У лютому 2011 року кафедра приладів і систем орієнтації та навігації приладобудівного факультету відзначає 50-річний ювілей.
Відповідно до рішення Ради Міністрів УРСР за наказом Міністерства вищої і спеціальної освіти УРСР у лютому 1961 року в КПІ було розпочато навчання студентів з нової спеціальності – «Гіроскопічні прилади і пристрої». Для цього зі студентів механічного, електроенергетичного, кіноінженерного і радіотехнічного факультетів, які виявили бажання опанувати нову спеціальність, було сформовано по одній групі на кожному курсі, починаючи з першого по четвертий. Перший випуск інженерів-електромеханіків зі спеціальності «Гіроскопічні прилади і пристрої» відбувся вже у грудні 1961 року.
Одночасно в КПІ було створено кафедру гіроскопічних приладів і пристроїв (ГПП), яка входила до складу механічного факультету. Першими співробітниками кафедри були: викладач В.В. Кудрявцев, викладач В.О.Румбешта, зав. лабораторії Ю.І. Горковчук, ст. лаборант І.П. Дубинець, навчальний майстер М.В. Бессонов. До навчального процесу залучалися фахівці інших вищих навчальних закладів: професор МВТУ ім. М.Баумана, д.т.н. Е.О.Нікітін і доцент КВІАВУ, к.т.н. В.І. Бабенко.
З 1962 року на кафедрі почали працювати доценти, к.т.н. Б.Б. Юфимович і А.О. Одинцов. З жовтня 1962 року доцента А.О.Одинцова було призначено завідувачем кафедри.
За підтримки і допомоги підприємств з 1962 року на кафедрі почала функціонувати перша навчальна лабораторія гіроскопічних і навігаційних приладів. Наприкінці 1962 року на базі кафедри ГПП і кафедри приладів точної механіки у КПІ було створено механіко-приладобудівний факультет.
З 1963 року починається поповнення науково-педагогічного складу кафедри власними випускниками. В цьому ж році на кафедрі почав функціонувати науково-дослідний сектор (НДС) (до його складу входили викладачі та аспіранти), який зайнявся виконанням перших науково-дослідних та дослідно-конструкторських розробок. Одночасно з цим на кафедрі було організовано навчання в аспірантурі. Першими аспірантами стали М.А. Павловський, С.Л. Рябикін, Г.Ф. Бублик. Тоді ж був сформований перший оригінальний навчальний план. Як результат, уже в 1965 році зусиллями кафедри побачили світ перші конспекти лекцій, навчальні і методичні посібники з основних дисциплін. Отже, до 1966 року процес становлення кафедри в основному було завершено.
Надалі кафедра завжди перебувала у стані розвитку та вдосконалення. Навчальний план постійно набуває змін шляхом модернізації тих дисциплін, що віддзеркалюють сучасний стан розвитку гіроскопічної техніки. Так, створюється декілька спеціалізованих навчальних лабораторій. Продовжується робота зі становлення викладацького колективу.
Кафедра отримує можливість проводити планові навчально-методичну та науково-дослідну роботи, зосереджуючи основні зусилля в напрямі масштабних навчально-методичних розробок. Одночасно кафедра активно співпрацює з підприємствами міста Києва та інших міст СРСР у проведенні спільних науково-дослідних робіт та з підготовки спеціалістів вищої кваліфікації для промисловості. До участі в науково-дослідній роботі широко залучаються студенти кафедри.
З метою забезпечення ефективної та якісної роботи студентів, починаючи з 1965 року на кафедрі проводиться систематична робота зі створення конспектів лекцій, навчальних та методичних посібників. Так, уже до 1976 року співробітниками кафедри було підготовлено до видання більше 30 навчально-методичних посібників і підручник. Тим самим кафедра забезпечила більшість навчальних спеціальних дисциплін необхідним мінімумом навчальної літератури. З цього часу усталюється процес удосконалення наявної навчально-методичної літератури і створення конспектів лекцій з усіх дисциплін, що викладаються кафедрою.
У цей же період почали формуватися та складатися основні напрями наукових досліджень:
- підвищення точності індукційних датчиків курсу і систем курсовказування;
- підвищення точності гіроскопічних та маятникових приладів на основі принципу «двоканальності»;
- аналіз причин похибок гіроскопічних приладів, дослідження різноманітних залежностей похибок від параметрів приладів і збурень та розроблення рекомендацій щодо мінімізації похибок;
- розроблення способів та засобів віброзахисту гіроскопічних приладів.
