Новий рік вважається саме весняним святом, хоча й там він припадає на зимові для нашої півкулі місяці. Жителі цих країн ведуть відлік часу за місячним або місячно-сонячним календарем, рік у якому нараховує то 12, то 13 місяців, причому "високосний" місяць вводиться до року нерегулярно і порядок його введення вираховується зважаючи на співвідношення орбіт Землі, Місяця й ще п'яти планет.
Початок місяця в такому календарі збігається з появою на небі Місяця-молодика. Позаяк число діб в місячному році є неоднаковим, то і новорічне свято припадає на різні дні січня або лютого.
У В'єтнамі під час відзначення Тету (так зветься там свято Нового року) на урочисто прикрашений стіл ставлять гілочку персика або абрикоса. Цікаво, що деревця ці розпускають квіти завжди напередодні свята – незалежно від того, на який день воно припадає. Це, між іншим, може бути доказом того, що початок року на Сході є все ж таки не зовсім довільною датою, і що пов'язана вона з цілком конкретним астрогеліофізичним станом природи.
Наші пращури також вітали колись Новий рік на початку весни – 1 березня. Але в Х столітті Русь прийняла християнство як державну релігію, і перейшла на новий календар. Відлік часу в ньому починався з 1 вересня. До речі, церковний рік і сьогодні починається з вересня. Однак, якщо в монастирях рахували час по-новому, то більшість населення новолітувала так, як це робили діди-прадіди. Понад те, ченці й самі доволі часто зверталися до народного календаря, що, між іншим, нині завдає чимало складнощів при вирахуванні точної дати тієї чи іншої історичної події, відображеної в літописах. Лише 1492 року Новий рік було офіційно, для всіх, перенесено на 1 вересня.
І тільки у 1699 році указом царя Петра І від 19 грудня було встановлено, що початки наступних років Російської імперії, до якої входила більша частина теренів України, відзначатимуться в січні.
1 січня 7208 року від "творення світу" стало початком нового, 1700 року від Різдва Христового.
При цьому ще аж до 1884 року початок доби вираховували з полудня, себто з 12-ї години дня, а не з ночі, як ми це робимо тепер.
Що ж до звичаю зустрічати Новий рік у січні, то його християнські народи, а згодом і більшість людства, отримали у спадок від Стародавнього Риму.
Римляни назвали перший місяць року януаріусом – на честь дволикого Януса – бога входу і виходу, Сонця, світла і всіляких починань.
За легендою бог Янус відчиняв двері Сонцю на початку дня і зачиняв їх увечері. Одне обличчя його було спрямоване в минуле, інше – в майбутнє. Тож не дивно, що саме він починав рік.
Але все ж таки більшість слов'янських народів звуть "януаріус" по-своєму: білоруси – "студзнем", чехи – "леденем", поляки – "стичнем" тощо.
Про походження української назви місяця існує кілька гіпотез. Перша: січень зветься так тому, що припадає на середину зими. Він немов би сече зиму навпіл. Дехто ж вважає, що назва прижилася через те, що в середині зими просто найпекучіше "сечуть" морози. Існує також думка, що місяць отримав свою назву тому, що саме цієї пори починалися лісосіки – підготовка земельних ділянок під весняну обробку і заготівля найкращої для будівництва деревини.
Та хай там як, звідки б ця назва не пішла, для нас тепер січень – це перший місць Нового року, місяць найчарівніших християнських свят, насамперед Різдва Христового. Місяць надій і сподівань…