Кожної осені у Львові проходить Форум видавців – унікальне поєднання виставкових, ярмаркових, просвітницьких заходів, мистецьких та культурних акцій. Усі вони скеровані на сприяння книговиданню в Україні та піднесення престижу української книги в суспільстві. З кожним роком Форум видавців набуває все більшого розмаху. Це єдина українська книжкова імпреза, яка за десятиліття успішно розбудувала всі три складові власної популярності: ярмаркову, виставкову та фестивальну.
На Форумі студенти ВПІ виконують завдання його дирекції. У минулому році проводили моніторинг відвідувачів – перевіряли реальну кількість відвідувачів. А цього року команда студентів 3-го та 5-го курсів спеціальності "Книгознавство та розповсюдження друкованої продукції" виконувала соціальне спостереження зовнішньої поведінки відвідувачів Форуму. По-студентськи – "шпигунську місію".
Кожний член команди мав вибрати для себе людину або пару чи сім'ю і фіксувати їхні переміщення і дії протягом відвідин виставки. Ми отримали надзвичайно цікаві результати, які передали до дирекції Форуму, а також будемо використовувати у власних наукових працях.
Від Форуму видавців і від міста Лева у нас залишилися незабутні враження. В цьому році кількість учасників трохи нас шокувала. Від різноманіття видавництв та книжок паморочилася голова. Кожна книжечка манила до себе. Організатори добре попрацювали: щогодини протягом чотирьох днів відбувалася цікава презентація, автограф-сесія або тренінг. Хотілося роздвоїтись та встигнути всюди. Спеціальними гостями були Анджей Менцвель, Борис Дубін, Геннадій Бурбуліс, Адам Міхнік, Мирослав Попович, Ярослав Грицак, Василь Шкляр, Марія Матіос, Ольга Токарчук, Марек Раєвський, Люко Дашвар, Ірен Роздобудько, Ірена Карпа.
Коли ввечері книжковий ярмарок зачинявся, програма продовжувалася в інших місцях – бібліотеках, кав'ярнях, філармонії, театрах: різні літературні зустрічі, вечори поезії, дискусії. Творча атмосфера поглинула Львів.
А ще ми гуляли нічним Львовом, відвідували затишні ресторанчики у мальовничих куточках міста, літературні вечори та музеї. Здавалося, що Львів – це джерело креативу та духовності. За всі 5 днів ми не зустріли чогось звичайного або буденного.
Емоції та досвід, який ми привезли з львівського Форуму, не можна ні з чим порівняти. Хочеться щиро подякувати Зої Валентинівні Григоровій, Жанні Миколаївні Ковбі, які були кураторами та наставниками нашої дослідницької групи, а також Петру Олексійовичу Киричку, який дозволив нам практикуватися за межами інституту.