Підвищення професійного рівня шляхом виконання на замовлення промисловості науково-технічних досліджень починає давати перші результати. У 1976 році завідувач кафедри А.О. Одинцов як керівник наукової школи з підвищення точності приладів і систем орієнтації, що використовують гіроскопічний ефект та магнітне і гравітаційне поля Землі, захистив докторську дисертацію. Як результат виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських розробок кафедрою до 1976 року були розроблені та впроваджені, за роками: комплекси з дослідження динаміки буксируваних та спускних гідроакустичних станцій (1968); двофазний індукційний датчик (1970); гіродемпфер для аматорських кінокамер (1975). Науково-педагогічний колектив кафедри набув досвіду і певного визнання.
У 1977 році докторську дисертацію захистив доцент М.А. Павловський і йому було запропоновано очолити кафедру теоретичної механіки КПІ. Згодом, у 1978 році доктором технічних наук став і доцент Б.Б. Самотокін. Йому було запропоновано очолити Житомирську філію КПІ.
Незважаючи на деяке кадрове послаблення, кафедра з новою енергією береться за вдосконалення власного навчально-методичного і науково-технічного потенціалу. НДС кафедри продовжують поповнювати її випускники різних років. У 1983 році кафедру ГПП перейменовано на кафедру приладів і систем орієнтації та навігації (ПСОН). Досвідчений викладацький склад проводить значну роботу зі створення підручників, навчальних посібників та іншої методичної літератури. Зокрема, у 1985 році був виданий підручник А.О. Одинцова «Теория и расчет гироскопических приборов», у 1986 році – підручник Б.Б. Самотокіна, В.В. Мелешко, Ю.В. Степанковського «Навигационные приборы и системы». Вдосконалюється матеріально-технічна база кафедри, продовжується пошук нових напрямів науково-технічних досліджень. У 1996 році завідувач кафедри Г.Ф. Бублик здобуває докторський ступінь.
З 1988 року таке вдосконалення набуло нових, сучасних рис. Настає час комп’ютеризації навчального і наукового процесу. За допомогою комп’ютерної техніки здійснюється підготовка конспектів лекцій, навчальних посібників, підручників. Кафедра продовжує наукові дослідження за багатьма напрямами, серед яких: розроблення новітніх магніточутливих елементів; розроблення засобів віброзахисту гіроскопічних приладів; створення безплатформових інерціальних систем орієнтації і навігації; створення алгоритмів обробки навігаційної інформації; розроблення систем керування космічними літальними апаратами; розроблення апаратури та комп’ютеризованих комплексів технічної та медичної діагностики. За результатами цих досліджень були розроблені і впроваджені: системи орієнтації спускних гідрофізичних і гідроакустичних станцій (1988-93); магнітно-інерціальна безплатформова система орієнтації (1990); система орієнтації буксируваних гідролокаторів бічного огляду (1990); дистанційний двокоординатний вимірювач відхилень від вертикалі (1994); автоматизований скринінг-аудіометр групового використання (1995); автоматизований діагностичний високочастотний аудіометр (1996); автоматизований акустичний вушний імпедансомір (1996); магнітний корабельний компас (1998); вимірювач кривизни хребта людини (2002).
З 1996 року під керівництвом Н.І. Бурау на кафедрі проводяться наукові дослідження, спрямовані на розробку методології моніторингу, діагностики та неруйнівного оцінювання дефектів роторних елементів авіаційних двигунів. В основу розробки покладено ідею створення комплексної системи моніторингу та діагностики технічного стану авіаційних газотурбінних двигунів на основі використання ефективних методів та сучасних засобів оцінки, контролю та прогнозування технічного стану. За даним напрямком дослідження проводяться в рамках науково-дослідних робіт на замовлення ВАТ «НТК «Електронприлад» (м. Київ) та ДП «Івченко–Прогрес» (м. Запоріжжя). Методики та програми діагностування впроваджено в практику контролю авіаційної техніки на ДП завод 410 ЦА. За результатами проведених досліджень було зроблено наукове обґрунтування збільшення терміну служби несучих гвинтів вертольота КА-26.
