Іноземна мова (ІМ) – один з основних механізмів реалізації інтеграційних процесів, мобільності студентів, науковців та фахівців, особливо враховуючи Болонські домовленості. Та багато років навчання ІМ у КПІ носило факультативний характер і не мало комунікативного спрямування (іноземну вивчали лише до 3-го курсу, загальний стан навчання залишався незадовільним, про це свідчать і відгуки студентів, і зауваження роботодавців).
Кілька років тому в НТУУ “КПІ” було проголошено, що іноземна мова набуває пріоритетного значення для студентів технічних спеціальностей з огляду на реформування вищої освіти відповідно до Болонської декларації. Тож із 2004 року в університеті запроваджено навчальні програми відповідно до концепції триступеневої безперервної системи вивчення іноземних мов: 1 ступінь – 1, 2 курси – загальнотехнічна іноземна мова; 2 ступінь – 3, 4 курси – іноземна мова професійного спрямування, 3 ступінь – 5, 6 курси – іноземна мова для магістрів.
Розглянемо основні заходи, спрямовані на підвищення якості навчання ІМ.
Показник “якість навчання” складається, умовно кажучи, з якості кафедр ФЛ, студента, факультету, університету та зовнішніх чинників.
Щоб покращити якість кафедр ФЛ, ми сфокусували зусилля на заходах, які підвищують якість навчального процесу. Інтегральними складовими цих заходів є: якість комплексу навчально-методичних матеріалів (НММ); якість кадрового складу НПП; якість менеджменту навчального процесу.
Якість комплексу НММ
За останні 4 роки розроблено абсолютно новий комплекс НММ для студентів 1-4 курсів. Він має чітке професійне спрямування, базується на всіх можливих засобах навчання для аудиторної та індивідуальної й самостійної роботи. При його створенні ми керувалися відповідними нормативними документами, співпрацювали з випусковими кафедрами. Більшість НММ затверджена випусковими кафедрами або в цілому факультетом.
Оскільки у нас немає фінансування і викладачі самостійно друкують НММ, то розповсюдженою на даний момент залишається практика, коли викладач приходить до студентів із контрольним примірником НММ, а студенти мусять скопіювати його. Така ситуація не може підвищити якість навчання.
У навчальному процесі також використовуємо технічні засоби навчання (ТЗН) – аудіо- та відеоматеріали. Але не на всіх факультетах є можливість застосовувати ТЗН, оскільки немає струму в аудиторіях, магнітофонів, і тим більше телевізорів.
А ще ми пропонуємо інноваційні засоби навчання, такі як електронні бібліотеки. Розроблено сайти кафедр ФЛ, де викладено НММ у електронній формі як для аудиторної, так і для самостійної роботи; розроблено стратегію запровадження інформаційних технологій при вивченні іноземних мов, розроблено навчальні матеріали на основі мультимедійних технологій. Але потребує прискореного вирішення питання щодо мультимедійного обладнання відповідних аудиторій.
Якість кадрового складу НПП суттєво впливає на якість навчання.
Кадрова політика ФЛ спрямована на залучення талановитої молоді до навчального процесу, на підвищення кваліфікації у провідних вузах України, у Британській раді та американських організаціях з мовної освіти. Викладачі ІМ беруть участь у конференціях та семінарах, відслідковують та впроваджують нові методики навчання, співпрацюють з іншими вузами щодо нагальних проблем мовної підготовки.
Якість менеджменту навчального процесу
Основними напрямами менеджменту навчання ІМ ми вважаємо запровадження Європейського мовного портфеля (ЄМП) для інженерів та наскрізний моніторинг якості навчання ІМ.
Запропонована структура мовного портфеля базується на нормативних документах і застосовується як інструмент оцінки та самооцінки досягнень студента у процесі вивчення ІМ, інструмент демонстрації результату навчання, засіб зворотного зв’язку в навчальному процесі, засіб реалізації освітніх цілей в оволодінні іноземною мовою, мотивації та автономного вивчення іноземної мови.
