Микола Юлійович Вагнер народився 11 (24) січня 1893 р. у С.-Петербурзі, в сім’ї відомого зоолога Ю.М.Вагнера. 1898 року, після переїзду до Києва Ю.М.Вагнер почав працювати у Київському політехнічному. А Микола Вагнер восени 1912 р. став студентом сільськогосподарського відділення КПІ.
З другого курсу М.Вагнер починає фахово займатися у ботанічній лабораторії вузу під керівництвом тогочасних світил науки С.Г.Навашина і Г.А.Левітського. Захоплюється цитологією. У квітні 1914 р. талановитий студент виступає з доповіддю у Київському товаристві природодослідників про хондріосоми у пилкових клітинах рослин. Наступного року ця робота була надрукована у наукових записках товариства. Влітку 1917 р. М.Ю.Вагнер виконував обов'язки помічника губернського ентомолога в Таврійській губернії, а також систематизував гербарій місцевої флори Криму у Сімферопольському музеї Таврійського земства. Микола Вагнер з успіхом закінчує навчання у КПІ у травні 1918 р. і отримує диплом І ступеня та звання ученого-агронома. У вересні того ж року Рада Київського політехнічного інституту ухвалила обрання його до складу викладачів вузу. Він починає викладати морфологію і систематику рослин, керує додатковими студентськими групами - працює за наймом.
В архіві я виявив цікавий документ-оригінал: посвідчення Миколи Вагнера, датоване 20 січня 1920 р. за № 98. з власноручним підписом-автографом Неодмінного секретаря Академії Наук України Агатангела Кримського, уславленого нашого ученого, в якому записано, що Вагнер є співробітником УАН «в праці по дослідженню флори Вкраїни».
В архіві мені пощастило відшукати декілька домашніх адрес зоолога: вул. Польова, буд. 103, у 20-х роках є записи, що він мешкав у будинках КПІ і Київського сільськогосподарського інституту, де він також працював лаборантом і вів практичні заняття зі студентами з морфології і систематики рослин. В одному з документів за лютий 1923 р. позначена така його адреса: Київ. Політехнічний інститут, буд. З, кв. 38. Також є дані, що М.Ю.Вагнер з 1919 по 1921 р. викладав у Київському народному університеті — Політехнікумі. У 1921 році працював у трудовій школі № 53. А свою працю в Українській академії Наук розпочав 1919 року, тоді ж він викладав ботаніку на Торф'яних курсах при Раднаргоспі. З 1922 року — асистент кафедри морфології і систематизації рослин у Київському ветеринарному інституті.
В ці роки учений працював над науковою працею: "Про зміни хондріосома при розвитку пилку у покритонасінних рослин". Він її підготував до друку, але у тих економічних умовах видання було неможливим.
Микола Вагнер почав вивчати лілії, які ростуть в Україні, збирає гербарії, а пізніше готує ще одну працю: «Огляд видів роду лілій, які зустрічаються в Україні», у вересні 1920 р. підготував її до друку і передав до УАН.
М.Ю.Вагнер постійно працює у КПІ, а інші роботи - це додатковий заробіток, адже середня заробітна платня у 1924 році становила аж 20-28 рублів.
В архіві збереглося декілька посвідчень про відрядження і відпустки ученого.
1924 року М.Ю.Вагнер разом з матір'ю переїхав до Москви, де одружується, а наступного року виїздить до Чехословаччини.
У Празі учений продовжив наукову працю на кафедрі фізіології й анатомії рослин Карлового університету під керівництвом професора Б.Немца. 1928 р. М.Ю.Вагнер стає доктором природничих наук, а також отримує рокфеллерівську стипендію і працює у Парижі (Сорбоннський університет) у професора Гілермона.
Довелося йому бути і безробітним, а 1939 р. працювати чорноробом у Австрії. Але наступного року він отримує виклик-запрошення від відомого професора М.М.Новікова до столиці Словаччини Братислави, куди він і переїздить з родиною і працює у Зоологічному інституті Словацького університету. Учений регулярно читав лекції на біологічному факультеті університету, який з 1945 р. носить ім'я А.Коменського. Педагогічну працю поєднував з широкою популяризаторською діяльністю, друкував статті і брошури. М.Ю.Вагнер вивчав процеси вищої нервової діяльності у мух і бджіл: досліджував сприйняття цими комахами світла і форми, реагування їх на різноманітні подразнення. Він проводив експерименти, розробляв їх методику. Ця його праця втілилася у монографії. Учений також досліджував утворення і приглушення рефлексів у кількох поколінь щурів, вивчаючи спадкове перенесення ними набутого досвіду у процесі еволюції. 1952 р. М.Ю.Вагнер отримав звання доцента порівняльної фізіології тварин.
Життя Миколи Вагнера трагічно обірвалося у Татрах, де він відпочивав і збирав матеріали до зооколекції. Датою смерті його вважається 27 серпня 1953 р., коли ученого записали як зниклого безвісти. Останки було знайдено випадково над Велицьким озером під Герлахом.
Микола Вагнер часто згадував Київ, як своє рідне місто, де він свідомо обрав професію зоолога, а також викладачів КПІ, товаришів-студентів. своїх друзів-колег учених. Він мріяв повернутися до Києва, але долею не судилося ...
Отож згадаймо ми, кияни, свого земляка, видатного природодослідника, якого добре пам'ятають у Словаччині. Адже саме Київський політехнічний і виховав його як ученого.