Шановні колеги! Дозвольте висловити щирі вітання з 20-ю ювілейною річницею незалежності України та початком нового, 114-го навчального року в КПІ, побажати вам міцного здоров'я, плідної праці, подальших творчих успіхів.
Нашій країні, що зробила великий поступ у формуванні засад своєї державності, довелося долати значні труднощі, пов'язані із зовнішніми та внутрішніми викликами. Ці два десятиліття не були простими і для КПІ. Але він, пройшовши трансформацію до моделі демократичного технічного університету європейського зразка, не тільки зберіг, а й примножив здобутки наших попередників, і це завдяки зусиллям кожного з вас, шановні друзі. Фільм, створений нашими молодими колегами, певною мірою віддзеркалює ці перетворення.
За роки незалежності відбулися суттєві зміни соціального і економічного устрою країни, структури економіки держави, її пріоритетних напрямків відповідно до міжнародного розподілу праці. За своїм характером економіка України вже на 90% знаходиться у приватній власності. Гостро конкуруючи зі своєю продукцією на зовнішніх ринках, ця нова економіка все більше і більше потребує фахівців, підготовлених за інтегрованими програмами, які б одночасно володіли фундаментальними природничими та інженерними знаннями, іноземними мовами, інформаційними технологіями, мали управлінську, юридичну й економічну кваліфікацію.
Щоб задовольнити ці вимоги, ми маємо поступово зменшувати розрив між освітньою, науковою та інноваційною компонентами нашої роботи. Кафедрам, факультетам, інститутам належить формувати такі спільні освітньо-наукові середовища, в яких наука передавала б освіті останні досягнення, визначаючи її передовий зміст, а освітня компонента наповнювала б наукову сферу і високотехнологічний ринок праці талановитою молоддю, з якої виростуть майбутні вчені, керівники виробництва і бізнесу, що володіють сучасною методологією науки і її практичного застосування. В цих середовищах практично зникає межа між дослідженням і дипломною чи курсовою роботою, між викладачем і вченим.
Університети такого типу у світі називають дослідницькими. Звичайно, дослідницький університет пріоритетно зберігає всю академічну, фундаментальну складову як визначальну для себе, але при цьому працює одночасно за трьома взаємопов'язаними напрямами: навчання, наукові дослідження, інноваційне впровадження високих технологій і виведення їх на ринки.
У цій моделі ми маємо підсилювати роль фундаментальної освіти в процесі навчання. Без фундаментальних знань неможливе розуміння природи процесів і явищ. Людина, яка отримала глибоку фундаментальну освіту, здатна формулювати складні задачі, керувати процесами комплексно, системно оцінювати всі наслідки тих чи інших управлінських рішень, і лише вона здатна створювати умови для сталого розвитку суспільства.
Для забезпечення такої підготовки необхідно одночасно покращувати якість контингенту студентів, підвищувати професійність викладачів, впроваджувати прогресивні технології наукоємного, інноваційного навчання, поглиблювати інтеграцію з ринком праці, покращувати фінансове, матеріально-технічне та методичне забезпечення нашої роботи, постійно здійснювати самоаналіз якості підготовки фахівців.
Потреби економіки і суспільства можна оцінювати за результатами вступної кампанії та запитами на наших випускників. Цьогорічний набір студентів відрізнявся зменшенням кількості випускників шкіл у країні та новими змінами правил прийому. Ці нові правила ставили абітурієнтів перед необхідністю багатоваріантного вибору університетів чи напрямів підготовки в ситуації, що змінювалася практично щогодинно. Такі умови орієнтували вступників не на свідомий і цілеспрямований вибір свого майбутнього фаху, а нагадували швидше за все гру на освітянській біржі, за принципом, куди вигідніше вскочити. Правила також передбачали додаткове нарахування до 20 балів випускникам системи доуніверситетської підготовки за інженерними напрямами. Але у зв'язку з тим, що в попередні роки цю систему було значною мірою демонтовано, за останній рік таку підготовку в КПІ проходило тільки 1600 абітурієнтів замість 15000 в минулі роки. На жаль, це призвело до зростання розриву між рівнем підготовки випускників шкіл та вимогами КПІ. Так, протягом останніх двох років 50% студентів першого курсу, які прийшли в КПІ з високими балами в сертифікатах, не витримували наших вимог з математики, а 65% – з фізики.
Незважаючи на більш ніж 40-відсоткове зменшення кількості випускників шкіл у цьому році, конкурсна ситуація в КПІ не погіршилася. Кількість абітурієнтів, які фізично взяли участь у конкурсі, склала 9290 осіб на 3448 місць на бакалаврську форму підготовки. При цьому умови вступу до нас були складнішими, ніж до інших вищих технічних навчальних закладів. Так, ми не відмовилися від мінімального балу сертифікату з профілюючих дисциплін на рівні 150, при цьому на інженерні напрями обов'язковими профільними дисциплінами в КПІ були математика і фізика, в той час як в інших технічних ВНЗ допускався вибір другої профільної дисципліни: або фізика, або англійська мова. За цих умов середній конкурс в КПІ фактично склав 2,7 особи на місце, що відповідає рівню 2010 року. В підсумку ми зарахували 3954 особи на перший курс навчання, з них 254 за контрактною формою і 252 за заочною.
