Вступ

Політика сталого розвитку в системі закупівель спрямована на досягнення балансу економічних, екологічних та соціальних критеріїв у процесах придбання товарів, робіт та послуг. Сталі публічні закупівлі покликані підтвердити зобов’язання КПІ ім. Ігоря Сікорського діяти відповідально у питаннях зменшення негативного впливу на навколишнє середовище, дотримання етичних стандартів та забезпечення соціальної справедливості.

Метою політики щодо сталого розвитку системи закупівель є забезпечення раціонального та збалансованого використання ресурсів шляхом інтеграції соціальних, економічних та екологічних аспектів у процесі їх здійснення.

Основна ціль такої політики — перехід на модель сталого розвитку, що зумовлює створення сприятливої кон’юктури в екологічній та соціальній сферах, водночас забезпечує економічну ефективність.

Конкретні цілі політики сталого розвитку системи закупівель:

1. Зниження впливу на навколишнє середовище. Вибір екологічно чистих товарів та послуг, що мінімізують використання невідновлюваних ресурсів та завдають найменшої шкоди для навколишнього середовища.

2. Підтримка соціальної справедливості. Забезпечення етичних та справедливих умов для постачальників і працівників, дотримання прав людини та сприяння соціальній відповідальності на всіх етапах закупівельних процесів.

3. Економічна вигода та ефективність. Для того, щоб забезпечити довгострокову економічну вигоду, враховувати у використанні товари та послуги, що задовольняють основні потреби і підвищують якість життя з мінімальними витратами на обслуговування, забезпечують енергозбереження та тривалий термін використання.

4. Стимулювання інноваційних та технологічних рішень. Посилити стимулювання розвитку інновацій та технологій у постачальників та виробників, орієнтованих на ведення екологічно та соціально відповідальної господарської діяльності.

5. Етичні стандарти. Співпраця з постачальниками та виробниками, які дотримуються етичних принципів та прав на виробництві, забезпечують справедливі умови праці та не порушують трудове законодавство.

Завдання політики щодо сталого розвитку системи закупівель:

1. Екологічні закупівлі. З метою редукції шкідливого впливу на довколишнє середовище впроваджувати такі механізми здійснення закупівель, що ґрунтуються на виборі екологічних товарів, робіт та послуг з ефективним використанням енергії, водних та інших ресурсів, зниженням викидів забруднюючих речовин та парникових газів, зменшенням відходів виробництва та споживання.

2. Забезпечення соціальної відповідальності. Вимагати від постачальників дотримання етичних стандартів, таких як справедливі умови праці, рівні права, підтримка гендерної рівності та захист прав людини.

3. Підтримка локального сегменту виробництва. Пріоритетною є співпраця з місцевими постачальниками та виробниками, яка сприяє розвитку регіональної економіки, зменшенню логістичних витрат та навантаженню на довкілля.

4. Оцінка життєвого циклу товарів. Для забезпечення високого рівня ефективності у соціальній, економічній та екологічній сферах аналізувати повну вартість життєвого циклу предмета закупівлі на всіх етапах — від виробництва до утилізації.

5. Підтримка інноваційних рішень. Заохочувати постачальників розробляти інноваційні рішення для екологічних товарів, робіт та послуг, які сприяють сталому розвитку.

6. Моніторинг і звітність. Впроваджувати аналітичні механізми для відстеження результатів та закупівель на стале зростання, регулярно звітувати про досягнення у сфері сталих публічних закупівель.

Основні принципи політики щодо сталого розвитку системи закупівель:

1. Екологічна відповідальність. Ключовим напрямком сталих публічних закупівель є зменшення негативного впливу на клімат та довкілля. Це означає вибір продукції з поліпшеними екологічними характеристиками, для виробництва якої використовуються енергоефективні технології, нетоксичні матеріали, скорочуються викиди шкідливих речовин, мінімізується використання природних ресурсів та впроваджуються практики переробки й повторного використання.