Забезпечуючи принцип безперервного навчання ІМ в НТУУ “КПІ”, така структура дозволяє охопити і спланувати весь комплекс аудиторної, самостійної та індивідуальної діяльності студента, забезпечує студентів засобами визначення рівня володіння ІМ на кожен ступінь навчання, інструкціями, рекомендаціями і пам’ятками для набуття іншомовних мовленнєвих навичок і умінь, сприяє навчанню впродовж усього життя, плануванню процесу, керованого викладачем, та власного навчання і самоконтролю, дає можливість викладачеві виступити в ролі координатора, а не тільки ініціатора навчального процесу, індивідуалізує навчання, дозволяє тісніше співпрацювати з кожним студентом, підвищує мотивацію студентів у вивченні ІМ, заохочуючи їх до творчості, відповідальності, ініціативності, самостійності.
Моніторинг якості навчання ІМ в НТУУ “КПІ” проводиться за методиками Науково-дослідницького центру прикладної соціології “Соціоплюс” на рівнях:
• ректорату – для вивчення думки студентів старших курсів щодо рівня їх освітньої підготовки та відповідності отриманого освітньо-кваліфікаційного рівня вимогам ринку праці (стосовно вивчення ІМ);
• ФЛ – з метою отримання вибіркової інформації про стан мовної підготовки на певних факультетах;
• наскрізний моніторинг з ініціативи кафедр іноземних мов для дослідження глибинних чинників, що впливають на якість навчання ІМ.
За допомогою методик ЄМП та результатів наскрізного моніторингу визначено характеристики решти складових якості навчання ІМ. Наводимо чинники, що негативно впливають на якість вивчення ІМ.
“Якість” студента
1. Рівень студентів-першокурсників не відповідає задекларованому як вихідний рівень випускників середньої загальноосвітньої школи.
2. Кількість годин на вивчення ІМ недостатня.
3. Сумлінно ІМ вивчають менше 30% студентів.
4. Лише 7% студентів планували б захищати дипломну роботу іноземною мовою, якби у них був вибір.
5. Лише 13% студентів брали б участь у конференціях/семінарах іноземною мовою.
6. Лише 14% студентів мають досвід роботи за спеціальністю з використанням набутих в університеті знань з іноземної мови, у той час як 30% студентів мають досвід роботи не за спеціальністю.
7. Лише 45% студентів відповіли, що отримують в університеті рівень володіння ІМ, достатній для майбутньої професійної діяльності.
8. Лише 41% студентів вважають, що рівень володіння ІМ відповідає необхідним вимогам для навчання за кордоном.
9. Лише 33% студентів відповіли, що знання з ІМ потрібні їм для подальшої роботи за спеціальністю.
10. Лише 16% студентів вважають, що контроль знань не впливає на успішність.
11. Лише 33% студентів зажди виконують домашні завдання.
12. Лише 14% студентів відповіли, що в навчанні використовуються новітні методи навчання (ТЗН, інтерактивні форми занять).
“Якість” факультету
Бажаного результату з мовної підготовки студентів можна досягти у співпраці кафедр ФЛ та випускових кафедр і факультетів. Першочерговими завданнями для факультетів щодо покращення стану навчання ІМ на даний час вважаємо введення форм контролю (атестації, заліки, і бажано екзамен на 4-му курсі), створення умов для навчального процесу (спеціалізовані аудиторії, ТЗН, сприяння у забезпеченні НММ), співпраця щодо змісту НММ.