За умов загострення конкурентної боротьби між університетами та наростаючого розриву між вимогами КПІ і рівнем підготовки випускників шкіл з природничих дисциплін, особливо з фізики, для нас ще більшої актуальності набирає робота із здібною молоддю в рамках доуніверситетської підготовки та співпраці з малою академією наук. Цією роботою сьогодні займаються Інститут моніторингу якості освіти (ІМЯО) та безпосередньо кафедри, факультети та інститути КПІ. Хороший досвід співпраці з малою академією наук має ІФФ. Але нам необхідно підвищити ефективність інформування та пропаганди КПІ серед школярів, організовуючи дні відкритих дверей, виставки-ярмарки, олімпіади, розміщуючи інформацію в ЗМІ, на сайтах факультетів і інститутів КПІ, розширюючи співпрацю з МАН.
Пам'ятаючи, що КПІ як провідний технічний університет країни має за основну мету провадження вищих форм підготовки (магістратура, аспірантура, докторантура), ми приділили пильну увагу набору до магістратури як кращих бакалаврів КПІ, так і випускників інших університетів. У цьому році на магістерську форму підготовки ми зарахували 1431 особу, з них 72 з інших університетів. 1981 особу було зараховано на програми спеціалістів.
Як бачимо, таке співвідношення не на користь магістерської форми підготовки. Це пов'язано з тим, що на сьогодні кількість магістрів, яких ми можемо готувати, визначається станом науково-інноваційної роботи кафедри. На жаль, більш як для третини кафедр КПІ підготовка магістрів, як і кандидатів і докторів наук, є складним завданням, оскільки вони послабили свою наукову компоненту.
Сьогодні надзвичайно важливою є пряма взаємодія технічної освіти і ринку праці. Саме в результаті такого партнерства та з урахуванням світових тенденцій розвитку наук і технологій мають сформуватися нові вимоги до змісту, структури і обсягів підготовки фахівців за інженерними спеціальностями.
На сьогодні університет зробив уже декілька суттєвих кроків у цьому напрямку. Укладено угоди з федерацією роботодавців України, з лідерами в галузі космічних і авіаційних технологій КБ "Південне" і АНТК ім. О.К.Антонова, з групою компаній ДФ – лідером хімічної і титанової промисловості, з групою компаній ДТЕК – лідером паливно-енергетичного комплексу України та іншими гігантами вітчизняної промисловості. КПІ вже почав узгоджувати навчальні плани за певними спеціальностями відповідно до вимог базових галузей промисловості.
Якщо говорити про запити ринку праці на наших випускників, то вони в середньому складають 126%, хоча на різних факультетах ситуація складається по-різному. Наприклад, на ХТФ запити перевищили пропозицію у два рази, на ПБФ – у 1,73, приблизно в півтора разу – на ТЕФ, ІФФ, ФМФ. Але в середньому по університету реальне працевлаштування складає 98%, тобто є частка випускників, які не працевлаштовуються за фахом.
Важливим є те, що наші зусилля при підготовці фахівців, формуванні навчальних планів повинні враховувати не лише нинішній, а й майбутній розвиток наук, технологій, виробництва і бізнесу. Так, американський журнал "Форбс" склав список професій, які будуть найбільш затребуваними у світі в найближче десятиліття. Перспективними названі такі сфери, як здоров'я людини, альтернативна енергетика, науки про наносвіт та матеріали з новими властивостями, інформаційні технології, науки про землю та зміни клімату, комунікації між людьми. На думку експертів, попит на інженерів, аналітиків і фахівців-комп'ютерників, які вміють обробляти й аналізувати великі обсяги наукових даних, розпізнавати в них закономірності, робити точні аналізи, в ближчі роки зросте вдвічі.
Розвиваючи співробітництво з ринком праці, ми протягом останніх шести років постійно цікавимося, як він оцінює якість підготовки наших фахівців з метою корегування головних складових навчальної роботи. Аналіз результатів останнього моніторингу свідчить, що найбільше роботодавців цікавлять фахівці з ґрунтовною фундаментальною фізико-математичною підготовкою. 95% роботодавців відзначили, що кваліфікація наших випускників відповідає потребам ринку праці, реальному стану виробництва та бізнесу. Однією з переваг КПІ завжди було те, що наші випускники вміли вчитися і після закінчення університету. Рівень готовності навчатися і вміння оволодівати професією відзначили 97% роботодавців. На їх думку, покращилися знання випускників КПІ з іноземних мов. Спеціальна фахова підготовка випускників теж оцінюється більшістю роботодавців як висока, але чверть з них вбачає певні прогалини у практичних навичках наших студентів. Ми можемо це пояснити тим, що на окремих кафедрах проходження практики має суто формальний характер. Дуже важливо, що понад 90% опитаних вважають, що саме диплом КПІ свідчить про високий рівень підготовки фахівців.
