Алея видатних конструкторів і учених, які навчалися чи працювали в КПІ, 13 жовтня поповнилася ще трьома пам'ятниками. Увічнено імена геніальних конструкторів авіаційної та ракетно-космічної техніки Володимира Челомея, Лева Люльєва та Архипа Люльки, які розпочали свій шлях у промисловість і велику науку з навчання в КПІ.
У церемонії відкриття взяли участь члени родин славнозвісних конструкторів, представники підприємств Росії, де творили В.М.Челомей, Л.В.Люльєв і А.М.Люлька – НВО "Сатурн", ВАТ "ОКБ Сухого", військово-промислової корпорації "НВО машинобудування", "Дослідно-конструкторського бюро "Новатор". Україну представляли очільники ДП "Антонов", ВАТ "Український науково-дослідний інститут авіаційної технології", Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М.Бакуля НАН України, Інституту проблем міцності ім. Г.С.Писаренка НАН України, НАУ, Полтавського музею авіації, НАУ ім. М.Є.Жуковського "ХАІ", Богуславської районної держадміністрації Київської обл., селищної ради с. Саварка, Саварської СШ ім. А.М.Люльки, Солом'янської РДА м.Києва, Головного управління охорони культурної спадщини, науковці, ветерани авіакосмічної галузі, студенти, представники ЗМІ та ін.
Вітаючи присутніх, ректор НТУУ "КПІ" М.З.Згуровський звернув увагу, що поруч з пам'ятниками видатним конструкторам, які своїми відкриттями змінили світ, встановлено і погруддя їх вчителя – відомого математика М.П.Кравчука. Він також подякував творцеві пам'ятників – народному художнику України М.О.Олейнику та співробітникам ІФФ, які виготовляли погруддя.
Заступник генерального конструктора ВПК "НВО машинобудування" А.І.Бурганський, який працював з В.М.Челомеєм, щиро подякував політехнікам за збереження пам'яті про видатну людину, "яку ще недооцінили". За його словами, за сумою виконаних проектів В.М.Челомею немає рівних у світі: 80% надводного і 100% підводного флоту колишнього Союзу мали на озброєнні його ракети.
Голова Солом'янської РДА І.П.Сидоров, який був присутній на відкритті всіх встановлених у КПІ пам'ятників, вважає, що увічнення видатних особистостей сприяє збереженню історії заради майбутнього та спадковості поколінь.
Заступник головного конструктора концерну "ППО Алмаз-Антей" О.Г.Коберниченко схвально відгукнувся про ініціативу КПІ увіковічити образи видатних учених, зокрема, Л.В.Люльєва, життя якого пройшло під грифом "цілком таємно". За його словами, в роки Великої Вітчизняної зенітними комплексами Люльєва знищено дві третини ворожих літаків. Його винаходи випередили свій час на 20-30 років.
Олександра Литвин – школярка з с.Саварка, де народився А.М.Люлька, розповіла, що їх земляк своєю жагою до знань та національним корінням є прикладом для наслідування молоддю села. Професор ФМФ Н.О.Вірченко, яка багато років збирає історичні матеріали про М.П.Кравчука та сприяє його популяризації, наголосила, що Михайло Пилипович не лише вчив підопічних математичної гармонії, він готував молодь до перемог і успіхів: жити – творити – перемагати.
Після урочистого відкриття пам'ятників до постаментів було покладено квіти.
Володимир Миколайович Челомей (1914 - 1984). Народився у містечку Сідлець Привіслянського краю (сучасна Польща). Навчався на авіаційному факультеті Київського політехнічного інституту (1932 р.) і в Київському авіаційному інституті, у який було перетворено факультет у 1933 р. Створив пульсуючий повітряно-ракетний двигун (ПВРД), який встановлювався на низці літальних апаратів. Як головний конструктор ОКБ-52 В.Челомей розробив корабельну крилату ракету зі складаним крилом, що розкривається в повітрі, що дозволило розміщувати її в малогабаритних контейнерах, в т.ч. і на підводних човнах. Під його керівництвом у 1944-1954 рр. створено кілька типів крилатих ракет з ПВРД. У другій половині 1960-х рр. Челомей виконав опрацювання ракетоносія і космічного корабля для польоту на Місяць, а також пробний проект для експедиції на Марс. У СРСР був першим, хто висунув і намагався реалізувати ідею боєголовок, що розділяються. Під керівництвом Челомея розроблені ракетоносії і штучні супутники Землі «Протон», «Політ», «Космос-1267», орбітальні станції «Салют». Академік АН СРСР (1962 р.), дійсний член Міжнародної академії астронавтики (1974 р.), професор МВТУ ім. Баумана. Двічі Герой Соціалістичної Праці (1959 і 1963 рр.), лауреат Ленінської (1959 р.) і Державних (1967, 1974 і 1982 рр.) премій СРСР.
