10 жовтня ректор НТУУ "КПІ" академік Михайло Згуровський зустрівся з представниками органів студентського самоврядування, профспілкової організації та Наукового товариства студентів та аспірантів. Зустріч, яка проходила в залі засідань Вченої ради, була присвячена обговоренню перспективної програми розвитку університету на 2011-2020 роки. За рішенням Вченої ради проект цього стратегічного документа передано нині для розгляду і підготовки пропозицій щодо його вдосконалення на факультети і кафедри, а в остаточній редакції він затверджуватиметься конференцією трудового колективу університету. Тож студенти та аспіранти долучилися до процесу роботи над цією програмою як активні й небайдужі учасники.
Ректор коротко розповів зібранню про два останні десятиріччя роботи університету, що збіглися в часі з набуттям Україною державності й тектонічними зрушеннями в житті усього нашого суспільства. Цей період був надзвичайно непростим для усієї системи освіти взагалі, та КПІ зокрема, але Київська політехніка не лише з честю витримала всі складнощі, але й спромоглася змінити номенклатуру спеціальностей відповідно до вимог національної економіки й велінь часу та набути нового, університетського статусу. Сьогодні, нагадав Михайло Згуровський, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут" міцно утримує лідерські позиції в рейтингах національних університетів, а цього року увійшов і до одного з найпрестижніших світових рейтингів вищих навчальних закладів – у ТОП-700 за версією британської компанії QS.
– Сконцентрувавши зусилля колективу на головному, ми змогли домогтися того, що наші випускники тепер є цілком конкурентоспроможними на сучасному ринку праці, – відзначив у своєму виступі Михайло Згуровський.
Утім, це аж ніяк не привід для зупинки. Наступна мета – увійти до числа найвідоміших технічних університетів світу. На тому, що для цього потрібно зробити, ректор зупинився докладніше.
Першим значним кроком має стати модернізація навчально-лабораторної бази. Без сучасного обладнання неможливо підготувати сучасного інженера. Але така база – це гроші, яких завжди не вистачає, щоб задовольнити геть усі потреби. Тож для її оновлення нам слід трохи змінити вектори розвитку: тепер головним напрямком має стати не матеріальна база – її вже вдалося привести в порядок, слід тепер лише підтримувати в належному стані, а облаштування лабораторій найсучаснішим устаткуванням.
Наступна складова поступу – розвиток міждисциплінарних програм. Адже нові знання здобуваються здебільшого на стику дисциплін і технологій. Але такий підхід вимагає від університету нових методологічних підходів до організації навчання. Досвід створення міжуніверситетського медико-інженерного факультету, досвід діяльності факультету лінгвістики, на якому читаються дисципліни, потрібні для фахівців технічного перекладу, засвідчили: програми підготовки сучасних спеціалістів різних галузей мають бути більш інтегрованими і постійно відстежувати всі новації.
Ще одним важливим напрямком є значне – у 1,5-2 рази – збільшення підготовки в стінах університету кількості фахівців вищої кваліфікації – кандидатів і докторів наук. Це потрібно для того, щоб не втратити наукові школи та напрями, які вже існують в КПІ, а в ідеалі – й створювати нові.
Звичайно, зупинився ректор і на питаннях інформатизації та автоматизації. Причому не лише навчальних курсів, але й в управлінській діяльності університету. Тут, на його думку, слід скористатися досвідом західних вишів, у яких працює система "Black Board" ("чорна дошка"), яка дозволяє в разі потреби забезпечувати постійний онлайновий зв'язок між викладачем і студентом. Це потрібно в навчанні і може бути гарною допомогою при виконанні студентами самостійних проектів.
Надзвичайно важливою складовою стратегії подальшого поступу КПІ є розвиток у ньому інноваційного середовища. Ключовим його елементом в університеті є Науковий парк "Київська політехніка", створений кілька років тому. Вже сьогодні він об'єднав 56 вітчизняних і закордонних високотехнологічних підприємств і став важливим інструментом перетворення наукових ідей на реальні інновації. Університет практично завершив перехід від традиційної форми підготовки спеціалістів за моделлю "навчання-наука" до моделі дослідницького університету, що працює в парадигмі трикутника знань "навчання – наука – інновації". Це вимагає відповідних рішень і послідовних дій.
– КПІ має стати острівцем інноваційних змін! – наголосив ректор. – Можливо, не на всьому фронті сучасних розробок і технологій, а за окремими їх напрямками. Саме за тими, за якими вже працюють фахівці наукового парку та науковці університету.
Наступна мета – підвищення якості життя студентів і аспірантів. Для її досягнення серед інших заходів планується найближчими роками закінчити будівництво двох нових гуртожитків.
Закінчив свій виступ Михайло Згуровський питаннями збереження академічних свобод, які є невід'ємною складовою життя сучасного університету. Адже очікування і виконання тільки команд згори – це шлях до деградації і освіти, і науки. Лише там, де панує вільна думка вчених, можливо народження нових ідей, можливий прогрес.
Запитання і пропозиції, з якими після виступу ректора виходили студенти до мікрофона, стосувалися дуже широкого кола проблем – від бюджету КПІ до широкого впровадження системи оцінювання студентами викладачів, від поліпшення якості сайтів факультетів і університету до можливості доступу до світових баз даних і наукової періодики, від перспектив тимчасового переселення з гуртожитків, пов'язаного з проведенням ЄВРО-2012, до можливості вільного вибору студентами предметів для вивчення тощо. Тож невдовзі зустріч перетворилася на бесіду, яка була безумовно цікавою як для студентів, так і для керівництва університету.
Проводжали ректора з трибуни учасники зустрічі аплодисментами, стоячи. А після її закінчення вирішили звернутися до Михайла Згуровського з листом-зверненням щодо обов'язкової його участі в конкурсі на зайняття ректорської посади на наступний семирічний термін. Пропозиція була підтримана одностайно.