Зрозумілим є те, що забезпечення фундаментальності, міждисциплінарності, інноваційності підготовки, орієнтації на вирішення комплексних проблем суспільства має лягти в основу нашої стратегії на ближчому етапі. Хорошим прикладом втілення цієї стратегії є діяльність міжуніверситетського медико-інженерного факультету, який навколо програми "Здоров'я людини" вже об'єднав роботу понад 30 інженерних кафедр КПІ. Навколо програми "Сталий розвиток" сьогодні об'єднані зусилля ІПСА, ФММ, ХТФ, ФСП, ФІОТ, світового центру даних. Результатом їх спільної діяльності є щорічні аналізи зі сталого розвитку країн та регіонів світу і підготовка фахівців за поєднаною програмою "магістр – кандидат наук".
Ми вже 6 років поспіль проводимо самоаналіз якості підготовки фахівців в університеті. На сьогодні це найбільш об'єктивний інструмент для оцінювання залишкових знань студентів. Окрім ректорського контролю залишкових знань (з фундаментальних дисциплін, інформаційних технологій, іноземної мови, професійно-орієнтованих та фахових дисциплін), система враховує коефіцієнт відповідності з результатами сесії, накопичувальний індекс, якість дипломних робіт, соціологічне опитування ринку праці. Система зобов'язує кафедри після кожного моніторингу проводити предметний аналіз результатів: розглядати прогалини у підготовці, виявляти причини, що призвели до низького результату, та напрацьовувати заходи щодо їх усунення.
Усього за 6 років самоаналізом було охоплено 1200 дисциплін, 143 спеціальності, близько 59 тис. студентів. Хочу подякувати колективу Інституту моніторингу якості освіти, який професійно виконує цю роботу. Зрозуміло, що нічого ідеального не буває, і нашу систему моніторингу варто й надалі вдосконалювати. Адже, студенти 4-5 курсів, які брали участь у моніторингу, відзначають, що він з часом забюрократизовується, а недоведення результатів контролю до студентів є суттєвим недоліком, що знижує його якість.
Кадрова політика, яку ми проводимо упродовж багатьох років, – це створення сплаву завзяття молоді та мудрості досвідченої професури. Ми виходимо з того, що не лише вік визначає можливість подальшої роботи викладача, а й його активність і професіоналізм. Виходячи з цієї багаторічної політики, у нас сформувався найбільший прошарок досвідчених викладачів продуктивного творчого віку, який постійно поповнюється 25-35-річними випускниками аспірантури. Сьогодні середній вік викладачів КПІ встановився на рівні 51 року, що для нашої непростої професії, яка вимагає багаторічного фахового вдосконалення, є, мабуть, оптимальним.
Ми постійно прагнемо забезпечувати викладачів пристойною зарплатою та сприяти їхньому науковому зростанню, хоча за останній рік нам вдалося підвищити заробітну плату лише на 10%, тоді як ціни підвищилися на 60%. Посадовий оклад професора на початок 2011 р. складав 7210 грн (середній оклад професора по системі вищої освіти – 3821 грн), оклад доцента КПІ – 5876 грн (проти 3056 грн по системі). Середнє навчальне навантаження викладачів зменшилося з 788 годин у 2005 р. до 710 годин нині.
Варто зауважити, що у 2011 році затверджений Міністерством фінансів України помісячний розподіл асигнувань загального фонду не збігається з фактичними потребами університету, зокрема на виплату заробітної плати. У зв'язку з цим ми змушені щомісяця переносити на наступний місяць виплату майже 10% нарахованого фонду оплати праці. Ця ситуація нормалізується лише у другій половині IV кварталу.
Розроблена в КПІ система рейтингу науково-педагогічних працівників дозволяє визначити внесок кожної кафедри і кожного викладача. Більшість з них демонструють високі рейтинги. Лише 11,7% викладачів не мають інноваційних здобутків. Наше завдання полягає в постійному скороченні цього відставання.
Щороку Вчена рада університету відзначає 50 кращих викладачів-дослідників та молодих викладачів-дослідників, які гармонійно поєднують навчальну, наукову та інноваційну діяльність. Вони отримують надбавку в розмірі 20% від посадового окладу.
Важливою складовою нашої роботи є підвищення кваліфікації і перепідготовка кадрів. Це завдання виконує система післядипломної освіти КПІ, до якої входять Український інститут інформаційних технологій в освіті, Інститут перепідготовки та підвищення кваліфікації, Інститут підприємництва CISCO. Кількість слухачів цієї системи за останні роки зросла в 4,6 разу (з 178 у 2007 р. до 819 у 2010 р.), кількість курсів з сучасних напрямків знань з 6 до 23.
Важливим для нас залишається питання видання власної навчально-наукової літератури. За останні 5 років у видавництві "Політехніка" вийшло понад тисячу її найменувань. Суттєво зростає кількість електронних видань. Водночас, підвищення якості роботи видавництва, створення привабливих умов для наших авторів є актуальною проблемою "Політехніки".
