Якби ми мали художницю такого рівня майстерності,
то змусили б заговорити про неї цілий світ!
Пабло Пікасо
Переконана, що неперевершені роботи Катерини Білокур, самобутньої художниці з народу, всі знають, бачили в музеях та на виставках, милувалися ними, захоплювалися. Справді, не можна лишатися байдужим перед палітрою таких природних образів, ніжних фарб. Квіти…квіти…вони як діти з Любов'ю виплекані: півонії і мальви, жоржини і троянди, маки і чорнобривці, калина, тюльпани, флокси…
Малюючи їх, вона неначе сягала найдосконалішої, найгармонійнішої краси, яку закладено природою в квітах і якої їй бракувало в житті особистому. "Та й як же їх не малювати, як вони ж такі красиві! А як прийде весна, та зазеленіють трави, а потім і квіти зацвітуть! Ой Боже мій! Як глянеш кругом, то та гарна, а та ще краща, а та ще чудовіша, та начебто аж посхиляються до мене, та як не промовляють: "Хто ж нас тоді буде малювати, як ти покинеш?" То я все на світі забуду, та й знову малюю квіти. Ой, не гнівайтесь на мене, мої близькії й далекії друзі, що я малюю квіти, бо із квітів картини красиві". Кожне полотно – гімн життю, зізнання у коханні українській природі.
Бажання пізнати глибше художній світ Катерини Білокур покликало нас, викладачів факультету лінгвістики, у дорогу, до її садиби-музею у Богданівці поблизу Яготина.
Біля хати – сама Майстриня серед троянд – скульптура роботи Івана Білокура, племінника художниці.
Радісно, гостинно зустріли нас працівники музею, натхненно розповіли про непростий життєвий шлях Катерини Василівни, ознайомили з експозицією. Невеличка ошатна оселя: портрети родичів, картини, книги, рушники. Усе нібито просто, традиційно, проте в усьому цьому щось непере¬січно тонке, глибоко духовне. Не без сліз дивились уривки з кінофільму про долю митця, особливо вражали кадри про відвідини художницею могили Тараса Шевченка. "Тарасе Григоровичу, батечку, голубчику, соколику, ви самі це гарно знаєте, теж колись по світу блукали та людей шукали, хоч ви мертвий, допоможіть мені стати художником!" – зверталась тоді Катерина Бі¬локур до свого вчителя. І вона стала художником, і не просто малярем, а генієм у цій справі.