2.Економічна ефективність. Закупівлі мають бути не лише екологічно відповідальними, але й економічно доцільними. Це передбачає оптимізацію витрат протягом усього життєвого циклу продукції, а не лише зосередження на початковій вартості. Також сприяє забезпеченню ефективних витрат бюджетних коштів, зосереджуючись на потребах сталого розвитку.

3. Соціальна відповідальність. Забезпечити рівні можливості для всіх учасників закупівельного процесу, що базуються на дотриманні прав людини, справедливих умов праці. Це стосується як внутрішніх працівників університету, так і постачальників.

4. Прозорість і підзвітність. Засадничим у процесі здійснення закупівель є формування та регулювання прозорої, відкритої, доступної та стабільної системи публічних закупівель. Прозорість сфери публічних закупівель передбачає відстеження та звітування про досягнуті результати, оприлюднення документів та інформації, передбаченої нормативними актами щодо публічних закупівель у вільному доступі.

5. Інновації. Підтримка створення новітніх підходів для ведення господарської діяльності, що передбачає включення соціальних та екологічних критеріїв. Це стимулює постачальників до розробки нових продуктів та послуг для задоволення потреб суспільства в контексті сталого виробництва та споживання.

6. Дотримання стандартів та нормативів. Вибір товарів та послуг повинен відповідати національним та міжнародним екологічним, соціальним та економічним стандартам.

Зобов'язання університету в різних сферах його діяльності:

1. Зобов'язання у економічній сфері.

Підтримка локальних економік. Надавати перевагу придбанню товарів та послуг у місцевих виробників і постачальників, що має позитивний вплив на економічний розвиток регіону.

Ефективне управління ресурсами. Обирати продукцію, для виробництва якої використовуються енергозберігаючі технології, здійснювати пошук та реалізацію економічно вигідних рішень в процесі закупівель, що в свою чергу оптимізує витрати бюджетних коштів.

2. Зобов'язання у екологічній сфері.

Зменшення впливу на навколишнє середовище. Пріоритет надається продуктам з поліпшеними екологічними характеристиками та постачальникам, що впроваджують екологічні критерії в сферу своєї діяльності, що в свою чергу сприяє декарбонізації, знижує використання водних та енергетичних ресурсів.

Зменшення відходів. Мінімізувати відходи споживання, сприяти використанню багаторазових або перероблених матеріалів.

3. Зобов'язання у соціальній сфері.

Справедливі умови праці. Підтримка постачальників, які забезпечують безпечні умови праці та справедливу оплату працівників.

Інклюзивність. Перевага надається постачальникам, які дотримуються рівності, інклюзивності, принципів соціальної відповідальності та враховують потреби усіх категорій.

4. Зобов'язання у технологічній сфері.

Інновації в закупівлях. Використання нових технологій для підвищення ефективності закупівельних процесів і зменшення їх впливу на довкілля.

Цифровізація. Впровадження цифрових інструментів, що покращують процеси закупівель і продуктивності, допомагають здійснювати контроль ризиків та відслідковувати показники успішності публічних закупівель.

5. Зобов'язання у етичній сфері.

Прозорість і підзвітність. Створення системи, що забезпечує прозорість процесу закупівель, знижує ризики корупції, запобігає зловживанням, обмежує можливості посадових осіб ухвалювати неправомірні рішення щодо закупівлі товарів, робіт чи послуг.

Етичні стандарти. Вимога до постачальників дотримуватися міжнародних норм щодо прав людини, праці та екології.

Прикінцеві положення

Ефективність політики КПІ ім. Ігоря Сікорського щодо сталого розвитку системи закупівель залежить від активної співпраці всіх залучених сторін, регулярного моніторингу ситуації та швидкого реагування на виникаючі потреби.

Безперечними умовами впровадження політики є звітність університету та оцінка ефективності заходів, що проводяться, статистичних даних та інших релевантних показників.

За виконання цієї політики відповідають керівництво, відповідні департаменти та структурні підрозділи університету.

З метою удосконалення та оптимізації політика підлягає регулярному перегляду та оновленню відповідно до змін соціально-економічного середовища та потреб університету.

Функціонування політики забезпечується її доступністю на офіційному вебсайті університету, та поінформованістю всіх студентів і працівників.