Важливим завданням для нас також є розширення та утримання навчальних приміщень. Їх загалом 1683, з них 1472 навчальні аудиторії і лабораторії, 211 комп'ютерних класів. Хоч ми досягли 100-відсоткового забезпечення навчального процесу аудиторним фондом в одну зміну, але актуальною проблемою залишається підвищення його комфортності, особливо дотримання нормального температурного режиму в зимовий період.
Щороку ми розвиваємо інформаційне середовище університету. Комп'ютерна мережа УРАН, суперкомп'ютерний центр, світовий центр даних активно використовуються як внутрішніми, так і зовнішніми користувачами. Створено спеціальний обчислювальний кластер для наукової роботи студентів. Майже 6 тис. завдань за цей рік виконано студентами ФТІ, ФМФ, ІПСА, ФІОТ та ін. Діє автоматизована система планування навчального процесу та формування розкладу занять. На черзі – запуск електронного кампусу, який має бути задіяний з 1 вересня цього року.
Навчально-виховна робота в КПІ була спрямована на гармонійне поєднання навчання, наукової діяльності з духовним, фізичним та культурним розвитком молоді.
Предметом постійної уваги університету є успішність студентів. Кількість студентів, неатестованих з 3-х і більше дисциплін, порівняно з весняним семестром минулого року залишилася без змін, понад 73% студентів склали іспити в установлений термін, 10% навчалися на відмінно, 34% отримали добрі та відмінні оцінки і лише 4,5% навчалися на задовільно. Такі показники корелюють з результатами соціологічного опитування центру "Соціоплюс", згідно з якими кожен другий студент КПІ навчається з повною віддачею сил, ще 42,7% навчаються без особливої старанності, а 5,2% опитаних зізналися, що навчаються не старанно. Саме тому не всі студенти витримують вимоги КПІ. 1786 осіб припинило навчання в минулому році.
Загальна кількість правопорушень, порівняно з попереднім роком, зменшилась на 27 %. Значно менше стало важких правопорушень. Активну профілактичну роботу проводять колективи ФЕА, ФМФ, ММІФ, ІЕЕ, ХТФ, ЗФ. Та все ж порушення правопорядку ще мають місце в гуртожитках університету. Тут є багато роботи і для соціальних працівників студмістечка, і для випускових кафедр, і для органів студентського самоврядування. Поступово покращується успішність і виконавча дисципліна іноземних студентів, але з цим контингентом міжнародному і профільним факультетам ще належить багато попрацювати.
Та все ж переважною більшістю наших студентів ми можемо пишатися. За досягнення в навчанні, науковій роботі, громадському житті 5 наших студентів отримують стипендію Президента України, 1 – Кабінету Міністрів України, 2 студенти ТЕФ отримують стипендію ім. І.В.Курчатова, 140 студентів удостоєні щорічних стипендій та премій Київського міського голови, іменних та персональних стипендій видатних учених.
На Міжнародних студентських змаганнях з математики у серпні цього року студенти ІПСА Олексій Слюсаренко і Катерина Моравецька вибороли дві срібні медалі. За здобутими перемогами у Всеукраїнських студентських олімпіадах у 2010/2011 навчальному році (12 перших місць, 17 других, 25 третіх) КПІ суттєво випередив усі університети України. До кінця цього року ми плануємо залучити наших студентів до участі ще в низці міжнародних і всеукраїнських олімпіад. Уже закріплено тренерів, розпочато підготовчу роботу, проводяться тренувальні заняття.
КПІ зробив суттєвий поступ в академічній мобільності студентів, аспірантів, молодих викладачів і вчених. Відпрацьовані механізми мобільності з Дніпропетровським національним університетом ім. Олеся Гончара. В цьому році КПІ виборов грант на участь в Європейському проекті ERASMUS MUNDUS. Це дозволить 100 молодим політехнікам протягом ближчих трьох років проходити навчання чи стажування терміном від одного місяця до трьох років в 17 університетах таких країн Європи, як Франція, Німеччина, Австрія, Нідерланди, Бельгія, Іспанія, Польща, Румунія.
Пройти навчання за кордоном на сучасному обладнанні, набути професійного досвіду роботи у період проходження практики, одночасно отримати два дипломи – все це можливо завдяки програмам подвійного диплома. Сьогодні ми маємо такі програми з університетами Німеччини, Франції, Греції, США, України.
До найбільш активних факультетів за мобільністю належать ММІ, ЗФ, ХТФ, ФІОТ, ФММ.
Стають традиційними конкурси наукової творчості серед школярів, що проводить спільно з КПІ Мала академія наук та конкурс під назвою INTEL-TEХНО Україна, який на високому рівні проводить ФТІ. Ці конкурси можна назвати першими яскравими прикладами втілення програми "Майбутнє України".
Значна увага в університеті протягом минулого року приділялася підвищенню соціальної активності студентів, оздоровленню, розвитку фізичної культури та спорту.