Т. П. Павлова, зав. кафедри англ. мови технічного спрямування №2
Особливість сучасного етапу, яка визначається необхідністю дуже швидкого реформування в системі іншомовної підготовки студентів для успішного входження в Болонський процес у 2010 році, тобто за 3 роки, вимагає не поступового розвитку, а якісного ривка, який передбачає, по-перше, консолідацію зусиль усіх кафедр ФЛ, по-друге, і це найактуальніше, більш тісні зв’язки з профілюючими кафедрами, які виступають для нас соціальним замовником. Практичне втілення такого ривка ми вбачаємо в тому, що в межах комплексної програми забезпечення якості навчання в НТУУ “КПІ” на ФЛ розробляється концепція науково-методичного проекту “Наближення якості іншомовної мовленнєвої підготовки бакалаврів і магістрів до Європейських стандартів”.
Основний підхід при розробці концепції – синергетичний – базується на принципах системності, міждисциплінарності та інтегративності. Реалізація цих принципів буде здійснюватися за двома стратегіями: короткострокової (передбачає помітне покращення якості іншомовної підготовки студентів у найближчому майбутньому) і довгострокової (підняття рівня володіння іноземними мовами наших студентів до прийнятного в країнах Болонського простору і визначеного в Загальноєвропейських Рекомендаціях з мовної освіти). Для вирішення стратегічних завдань проекту створено робочі групи з викладачів різних кафедр ФЛ, діяльність яких передбачає тісну співпрацю з профілюючими кафедрами.
Аналіз недоліків навчання ІМ (іноземних мов) і наші пропозиції щодо покращення стану справ ми представимо як 7 аспектів.
1 аспект. До ректорату.
Одна з причин, яка заважає успішному засвоєнню вузівського курсу з іноземної мови, полягає в тому, що більшість студентів, за даними вхідного тестування, не засвоїли шкільну програму. І тоді навчальний час 1-2 курсів витрачається на те, щоб надолужити прогаяне в школі. Проте ВНЗ не повинен дублювати середню школу. Як превентивний захід можна було б пропонувати включити іноземну мову до вступних іспитів у КПІ. Але такий підхід викликає заперечення з боку факультетів, які мають проблеми із залученням абітурієнтів: це може призвести до недобору студентів. Та існує достатня кількість дуже престижних спеціальностей. Тому просимо:
1) розглянути можливість включення іноземної мови до вступного іспиту залежно від спеціальності;
2) включити іноземну мову в перелік обов’язкових предметів і підсумкових екзаменів на ФДП;
3) зобов’язати Політехнічний ліцей узгоджувати програму з іноземної мови з кафедрами іноземних мов технічного спрямування ФЛ.
2 аспект. До деканатів.
Значні проблеми пов’язані з недостатньою мотивацією студентів. У зв’язку з цим вважаємо за потрібне:
1) ввести обов’язкові форми контролю (проміжні атестації) з іноземної мови на 8-му та 14-му тижні в кожному семестрі;
2) за відповідного рішення кафедри іноземної мови забов’язувати певних студентів проходити повторний курс з іноземної мови за відповідний семестр.
3 аспект. До профілюючих кафедр.
Зміст навчання на старших курсах має формуватися за такою схемою:
1) кафедри надають нам тематичний план теоретичних курсів зі спеціальності і деякі текстові матеріали у вигляді монографій, дисертацій, статей іноземною мовою;
2) студенти старших курсів здійснюють додатковий тематичний інформаційний пошук під контролем викладача ІМ;
3) підібраний іншомовний матеріал слугує текстовим навчальним матеріалом для формування вмінь іншомовного читання, говоріння, аудіювання і письма, включаючи навички написання рефератів, анотацій, доповідей, проведення усних презентацій тощо.
Інший напрямок співпраці з випусковими кафедрами – захист бакалаврських і дипломних робіт іноземними мовами.
Щовесни ми проводимо наукові конференції, де студенти 3-4 курсів представляють свої доповіді на теми спеціальності англійською мовою. Є факультети, наприклад ІЕЕ, які активно підтримують нас, матеріально заохочують кращих студентів. Ми готові проводити на базі НТУУ “КПІ” всеукраїнські студентські наукові конференції іноземними мовами та зробити нашу щорічну олімпіаду з ІМ міжуніверситетською.