З 2003 року кафедру очолив П.М. Бондар. Проводиться робота з удосконалення методичного забезпечення навчального процесу. У 2005 році вийшов з друку навчальний курс Ю.Ф. Лазарєва «Моделирование процессов и систем в Matlab». Починає функціонувати сайт кафедри в мережі Internet. У 2005 році проведено повну модернізацію комп’ютерних класів. У 2005 році на кафедрі захищено докторську дисертацію к.т.н. Н.І. Бурау, а в січні 2006 року – к.т.н. О.М.Лисенко.
З 2006 року кафедру очолює д.т.н., професор Надія Іванівна Бурау.
Колектив кафедри поповнюється випускниками різних років. Кафедра підтримує активну науково-технічну співпрацю з провідними підприємствами приладобудівної галузі України: КП СПБ «Арсенал», АНТК ім. О.К.Антонова, ВАТ «Електронприлад» та багатьма іншими. З 2007 року під керівництвом зав. кафедри Н.І.Бурау проводяться наукові дослідження, спрямовані на розробку методу та засобів визначення технічного стану протизсувних анкерних споруд на замовлення Центру науково-технічних послуг «Інжзахист» (м. Ялта, АРК). Такі споруди встановлюються з необхідною щільністю в потенційно небезпечних місцях для захисту від зсувів територій та розташованих на них будівель.
У 2010 р. розпочалось науково-технічне співробітництво кафедри з Національним антарктичним науковим центром Держкомінформнауки (м. Київ), на замовлення якого проведено комплексний аналіз технічної документації на інфраструктуру української антарктичної станції «Академік Вернадський», визначено пріоритети науково-технічної підтримки та модернізації інфраструктури станції, проведено наукове обґрунтування та визначено напрямки досліджень для розробки автоматизованої системи моніторингу функціонального технічного стану паливного баку на станції «Академік Вернадський».
Значна увага приділяється і навчально-методичному забезпеченню навчального процесу. Викладачі кафедри продовжують інтенсивно розробляти і оприлюднювати навчальні посібники та монографії. Протягом 2007-2009 років видані навчальний посібник з грифом Міносвіти та науки України Ю.Ф.Лазарєва «Моделювання на ЕОМ», «Ориентация объектов в магнитном поле Земли» авторів А.О.Одинцова, В.В.Мелешко, С.М.Шарова, «Мікроакселерометри та їх випробування» В.В.Аврутова, П.М.Бондаря, В.В.Мелешко, «Нестаціонарні коливання нелінійних (кусково-лінійних) систем» під авторством Н.І.Бурау, «Фізичні основи орієнтації і навігації. Ч. ІІ. Елементи теорії гіроскопічних явищ. Ч. ІІІ. Коливання й хвилі» П.М.Бондаря і Ю.В.Степанковського. Підготовлений до друку підручник для студентів вищих навчальних закладів Ю.Ф.Лазарєва і П.М.Бондаря «Основи теорії чутливих елементів систем орієнтації».
Визнанням високого професіоналізму та вагомого внеску кафедри в підготовку інженерних та наукових кадрів, наукових досягнень стало присвоєння почесних звань «Заслужений професор» – проф. А.О.Одинцову та проф. Г.Ф.Бублику, «Заслужений викладач» – доц. П.М.Бондарю, «Відмінник освіти України» – доц. В.В.Мелешко і доц. Ю.Ф.Лазарєву.
За весь час існування на кафедрі підготовлено більше 2000 фахівців з вищою освітою, 37 кандидатів та 6 докторів наук. Серед випускників кафедри різних років: декани факультетів НТУУ «КПІ» М.А.Павловський, О.В.Збруцький; завідувачі кафедр Г.Ф.Бублик, О.М.Безвесільна, В.С.Дідковський, В.В.Карачун, Н.І.Бурау; д.т.н., професор, директор НТЦ «ДІАТОС» НТУУ «КПІ» В.Є.Петренко, д.т.н., професор Л.М.Рижков; зав. кафедри ICAO НАУ А.В.Крижанівський, д.т.н. А.С.Довгополий, доктор економічних наук В.М.Шудра, доктор філософських наук С.А.Рижкова.
Колектив кафедри сповнений наснаги для подальшого розвитку, а також примноження творчих досягнень, та щиро вітає всіх випускників з ювілеєм.