Ця робота здійснюється за комплексними програмами: "Організація спортивно-оздоровчої роботи"; "Формування культури дозвілля"; "Естафета здоров'я"; "Розвиток та діяльність студентських гуртків і клубів КПІ" тощо. На сьогоднішній день працюють 23 студентські гуртки та клуби, ще 11 заплановано створити.
Різноманітним і цікавим є студентське життя в нашому університеті. Традиційними є виставки "Таланти КПІ", майже 10 художніх виставок у Картинній галереї, виступи художніх колективів, концерти танцювальних та вокальних колективів, вистави театрів, змагання веселих і кмітливих, творчі конкурси "Містер КПІ" та "Королева КПІ". Масовими університетськими заходами стали День першокурсника, День магістра, День КПІ, Спартакіада КПІ та інші.
Важливу роль в організації студентського життя і в подальшому розвитку університету відіграють органи студентського самоврядування: студентська рада, студентська профспілка, наукове товариство студентів і аспірантів. З кожним роком вони набираються досвіду, їх робота стає більш масштабною і актуальною. Так, влітку цього року вони провели вже шосту міжнародну студентську олімпіаду з програмування імені С.О. Лебедєва та В.М. Глушкова "КРІ-ОPEN". За кількістю команд-учасниць – 87 із 65 вищих навчальних закладів, що представляли шість країн, – ця олімпіада стала найбільшою у Східній Європі. Іншим брендовим міжнародним проектом студентів і аспірантів КПІ стала літня школа "Досягнення і застосування сучасної математики, інформатики і фізики", яка вже 6 років організовувалася і проводилася НТСА нашого університету. Школу визнав університет Міссурі (США). У цьому році він відрядив 17 своїх студентів, яким за участь у роботі нашої школи були нараховані по 2 академічні кредити. Ще один іміджевий міжнародний проект на постійній основі підтримується студентською профспілкою. Це участь студентів КПІ в програмі ради європейських студентів у галузі інженерії і технологій – BEST. Цьогоріч ця організація спільно зі студентською профспілкою провела свою чергову школу на базі нашого університету, в її роботі взяли участь понад 20 студентів з Європи і близько 30 студентів КПІ. Багато інших важливих і хороших справ перебирає на себе студентська молодь. На цих справах вона набирає досвіду управлінської діяльності, зміцнює свою громадянську і патріотичну позицію. Нам лише потрібно їм більше довіряти і ставитися до них, як до своїх молодших колег і партнерів.
Наука в КПІ протягом останніх років почала виконувати триєдину місію. Перш за все вона залишається джерелом пізнання нових фактів і явищ та підготовки нових поколінь дослідників. По-друге, втягуючи у свою орбіту все більше студентів і викладачів, наука наповнює навчальний процес університету новітніми знаннями. По-третє, наука КПІ підживлює постійним потоком винаходів і ноу-хау високотехнологічні компанії, які поступово гуртуються навколо наукового парку "Київська політехніка".
У минулому році наукова робота в КПІ проводилася за п'ятьма пріоритетними напрямами фундаментальних та прикладних досліджень. Було виконано 169 держбюджетних та 134 госпдоговірних науково-дослідних робіт та понад 500 договорів на послуги загальним обсягом 60,7 млн грн. З них 47% фінансувалися із загального фонду і 53% зі спеціального. Тобто фінансування науки практично збереглося на рівні попереднього року.
Одним з головних завдань університету залишається підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації. Виконуючи його, за останні два роки ми майже подвоїли кількість аспірантів і докторантів у КПІ. Зараз їх відповідно 793 та 32, що вже через 3-5 років принесе свої плоди. А сьогодні – це 20 докторських та 87 кандидатських дисертацій. Доцільно відзначити плідну роботу з підготовки докторів і кандидатів наук в ММІ, на ІХФ,ТЕФ, ФЕЛ, ФММ, ФАКС, ФСП, ПБФ, ФБТ. Кращі особисті результати з підготовки наукових кадрів мають професори Л.Є. Довгань, В.Г. Колобродов, П.В. Круш, В.Г. Хижняк, В.Б. Струтинський.
Більшість дисертацій захищалися на спеціалізованих вчених радах КПІ. У нас їх 28, з них 21 – докторська, 7 – кандидатських, що цілком достатньо для значного збільшення підготовки наукових кадрів в університеті. Тому важливим завданням на наступний навчальний рік є посилення уваги керівників підрозділів і керівників аспірантів до цієї роботи та використання наявних резервів, адже 34% (109) штатних докторів наук КПІ не здійснюють наукове керівництво аспірантами і докторантами.
У минулому році до наукової роботи було залучено близько 4000 студентів. Результатом стало збільшення кількості їх самостійних публікацій та у співавторстві з викладачами: 5648 проти 5339 рік тому. Лідерами за кількістю публікацій є студенти ФСП, ФММ, ФЛ, ТЕФ, ММІ.