Архип Михайлович Люлька (1908-1984). Народився у с.Саварка на Богуславщині під Києвом. Закінчив механічний факультет Київського політехнічного інституту (1931р.) і аспірантуру Харківського науково-дослідного інституту промислової енергетики. Працював інженером-дослідником на Харківському турбінному заводі, водночас викладав на кафедрі авіадвигунів Харківського авіаційного інституту. З 1939 р. керував конструкторським бюро в Ленінграді; з 1941 р.працював інженером на Челябінському тракторному заводі, з 1943 р. — у конструкторському бюро В. Болховітіновау м.Свердловську (тепер м. Єкатеринбург, Російська Федерація). У 1945 р. очолив конструкторське бюро в м. Москві. З 1946 р. — генеральний конструктор авіаційних двигунів, пізніше — генеральний конструктор авіаційної техніки. Розробив низку турбореактивних і повітряно-реактивних авіаційних двигунів, зокрема «ТРД» (1937 р.), «РД-1» (1940 р.), «ТР-1» (1946 р.), «ТР-2», «ТР-3» (обидва — 1947 р.), «АЛ-5» (1951 р.), «АЛ-7 Ф» (1953 р.). Академік АН СРСР (з 1968 р.), професор МАІ (з 1958 р.), Герой Соціалістичної Праці ( 1957). Лауреат Ленінської (1976 р.) і Державних (1948 і 1951 рр.) премій СРСР.
Лев Веніамінович Люльєв (1908-1985). Народився в Києві. Закінчив механічний факультет Київського політехнічного інституту (1931р.). Працював конструктором в Уральському НДІ сільськогосподарського машинобудування, згодом – на Мотовиліхінському заводі: інженером, начальником бюро раціоналізації, інженером-конструктором. Напередодні ВВВ переведений на завод № 8 у м. Підлипки, де працював у секції артилерійських конструкцій (пізніше - дослідний відділ). На цьому підприємстві за його участю та під його керівництвом в 30-ті роки ХХ століття створюються і впроваджуються у виробництво 24 -, 37 - і 45-мм зенітні кулемети, 76 - і 85-мм зенітні гармати. У 1941 завод № 8 був евакуйований у Свердловськ і розміщений на майданчику заводу ім. Калініна. У 1945 Люльєв призначений головним конструктором заводу. У 1947 завод реорганізований в ОКБ з проектування великокаліберної зенітної артилерії – ОКБ-8. У 1964 під керівництвом Л.Люльєва були розроблені і впроваджені у виробництво самохідний зенітно-ракетний комплекс (ЗРК) "Круг", низка корабельних ракетних комплексів, згодом – ЗРК «С-200», а в першій половині 1980-х – унікальна зенітно-ракетна система нового покоління «С-300В». Доктор технічних наук (1966 р.). Двічі Герой Соціалістичної Праці. Лауреат Ленінської (1967 р.) і Державних (1948 і 1977 рр.) премій СРСР.
Київ. – 13 жовтня 2011 року о 10-20 на Алеї видатних учених і конструкторів Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» (Київ, проспект Перемоги, 37, алея між Державним політехнічним музеєм та Центром культури і мистецтв НТУУ «КПІ») відбудеться урочиста церемонія відкриття пам’ятників трьом видатним конструкторам, які навчалися в Київському політехнічному інституті.
Алея видатних конструкторів і учених, які навчалися чи працювали в КПІ, 13 жовтня поповниться одразу трьома пам’ятниками. Увічнюються імена видатних конструкторів авіаційної та ракетно-космічної техніки, академіків Володимира Челомея, Лева Люльєва та Архипа Люльки, які розпочали свій шлях у промисловість і велику науку з навчання в КПІ.
На церемонії відкриття очікуються члени родин славнозвісних конструкторів, представники підприємств Росії, де творили В.М. Челомей, Л.В. Люльєв і А.М. Люлька, – ВАТ «ДКБ Сухого», НВО «Сатурн», «НВО машинобудування», «Свердловське конструкторське бюро «Новатор», МДТУ ім. М.Е.Баумана. Україну представлятимуть очільники ДП "Антонов", ВАТ "Український науково-дослідний інститут авіаційної технології", Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України, Інституту проблем міцності ім. Г.С. Писаренка НАН України, Полтавського музею авіації, НАУ ім. М.Є.Жуковського "ХАІ", Богуславської районної державної адміністрації Київської області, Селищної ради села Саварка, Саварської середньої школи ім. А.М.Люльки, Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, Головного управління охорони культурної спадщини та інші гості.