4 аспект. Наскрізна підготовка.
Логічною видається схема, коли повний цикл навчання здійснюється в межах однієї кафедри. Тоді можна, по-перше, створити загальну наскрізну програму навчання, по-друге, відслідковувати прогрес кожного студента від курсу до курсу, зокрема за допомогою мовного портфеля студента.
5 аспект. Кількість годин.
Обмежена сітка годин: 2 години на тиждень для групи в середньому з 15 осіб означає 6 хвилин на тиждень для 1 студента. За 6 хвилин на тиждень студенти мають навчитися вільно спілкуватися ІМ за умови дуже низького вхідного рівня. Тому потрібно як мінімум 6 годин на тиждень на І курсі і 4 години на решті курсів + спеціальним чином спланована і організована самостійна робота, тобто кількісна і методична інтенсифікація.
6 аспект. Диверсифіковані модулі навчання.
Робоча група ФЛ з питань контролю і тестування розробляє нову редакцію тестів вхідного контролю першокурсників для ранжування їх за трьома рівнями і створення для них відповідно базового, коригуючого і посиленого модулів навчання, що сприятиме створенню гнучкої моделі навчання. Додатковою формою роботи зі студентами молодших курсів з недостатнім вхідним рівнем володіння іноземною мовою можуть стати госпрозрахункові курси, пропозиції щодо організації яких надходять від самих студентів.
Доцільним було б відновити спецгрупи або пілотні групи на 3-4 курсах, які навчалися б за ускладненою програмою. Таким студентам планується видавати відповідні сертифікати для підвищення конкурентоспроможності випускників КПІ на загальноєвропейському ринку праці.
7 аспект. Кадрове питання.
Останнім часом поширилась тенденція проведення занять іноземною мовою викладачами профілюючих кафедр. На думку Єврокомісії, найкращий викладач іноземної мови для професійного спілкування – це фахівець з подвійною освітою. Оскільки випадки подвійної вищої освіти не є типовими для українського освітянського середовища, ми щиро підтримуємо такі починання та ініціативи з боку викладачів спеціальних кафедр, але просимо не забувати, що володіти іноземною мовою і навчати іноземній мові це речі різні. Ми готові надавати методичну й консультативну допомогу в різних формах, адже ми союзники, ми робимо одну справу, в нас єдина мета – підняти престиж іноземної мови серед студентів, їхню мотивацію, а відтак і їхній рівень володіння іноземною мовою.
Але найбільший кадровий резерв криється, як це часто буває, поруч. У нас є три випускові лінгвістичні кафедри, які готують перекладачів технічної літератури. Кожен рік ми працевлаштовуємо їх у нашому університеті (12 за останній рік). Попри дуже високу мовну підготовку і обізнаність у загальних педагогічних і методичних питаннях, їм бракує знань щодо специфіки викладання ІМ для професійного спілкування, особливо на технічних факультетах. Вони отримують такі знання вже коли працюють, з практики. Якщо наші студенти-лінгвісти зможуть паралельно зі своєю спеціалізацією кваліфікуватися як викладачі ІМ технічного спрямування, це стане нашим брендом – КПІ буде не тільки єдиним в Україні університетом, який готує таких фахівців, а й раз і назавжди вирішить кадрове питання як самодостатня структура, яка продукує зі своїх студентів викладачів для своїх студентів решти факультетів.
Підсумовуючи, зазначу: у нас є найцінніше – висококваліфіковані викладачі ІМ, у нас є налаштованість на співпрацю факультетів, є підтримка ректорату. Не вистачає лише узагальнюючого інструменту, який би звів ці ланки в єдину систему і зробив їх дієвими. Ми сподіваємось, що таким інструментом стане концепція, яку ми зараз розробляємо і втілюємо в навчальний процес. Все заради того, щоб наші студенти краще володіли мовами, а наш університет посів гідне і належне йому місце в загальноєвропейському просторі.