Зросла і загальна кількість публікацій наукових праць в університеті. Це 116 монографій, 31 підручник, 211 навчальних посібників, 9344 статей і доповідей, у т.ч. 222 таких, що входять до міжнародних наукометричних баз даних. Але за таким якісним критерієм, як публікації у визнаних світових виданнях і за індексом цитування Хірша КПІ знаходиться лише на 5-му місці серед ВНЗ України і на 2-му за рейтингом Вебометрікс.
Протягом року університет отримав 152 патенти на винаходи і корисні моделі і подав ще 174 заявки на нові винаходи. На жаль, ця діяльність ще не закінчується продажем ліцензій чи реальною комерціалізацією винаходів. Це є нашою слабкою ланкою, і тут ми маємо величезні резерви.
У КПІ запроваджено конкурс на кращий винахід року за номінаціями: кращий перспективний винахід, кращий впроваджений винахід, кращий твір, захищений свідоцтвом авторського права. Результатом конкурсу має бути рішення про подальше просування розробок з метою їхньої комерціалізації.
Продовжував розвиватися Науковий парк "Київська політехніка", до якого за останні 5 років увійшли 56 високотехнологічних компаній з США, Європи і України. Він згуртував навколо себе практично всі факультети і інститути університету і представив у своїй виставковій залі понад 150 їх інноваційних розробок. Всього за минулий рік науковим парком виконано 9 інноваційних проектів із загальним обсягом фінансування 1,9 млн грн. Активізували співпрацю з науковим парком ІЕЕ, ФЕА, ВПІ та ІХФ.
Продовжувався розвиток НТБ КПІ. Сьогодні фонд НТБ становить 2,7 млн видань, із них 1,5 млн – підручники і навчальні посібники. Кількість читачів нині сягає 45 тисяч осіб. У минулому році надходження бібліотеки склали понад 8000 назв видань загальною кількістю 25968 примірників. База бібліотеки збагатилася маятником Фуко та унікальною картинною галереєю, що віддзеркалює роль українців у світовому прогресі. До експозиції увійшло понад 800 картин, подарованих бібліотеці народним депутатом України Петром Андрійовичем Ющенком.
Визначними подіями в роботі Державного політехнічного музею стало проведення заходів міжнародного рівня, присвячених підкоренню космосу. Було проведено зустрічі з льотчиками-космонавтами Олексієм Леоновим, Георгієм Гречко, Юрієм Онуфрієнком, Віталієм Жолобовим, Леонідом Каденюком та організовано телеміст з американською астронавткою українського походження Хайдемарі Стефанишин-Пайпер. Спільно з центром культури та мистецтв музей організував відзначення 50-річчя першого польоту людини в космос на державному рівні. У минулому році музей відвідало близько 50 тис. екскурсантів, серед яких традиційна більшість – школярі та студенти перших курсів. Для них проведено понад 300 екскурсій.
Музейно-історичний комплекс КПІ збагатився ще двома пам'ятниками видатним політехнікам. Ми вшанували пам'ять двічі Героїв Соціалістичної праці, видатних конструкторів ракетної техніки Володимира Челомея і Льва Люльєва. В наступному місяці алея слави КПІ поповниться пам'ятником конструктору турбореактивних авіаційних двигунів Архипу Люльці.
Традиційно досягнення наших викладачів та науковців були відзначені на державному рівні. Орденом "За заслуги" II ступеня нагороджено проректора з наукової роботи Михайла Юхимовича Ільченка. Державної премії України в галузі науки і техніки удостоєний професор Олександр Станіславович Яндульський.
Щорічна Премія Президента України для молодих учених присуджена професору Ю.С.Ямненко і доц. Т.А.Хижняк (ФЕЛ); доц. Ю.І.Богомолу й асистенту М.О.Сисоєву (ІФФ). Призначені іменні стипендії ВР України для талановитих молодих учених професору О.Ю.Горобець (ФМФ) і професору Ю.С.Ямненко (ФЕЛ). Стипендії Кабінету Міністрів України для молодих учених призначені доцентам М.О.Алєксєєву і М.Ю.Терновому (ІТС).
Нагороди НАН України, МОН України, Міноборони, інших установ у минулому навчальному році отримали ще 26 наших науковців.
Узагальнюючи аналіз наукової діяльності КПІ ми бачимо, що за валовими показниками університет виявляє велику наукову активність, і це є необхідною умовою для збереження потенціалу і виживання наукового сектору під час перманентних криз. Але водночас роботи світового класу у нас зустрічаються як поодинокі. Нашим слабким місцем є те, що ми не намагаємося їх розпізнати, створити умови для їх розвитку, не концентруємо зусилля і кошти саме на роботах проривного характеру, які могли б повернути визнання КПІ у світі.
Протягом минулого року університет продовжував розвивати міжнародну діяльність, яка є невід'ємною складовою політики КПІ.
Важливу роль у розбудові мостів між країнами відіграє мережа 34-х спільних міжнародних центрів, яка в минулому році поповнилася Українсько-французьким центром, центром американської компанії "NetCracker" на ФІОТ, спільним центром "Hewlett Packard" на ІТС і ФІОТ.
Продовжувалася плідна співпраця університету з такими міжнародними організаціями, як ООН, ЮНЕСКО, ЮНІДО, ICSU, CODATA та іншими. Усього КПІ виконує різні проекти більш ніж з 15-ма міжнародними організаціями. Торік КПІ відвідали 143 делегації з 37 країн світу; 152 вчених представляли наш університет у 23 країнах.
Було проведено важливі зустрічі на високому рівні з державними діячами та представниками всесвітньовідомих компаній з багатьох країн світу, зокрема з генеральним директором Microsoft Стівом Балмером, послами Аргентини, Канади, Китаю, Куби, Німеччини, Норвегії, Польщі, США, Сирії, Франції, Японії.
Урядом України нам було доручено прийняти в КПІ установче засідання українсько-американської Робочої групи з питань науки і технологій за участю помічника Держсекретаря США Ларі Гамбінера та українсько-американську Робочу групу "Політичний діалог і верховенство права" за участю помічника Держсекретаря США з питань демократії і прав людини Томаса Меліа. Відбулися переговори з урядовими делегаціями багатьох інших країн світу. Усе це сприяло підвищенню авторитету КПІ на міжнародній арені.
Секретаріат ЮНІДО схвалив проект створення на базі КПІ двох важливих центрів: "Центр з більш чистого виробництва" та "Центр з технологічного передбачення". В КПІ стартує проект Українського науково-технологічного центру "Міжнародна система підвищення кваліфікації науковців у сфері менеджменту трансферу технологій"; підписано договори з багатьма університетами, організаціями, компаніями.
У вересні минулого року за нашою ініціативою був проведений перший Українсько-польський футбольний турнір серед університетів міст, які здобули право приймати "ЄВРО-2012".
Отже, наші міжнародні контакти стабільно розширювалися. Вузькою ланкою в цій роботі залишається недостатньо активна участь багатьох кафедр КПІ. В першу чергу кафедри і провідні вчені мають оволодіти методологією отримання зарубіжних грантів, що, до речі, є дуже важливим джерелом розвитку науки для університетів Європи і світу. Значним резервом для нас залишається залучення студентської молоді до міжнародної діяльності.
Адміністративно-господарськими і соціальними службами університету велася напружена робота, спрямована на утримання і розвиток матеріально-технічної бази, створення відповідних соціальних умов для студентів і співробітників університету.
У 2010 році продовжувалося будівництво, проектування і ремонт багатьох об'єктів КПІ, а саме: здача в експлуатацію спортивного комплексу біля бібліотеки, завершення добудови до навчального корпусу №35, продовження будівництва студентського гуртожитку на 374 місця по вул. Виборзькій, капітальний ремонт гуртожитку №18, початок будівництва навчально-лабораторного корпусу ФАКС по вул. Борщагівській, 48, спорудження трьох нових пам'ятників видатним політехнікам. Значна увага в минулому році приділялася благоустрою території КПІ.
Під час підготовки до нового навчального року університетом було відремонтовано 5 будівель навчальних корпусів, один гуртожиток, 196 навчальних аудиторій і лабораторій, понад 20 місць загального користування. Разом з тим стан покрівель будівель КПІ і стан місць загального користування в корпусах і гуртожитках залишається незадовільним. На наступний навчальний рік заплановано продовжити ці роботи.
Серед підрозділів, що виконали значний обсяг робіт за власні кошти та спонсорські внески, можна відзначити ХТФ, ФПМ, ІЕЕ, ФСП, ФЕА, ФЛ, ФММ, ВІТІ, ФІОТ, ЦКМ та ін.
Також хочу відзначити хорошу роботу ВЕК та РБУ. Ними виконано названі ремонтні та будівельні роботи, здійснено комплексні заходи з експлуатації матеріальної бази КПІ та благоустрою території, виготовлено меблі та енергозберігаючі вікна для навчальних корпусів і гуртожитків.
Студмістечко КПІ є складним соціальним організмом, у якому компактно розташовано 20 студентських гуртожитків, студентська поліклініка, санаторій-профілакторій, пішохідна зона по вул. Політехнічній, два студентські сквери і мале спортивне ядро. У студмістечку проживають близько 13 тисяч студентів, що дозволяє за чисельністю мешканців порівнювати його з містом районного масштабу. Під егідою студмістечка функціонує спортивно-оздоровчий табір "Політехнік". Силами студмістечка проводиться величезний обсяг ремонтних робіт, переведення гуртожитків на індивідуальні теплопункти з використанням енергоощадного устаткування; благоустрій території студмістечка і студентських скверів.
Але дуже важливо, що протягом останніх років студмістечко не обмежується лише адміністративно-господарською функцією. Воно почало виконувати дуже важливу соціальну і виховну роботу із студентами, що вже дає свої позитивні результати.
Проблема підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів в університеті і зниження платежів за спожиті енергоносії з часом стає все більш актуальною. За минулий рік порівняно з попереднім споживання природного газу зменшилося на 12%, холодної води – на 8 %. В одночас споживання теплової енергії виросло на 6,2%, електричної енергії – на 5%. Недостатня кількість датчиків води, тепла і електроенергії, низький рівень енергетичного менеджменту залишаються слабкими ланками КПІ.
