Ви є тут

Чіткі орієнтири: "фундаментальність – міждисциплінарність – інновації"


Таланти КПІ 2009. 9 Корпус КПІ - зворотня сторона. / Робота конкурса "Таланты КПИ", автор Романцов Володимир Петрович. АХП

Cьогодні держава ставить перед ученими завдання підняти українську науку на рівень світових стандартів. Це має привести до залучення іноземних інвестицій та великих капіталів в українські інноваційні проекти і, головне, до покращення рівня життя в Україні.

Слід зауважити, що в умовах глобалізації продуктивність наукових закладів та окремих науковців оцінюється за кількістю цитувань у міжнародній системі SCOPUS та індексом Гірша. Зрозуміло, що для збільшення кількості цитувань у SCOPUS треба підняти науковий рівень статей вітчизняних учених (фундаментальність) та збільшити кількість цитувань науковців з різних дисциплін (міждисциплінарність).

Наприкінці серпня 2010 р. ректором НТУУ "КПІ" академіком М.З.Згуровським були визначені завдання на новий навчальний рік у вигляді формули: "фундаментальність – міждисциплінарність – інновації".

Важливим для науковців НТУУ "КПІ" є визначене ректором завдання підняти імпакт-фактор для 32 журналів, запрошуючи до співпраці іноземних професорів.

Якщо і далі розмірковувати у цьому напрямку, то можна дійти висновку: якби газета "Київський політехнік" регулярно публікувала рейтинг факультетів, кафедр та першої сотні провідних науковців за кількістю цитувань у SCOPUS та h-індексом, то це стимулювало б науковців КПІ до більш активного залучення наукових робіт у SCOPUS.

З позицій формули "фундаментальність – міждисциплінарність – інновації" цікаво проаналізувати наукову діяльність комплексної дослідницької групи, в якій беруть участь студенти та науковці ІХФ та ІФФ.

Фундаментальні дослідження в галузі реології були започатковані в КПІ ще у 80-ті роки професором А.Я.Малкіним (Інститут нафтохімічного синтезу, РАН, Москва, Росія; кількість цитувань у SCOPUS – 2121). У 2006 році на конференції на Валдаї (Росія) професор А.Я.Малкін познайомив науковців ІХФ з унікальною розробкою Університету Берклі (Каліфорнія, США). Група науковців цього університету, очолювана професором К.Бустаманте, провели дослідження одиночної подвійної спіралі ДНК методом атомно-силової мікроскопії. Оскільки ці результати мають фундаментальне значення і для реології, професор А.Я.Малкін  запропонував доценту В.В. Гончаренку розробити інженерну біонічну модель подвійної спіралі ДНК, користуючись відомою структурною моделлю Уотсона-Кріка.

На різних етапах до фундаментальних досліджень біонічної моделі подвійної спіралі ДНК студенти ІХФ завжди виявляли інтерес. Особливо треба відмітити розроблену студентами комп'ютерну візуалізацію біонічної моделі ДНК в системі 3D-макс. Результати таких досліджень були опубліковані у SCOPUS (журнали: IJAME: Z. Gora-Hong Kong-Texas; JEPT: New York; ІФЖ: Мінськ, Білорусь).

Можливість такого вторгнення інженерів в молекулярну біологію подвійної спіралі ДНК, яке має відношення до принципу "міждисциплінарність", уже обговорювалась у книзі Франка – М.Д.Каменецького "Самая главная молекула", де автор показав, що найбільший внесок у розвиток науки про ДНК зробили фахівці із суміжних дисциплін.

На підтвердження цього інженерна біонічна модель була розроблена за участю професора М.Хайльмайєра (Університет м. Дармштадт, Німеччина), студентів та науковців ІХФ та ІФФ. Така модель має важливе прикладне значення для інноваційної діяльності: розроблено дві заявки на патенти, у тому числі "Пристрій для підвищення безпеки користувача транспортних засобів", який спрацьовує при лобових зіткненнях автомобілів.

Тут треба зауважити, що ідея впровадження інженерної біонічної моделі ДНК в молекулярній біології для розрахунку ступеня гідратації подвійної спіралі ДНК була запропонована вченим у галузі комп'ютерної хімії професором-дослідником Л.Г.Горбом (Центр комп'ютерних розрахунків молекулярної структури та взаємодії. Університет м. Джексон, США; кількість цитувань SCOPUS – 1287, h-індекс – 20). Це можна розглядати як яскравий приклад міждисциплінарності: повернення із інженерної галузі до молекулярної біології. Перша версія такого розрахунку вже опублікована за участю студентів у матеріалах міжнародної конференції у Харкові.

Сьогодні комплексна група науковців ІХФ та ІФФ здійснює підготовку до ініціативної розробки фізичної біонічної моделі подвійної спіралі ДНК.

Наприкінці варто сказати, що курс, взятий науковцями НТУУ "КПІ", чітко зорієнтований у руслі міжнародних тенденцій "фундаментальність – міждисциплінарність – інновації". Цей курс, безумовно, визначить чіткі орієнтири для вчених НТУУ "КПІ" у фарватері тенденцій світової науки і поверне нашій державі імідж країни з передовою наукою.

В.В.Гончаренко, к.т.н., доцент кафедри  ХПСМ  ІХФ

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій