Давно відомо: будь-яка криза – це не лише складнощі, але й нові можливості. Україна ж переживає не просто кризу – війну. Але попри страшні її реалії, вона окреслила для нашої держави нові горизонти розвитку. Зокрема й для системи вищої освіти. Отож і в КПІ ім.Ігоря Сікорського розпочався новий етап у роботі з міжнародними п артнерами. А відкрила його співпраця з альянсами європейських університетів – таких на континенті налічується ні багато ні мало, аж 41! Тож у КПІ з'явилося понад 100 нових потенційних партнерів – їхніх членів. З перших днів великої війни ці добровільні об'єднання університетів різних країн Європи вивчили інституційні потреби українських закладів вищої освіти і через партнерство з ними та за фінансування Європейської комісії перейшли до практичної їм допомоги.
1. Нова сторінка
Зближення з вишами-членами альянсів європейських університетів відбувається через надання ними КПІ статусу асоційованого партнера. Сьогодні Київська політехніка вже отримала такий статус у шести альянсах – ENHANCE, CESAER, EUTOPIA, EPICUR, ATHENA, ECIU – й підтвердила членство ще у п'яти – ECHA (European Clean Hydrogen Alliance), ENSTA, BSUN, UNICA та EUA.
Завдяки розвиткові співпраці КПІ з альянсами європейських закладів вищої освіти наші факультети та інститути, що готують фахівців для різних галузей економіки, зможуть знайти серед підрозділів університетів різних типів (класичних, технічних, гуманітарних тощо) споріднені та матимуть змогу побудувати з ними співпрацю. І насамперед корисним було б започаткувати партнерство в міжнародній проєктно-грантовій діяльності. Для цього КПІ має запропонувати членам альянсів ознайомитися з напрямами діяльності та здобутками 67 його наукових шкіл, а також 272 наукових груп. І працівники ДМС та НДЧ уже почали це робити.
Особливо перспективним є членство в Альянсі CESAER (Conference of European Schools for Advanced Engineering Education and Research), який об'єднує 58 університетів із 28 країн Європи і виступає як "голос" усіх технічних вишів Європи.
У 2022 році КПІ приєднався також до Мережі університетів Балтійського регіону та до Мережі 14 центрів трансферу технологій десяти країн Дунаю.
Це посилило проєктно-грантову співпрацю з ними і вже забезпечило перемогу низки проєктів учених КПІ в конкурсах програми "Горизонт Європа".
Ну а першим про започаткування "Ініціативи Єднання" британських університетів з українськими на початку повномасштабної війни заявив уряд Великої Британії. Партнером Київської політехніки в її межах став Шеффілдський університет (UoS). Невдовзі розпочалася багаторівнева взаємодія. Її результати не забарилися: в навчальній роботі КПІ отримав від нового партнера онлайн-ресурси для STEM-лабораторних робіт; у навчальний процес імплементується авторський курс професора Тайяса із запобігання потужним детонаційним вибухам, що серед сучасних викликів стає проблемою світового рівня; помітно змінилися можливості нашої бібліотеки, зокрема отримано доступ до величезних ресурсів освіти і науки, яких КПІ не мав у минулому; на грантову програму Уряду Британії "UK-Ukraine Research and Innovation twinning grants scheme" подано спільний із UoS проєкт, присвячений ролі Інноваційної екосистеми "Sikorsky Challenge Ukraine" у повоєнній інноваційній трансформації України.
2. Про деякі з альянсів
Альянс ATHENA – це об'єднання дев'яти університетів передових технологій вищої освіти (середнього розміру) із Франції, Португалії, Німеччини, Греції, Італії, Литви, Словенії, Польщі та Іспанії. Він є одним із 41 транснаціональних європейських університетських альянсів, які підтримує Європейська комісія та які покликані стати інтегрованими "університетами майбутнього", просуваючи європейські цінності та ідентичність і революціонізуючи якість та конкурентоспроможність європейської вищої освіти.
Співпраця з університетами цього альянсу може бути цікавою тим факультетам та інститутам КПІ, яким близька його місія: супроводжувати та формувати цифрову трансформацію суспільства через спільне викладання, навчання, дослідження та розробки в ІТ та області електронної інженерії, зокрема застосовуючи рішучий міждисциплінарний підхід.
Партнерство з ATHENA відкриє для КПІ можливості подання заявок на нові європейські схеми підтримки, а також доступ до інших національних і інституційних інструментів підтримки партнерів ATHENA для реалізації спільних заходів.
* * *
Альянс європейських університетів EUTOPIA об'єднує десять регіональних і національних європейських університетів. Університети, що увійшли до нього, взяли на себе зобов'язання постійно вдосконалювати стандарти викладання, досліджень, управління та інновацій і прагнути досконалості у своєму місцевому середовищі, а також у своїх відносинах і партнерстві один з одним. У неконкурентний спосіб, але співпрацюючи, підтримуючи інноваційні методи навчання, новітні освітні рамки, сміливі дослідницькі ідеї, університети цього альянсу спільно працюватимуть над досягенням найвищої якості підготовки фахівців і проведення наукових досліджень.
До 2025 року об'єднання сподівається стати відкритою, мультикультурною конфедерацією, що функціонуватиме в об'єднаних кампусах.
Варто додати, що в червні 2019 року програму "EUTOPIA-2050" було обрано одним із перших 17 переможців конкурсу "Ініціативи європейських університетів", започаткованого Європейською комісією задля створення Європейського простору вищої освіти.
* * *
Альянс ECIU – Європейський консорціум інноваційних університетів (European Consortium of Innovative Universities). До його складу входять університети з Данії, Ірландії, Німеччини, Литви, Швеції, Фінляндії, Іспанії, Португалії, Норвегії, Італії, Нідерландів, Франції, Польщі, а також як асоційований член – технологічний інститут з Мексики. Статус партнерства в цьому альянсі КПІ отримав на запрошення ректора Лодзької політехніки професора Кшиштофа Йозвіка (Республіка Польща). У межах діяльності альянсу університети працюють за низкою напрямів: організація обміну студентами, докторантами та працівниками закладів; участь у навчальних візитах, стажуваннях, участь у літніх/зимових школах, семінарах, воркшопах, навчальних сесіях або інтенсивних курсах; розробка або підготовка нових та інноваційних засобів і методів навчання; розробка системи управління якістю для підвищення якості освіти та наукових досліджень; проведення спільних дослідно-конструкторських робіт; нетворкінг і налагодження співпраці між українськими університетами та членами альянсу тощо.
Додамо, що з огляду на повномасштабну війну, яку росія розв'язала проти України, міністр освіти і науки Республіки Польща доручив Національному агентству академічних обмінів Польщі (NAWA) забезпечити підтримку української наукової спільноти, зокрема й шляхом надання фінансової підтримки її участі у починаннях, ініційованих цим альянсом.
* * *
Слід принагідно зауважити, що більшість з перелічених інтегрованих напрямів діяльності є сферами активності й інших університетських об'єднань. І альянси, про які мовлено вище, – це далеко не повний перелік об'єднань європейських університетів, співпраця з якими в проєктно-грантовій діяльності може бути надзвичайно корисною для КПІ.
3. У чому користь
Менше ніж за рік співпраці з університетськими альянсами КПІ вже нагромадив цікаві кейси спільної роботи. Ось лише кілька прикладів.
* * *
Домовлено про участь студентів, викладачів і науковців КПІ в роботі Альянсу ENHANCE через проєкти "Language Tandem" та "ENHANCE Certificate in Higher Education Teaching", до яких КПІ як асоційованого партнера альянсу запросила Варшавська політехніка.
* * *
Згаданий у попередньому розділі Альянс ECIU, членом якого є КПІ, ініціював проєкт розвитку співпраці з Україною "ECIU4Ukraine" з бюджетом від NAWA в обсязі 200 тисяч євро, який буде реалізовано протягом 2023 року. Координатором проєкту від ECIU виступає Лодзька політехніка (сайт Альянсу – https://www.eciu.eu/). Заходи співпраці, які можуть бути профінансовані в межах цього проєкту, відповідають напрямам діяльності Альянсу: організація обміну студентами, докторантами та працівниками; участь у навчальних візитах, стажуваннях, літніх школах (витрати на проживання, харчування та транспорт фінансуються польською стороною), семінарах, воркшопах, навчальних сесіях або інтенсивних курсах (участь 20 українських студентів в одному онлайн модулі); закупівля обладнання для студентів, які братимуть участь у модулях; участь у конференціях (витрати на проживання, харчування і транспорт фінансуються польською стороною) і таке інше.
* * *
У період підготовки КПІ до участі в Генеральній асамблеї Альянсу CESAER в жовтні 2022 року пройшли надзвичайно важливі для КПІ семінари, присвячені різноманітним актуальним проблемам реформування європейської системи вищої технічної освіти та ролі технічних університетів в "проривних інноваціях для сталого майбутнього" (Disruptive innovation for a sustainable future). Наприклад, семінар "CAM 2022 Workshop: Disruptive innovation for a sustainable future (The role of Universities)", що відбувся під головуванням ректора Мадридського політехнічного університету, голови оперативної цільової групи з проблем сталого розвитку Альянсу CESAER професора Гільєрмо Сіснероса. Цей захід надав нам розуміння нових можливостей взаємодії комплексної програми КПІ "Сталий розвиток" (Світовий центр даних, координатор К.В. Єфремов) з членами Альянсу: проривні інновації для сталого майбутнього (Disruptive innovation for a sustainable future), перехід Net-Zero та інше. Посилення взаємодії за цим напрямом – це шлях до підготовки нових проєктних пропозицій з новими партнерами у складі Альянсу CESAER до конкурсів європейських проєктно-грантових програм.
* * *
Нині, коли Вчена рада КПІ затвердила редакцію паспортів 67 наукових шкіл, департамент міжнародного співробітництва спільно з НДЧ сформували англомовне викладення анотацій наукових шкіл університету з координатами та наукометричними характеристиками їхніх керівників і направляють до університетів-партнерів КПІ в альянсах пропозиції щодо спільного подання проєктів до конкурсів програм ЄС "Горизонт Європа", НАТО "Наука заради миру і безпеки", "ERASMUS+ KA2" (розвиток потенціалу вищої школи). І, звісно, ДМС спільно з НДЧ зводитимуть факультети, інститути та кафедри КПІ, які виявлять зацікавленість у започаткуванні проєктно-грантової діяльності, зі спорідненими за змістовним спрямуванням університетами альянсів та орієнтуватимуть на конкретні форми співпраці.
Варто назвати нові напрями діяльності, що завдяки співпраці з університетами-членами альянсів відкриваються для КПІ: стійкість університетів; відкрита наука; стале фінансування тощо. Слід додати, що ці напрями вже впродовж кількох років перебувають у фокусі уваги університетських альянсів Європи, проте КПІ лише починає опановувати ці понятійні категорії і напрями практичної діяльності.
Щоб бути на передових рубежах концептуальних уявлень про тенденції в європейській вищій технічній освіті, Альянс CESAER вже запропонував ввести представників КПІ до його робочих груп за ключовими напрямами "Human Resources ("Диджиталізація роботи з персоналом"), "Innovation (Інновації)", "Learning & Teaching (Навчання та викладання)", "Openness of Science & Technology" ("Відкритість науки і технологій"), "Sustainability" ("Стійкий розвиток університетів"), "Sustainable Funding" ("Міжнародна проєктно-грантова діяльність"), "Benchmark" ("Метрики діяльності університету за світовими рейтингами").
Кандидатури від КПІ для цієї роботи вже визначено, а їхня участь забезпечить конкретизацію співпраці КПІ з 58 університетами-членами цього Альянсу. Тож наш університет як член CESAER адаптуватиме передові ідеї Європи для трансформацій в системі вищої технічної школи України. При цьому наші факультети, інститути та кафедри ставатимуть відкритішими для європейського освітньо-наукового простору, авторитетнішими та більш конкурентоспроможними в системі вищої технічної школи України. Це, своєю чергою, посилюватиме позиції підрозділів Київської політехніки в боротьбі за талановитих абітурієнтів, за вплив на формування політики у сфері науки і освіти в межах певних галузей знань, а також на зміст освітніх програм і на можливості збереження та розвитку науково-педагогічних шкіл; і, звісно, при розподілі матеріальних і фінансових ресурсів,
* * *
КПІ відчув підтримку університетів-членів європейських альянсів у проєкті інноваційної трансформації України на платформі Інноваційної екосистеми "Sikorsky Challenge Ukraine" (SCU) – проєкті, що має, без перебільшення, стратегічне значення. Зокрема, Конференція ректорів і президентів технічних університетів Європи у Відні у вересні 2022 року ухвалила рекомендацію про створення повного і цілісного інноваційного простору в Європі саме на платформі SCU. І КПІ починає запрошувати наших партнерів – університети Європи – до участі в цьому.
* * *
Завдяки співпраці з членами альянсів європейських університетів КПІ стає більш прозорішим для європейського простору. Починає працювати й нова сприятлива кон'юнктура в контексті набуття Україною статусу в ЄС.
На кафедрах, факультетах, в інститутах утверджується розуміння того, що за умов вкрай обмеженого бюджетного фінансування надходження з міжнародних джерел стають чи не єдиним джерелом розвитку навчально-лабораторної і дослідницької бази лабораторій і матеріального заохочення співробітників. І ця тенденція не має альтернативи.
Водночас в університеті створюється конкурентне середовище у сфері міжнародної проєктно-грантової діяльності: впроваджуються нові виміри до індивідуальних рейтингів НПП, їхні характеристики враховуються при конкурсному обранні та переобранні викладацького складу, впливають на розподіл фінансування, що підштовхує вчених і викладачів до роботи в цьому напрямі. На рівні деканів факультетів, директорів інститутів, завідувачів кафедр конкурентні засади посилюються через індекси в "профілях кафедр"; зацікавленість при формульному розподілі фінансування; безпосередню економічну зацікавленість у надходженнях від міжнародних проєктів і грантів; контроль виконання умов контрактів керівників всіх рівнів і рядових НПП.
* * *
Досвід 2022 року свідчить, що входження КПІ до сім'ї європейських університетів через співпрацю з європейськими університетськими альянсами вже дає помітні результати. Ось лише кілька прикладів.
За ключовими завданнями, визначеними "Стратегією розвитку КПІ на 2020 – 2025 роки", у 2022 році від КПІ на міжнародні конкурси було подано і отримали гранти 73 проєкти. На конкурси програми "Горизонт Європа" 2022 року було подано 27 проєктів (позаторік – 3), програми НАТО "Наука заради миру і безпеки" – 9 (у 2021 році – жодного).
Нині КПІ має 18 діючих великих проєктів: 4 за програмою "Горизонт 2020", 4 – за програмою НАТО, 7 – за програмою "Горизонт Європа" і 3 – за програмою ERASMUS+.
При цьому фінансування участі наукових колективів КПІ у міжнародних проєктах зросло більш ніж у 10 разів – до 1081 тис. €. Це дорівнює сумі, на яку в 2022 році було зменшено бюджетне фінансування науки КПІ.
Окрім того, збільшилася і сума коштів від 428 індивідуальних грантів для КПІшників (на стажування, відрядження, міжнародні конференції в європейському науковому просторі 22 країн).
Це свідчить про те, що в 2022 році КПІ відчув не тільки кількісні, але і якісні зміни в проєктно-грантовій діяльності: наше академічне середовище починає поступово долати ментальний розрив з Європою. Саме цей розрив донедавна був глибинною причиною невідповідності результатів міжнародної проєктно-грантової діяльності високому науково-інноваційному потенціалу КПІ. Тепер він поступово зникає, хоча і не так швидко, як хотілося б …
4. Висновки
Інтеграція до Європейського освітньо-наукового простору – це не тільки зростання кількості проєктів у сфері освіти і науки. Це ще й світоглядні зміни, що стосуватимуться всіх аспектів життєдіяльності університету, кожного з нас. Тому входження до сім'ї європейських університетів – це важливе завдання міжнародної сфери КПІ ім. Ігоря Сікорського на ближчі роки.
Отож департамент міжнародного співробітництва запрошує підрозділи університету до налагодження контактів з європейськими університетами.
Безпосереднім координатором розширення співпраці КПІ ім. Ігоря Сікорського з альянсами європейських університетів є відділ зовнішньоекономічної діяльності ДМС (керівник – Андрій Павлович Шишолін, кімната 171/1, корпус №1, тел. 204-82-67, e-mail: a.shysholin@kpi.ua), координує цей напрям директорка ДМС Алла Василівна Ковтун (кімната 139-А, корпус 1, тел. 204-84-75, e-mail: a.kovtun@kpi.ua).