В університеті діє розгалужена мережа баз відпочинку. Усі вони були вчасно підготовлені до оздоровчого сезону. Найбільшою популярністю серед співробітників і студентів користується пансіонат "Маяк" на березі Чорного моря. У цьому році в "Маяку" оздоровилося 2 123 особи (982 співробітники і 1 141 студент). Але попри те, що університет вкладає великі кошти в бази відпочинку, на сьогоднішній день вони не працюють на повну потужність, путівки реалізуються не в повному обсязі. Проведена профкомами і ректоратом робота дала деяке збільшення кількості відпочиваючих. Але адміністративними заходами тут не обійтися. Необхідно підвищувати привабливість наших оздоровчих баз.
Протягом року вирішувалися житлові та інші соціальні проблеми політехніків. Зараз на квартирному обліку перебуває понад 110 осіб. У цьому році до виконання ремонтів в отриманих помешканнях змогли приступити власники раніше розподілених 28 квартир, до товариства забудовників прийнято 206 нових заяв. На сьогодні продовжується співпраця з інвесторами щодо спорудження житлових будинків, в яких співробітники КПІ зможуть збудувати власні квартири на пільгових інвестиційних засадах.
Шановні друзі! Вступаючи в новий навчальний рік, ми маємо визначити орієнтири на цей рік і на ближче майбутнє. Вони стосуються всіх напрямів нашої діяльності.
За умов економічної і соціальної нестабільності суспільства визначальною домінантою стає соціальний, людський вимір розвитку університету. Це уважне, чуйне ставлення до кожної людини, підтримка атмосфери творчості, співпраці та взаємодопомоги серед членів нашого колективу; поглиблення принципу "безсуб'єктності" в управлінні персоналом; захист гідності і академічних свобод викладачів, студентів, науковців і співробітників, свободи їх волевиявлення.
У навчальній роботі, як і раніше, головним завданням буде забезпечення високої якості підготовки кадрів на основі глибокої інтеграції навчального, наукового та інноваційного процесів.
Нам належить розвивати систему відбору талановитої молоді через доуніверситетську підготовку за програмою "Майбутнє України". Ми повинні підвищити ефективність роботи факультетів і кафедр з Малою академією наук, зі школами, коледжами і технікумами.
Маємо вжити заходів щодо постійного підвищення кваліфікації викладачів, поєднуючи їх викладацьку і дослідницьку роботу.
Необхідно вдосконалювати навчально-виховну роботу зі студентами, у тому числі зі студентами-іноземцями, створювати інтернаціональне середовище в університеті; підвищувати рівень наукового, інтелектуального, культурного та патріотичного виховання студентської молоді. Забезпечити участь студентів в європейських і національних стипендіальних програмах, в отриманні грантів усіх рівнів.
Необхідно створити цілісну інформаційну систему навчального процесу та управління університетом, забезпечити подальший розвиток і функціонування інформаційних сайтів кафедр, включаючи англомовні ресурси кафедр, інститутів і факультетів. Маємо розширити доступ викладачів, науковців і студентів до інформаційних мереж УРАН, JEANT, мережі світових центрів даних, Український Грід.
Наукову роботу необхідно спрямувати на отримання кінцевого результату, на залучення до неї більшості викладачів, студентів з метою досягнення кожним підрозділом результатів, які відповідають критеріям дослідницького університету.
У цій сфері маємо створювати умови для виконання передових наукових досліджень проривного характеру, покращити кількісні і якісні показники підготовки наукових кадрів, ширше запроваджувати поєднані програми "магістр-доктор філософії", активізувати інноваційну складову на базі наукового парку "Київська політехніка", привести у відповідність до міжнародних вимог наукові видання КПІ, підвищити рівень цитування вчених університету та рейтинг КПІ в інформаційному просторі за системою Вебометрікс.
У міжнародній діяльності маємо розширити співпрацю з університетами-партнерами, втілюючи програми академічної мобільності. Продовжити створення спільних міжнародних центрів, розширити наукові контакти викладачів та науковців КПІ із зарубіжними партнерами. Підвищити ефективність участі підрозділів КПІ в зарубіжних грантах, у т.ч. у проектах 7 РП Європейського Союзу, програмах "TEMPUS" та "ERASMUS MUNDUS". Покращити якість підготовки кадрів, спроможних організовувати і виконувати міжнародні проекти.
Господарським службам необхідно продовжити програму розвитку третьої черги університету, зробивши особливий наголос на якості створюваної інфраструктури, вдосконалити експлуатацію матеріальної бази, підвищити контроль за енергозбереженням, забезпечити вирішення соціальних питань студентів і співробітників університету.
Завдання, які стоять перед нами, достатньо напружені. Спільними зусиллями ми їх вирішимо.
Бажаю успіхів на цьому шляху, міцного здоров'я і творчих здобутків у новому навчальному році!