Пріоритетним завданням нашого університету в сьогоднішніх умовах є підготовка висококваліфікованих, конкурентоспроможних фахівців, здатних створювати сучасні наукові знання та інноваційні технології.
Задля досягнення цієї мети необхідно створювати умови для всебічного професійного, інтелектуального, соціального та творчого розвитку особистості на найвищих рівнях досконалості в освітньо-науковому середовищі.
Сьогодні держава вносить зміни до умов діяльності ЗВО, на що ми маємо відреагувати належним чином, щоб зберегти свої позиції.
По-перше, однією з умов повноцінного державного фінансування є міжнародне визнання університету, тобто місце у світових рейтингах університетів. Крім того, запроваджується "формульне" фінансування, акредитація освітніх програм Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО), конкурсне державне замовлення на трьох рівнях і проходження наукової атестації для збереження статусу дослідницького університету.
Для досягнення відповідних показників ми маємо проводити наступні заходи:
- внутрішню акредитацію освітніх програм трьох рівнів вищої освіти;
- впровадження системи фінансування підрозділів відповідно до формули, складовою якої є ключові показники діяльності підрозділу;
- впровадження трирівневої системи показників діяльності підрозділів з єдиною базою даних, узгодженою з індивідуальними рейтингами НПП;
- оптимізацію структури підрозділів університету за критеріями відповідності вимогам акредитації, наукової атестації та статусу дослідницького університету;
- модернізацію системи електронного документообігу університету та на її основі забезпечення можливості роботи з документами в режимі "єдиного вікна";
- удосконалення системи обліку кадрів для спрощення процедур супроводження руху кадрів;
- покращення інформаційного супроводження процесів управління фінансовими ресурсами університету шляхом оновлення наявних систем бухгалтерського обліку і звітності;
- розробку і впровадження відповідних Положень;
- щорічну звітність на всіх рівнях з визначенням КРІ (key performance indicators), тобто ключових показників діяльності підрозділу, які дають можливість оцінити поточний стан справ і допомогти в оцінюванні успішності реалізації обраної стратегії.
Якість нашої освітньої діяльності залежить від багатьох складових. Це і якість кадрового складу НПП, і якість контингенту абітурієнтів, і всебічне забезпечення освіти на трьох рівнях – бакалавр, магістр, доктор філософії, і вдосконалення форм і технологій організації освітнього процесу, і взаємодія з європейським і світовим освітнім простором. Коротко охарактеризую їх стан і завдання, які стоять перед нами.
Якість кадрового складу НПП
Якість кадрового складу НПП забезпечується конкурсним обранням НПП, рейтинговою системою оцінювання НПП, підготовкою кадрів вищої кваліфікації через аспірантуру і докторантуру, перепідготовкою, підвищенням кваліфікації, стажуванням НПП.
Традиційно ми характеризуємо передусім віковий склад НПП. У 2019 р. співвідношення вікових груп викладацького складу було таким: 20-24 роки – 1,1%, 25-35 років – 21,7%, 36-45 років – 22,8%, 46-55 років – 14,4%, 56-65 років – 18,2%, 66-75 років – 16,6%, 76-85 років – 4,9%, більше 85 – 0,25%. При цьому середній вік асистентів становив 37,4 року, старших викладачів – 49,3 року; доцентів – 53,3 року; професорів – 66,4 року; завідувачів кафедр – 62,8 року.
У 2018-2019 рр. на роботу було прийнято загалом 443 НПП, у тому числі 47 професорів та 139 доцентів. Але випускників нашого університету серед них дуже мало – всього 73, у т.ч. магістратури 26, аспірантури 47.
У нас уже кілька років відбувається рейтингове оцінювання НПП. Один з результатів його запровадження – зростання за останні п'ять років середнього рейтингу науково-інноваційної роботи у півтора разу. Визначаємо також оцінку викладачів з боку студентів. У 2019 р. 4156 студентів оцінили діяльність 1758 викладачів – їхнє вміння донести матеріал до студентів, налагодити з ними партнерські стосунки, вимогливість, загальну культуру та тактовність, використання засобів дистанційного спілкування (електронна пошта, Skype, соцмережі). Оцінки загалом позитивні, але слід зазначити, що найнижче студенти оцінюють використання викладачами засобів дистанційного спілкування.
Щоб це виправити, ми проводимо підвищення кваліфікації викладачів (найбільше – у Навчально-методичному комплексі "Інститут післядипломної освіти"), а також стажування НПП на виробничих підприємствах, у наукових інститутах, у ЗВО та за кордоном.
З метою забезпечення якості НПП маємо здійснювати такі заходи:
- застосування процедур конкурсного відбору науково-педагогічних працівників з укладанням контрактів із внесенням до умов контракту ключових показників ефективності (KPI – key performance indicators) НПП як обов'язкової складової;
- заслуховування звітів завідувачів кафедр на розширеному засіданні кафедри за участю декана факультету/директора інституту, голови профспілкового бюро працівників факультету/інституту (та/або уповноважених ними осіб) про виконання ключових показників ефективності (KPI), визначених у контракті;
- запровадження системи щорічного аналізу діяльності структурних підрозділів експертно-кваліфікаційною (конкурсною) комісією університету з наданням відповідної оцінки;
- представлення рейтингів науково-педагогічних працівників з обов'язковим розглядом і затвердженням їх кафедрою;
- впровадження накопичувальної системи цільового підвищення кваліфікації і стажування викладачів з обов'язковою звітністю;
- організацію систематичного кафедрального контролю якості проведення навчальних занять, у тому числі і виконання вимог законодавства щодо мови освітнього процесу, з урахуванням опитування студентів;
- запровадження постійно діючої системи формування кадрового резерву із широким залученням випускників аспірантури і магістратури до викладацької роботи;
- залучення до освітнього процесу усіх груп стейкхолдерів.
Забезпечення якісного контингенту абітурієнтів
У минулому році в нашому університеті здійснювалися різноманітні профорієнтаційні заходи. Це Дні відкритих дверей, фестивалі "ТехноАртКПІ" і "КПІАбітFest", конкурс "Еко-Техно Україна", всеукраїнські олімпіади КПІ ім. Ігоря Сікорського для абітурієнтів з математики, фізики, хімії та біології. Важливим напрямом профорієнтаційної роботи є співпраця з Малою академією наук.
Водночас слід зауважити, що для залучення абітурієнтів дуже важливим є наповнення сайтів кафедр. Адже саме з цих сайтів абітурієнти можуть отримати докладну інформацію про спеціальності, освітні програми, діяльність кафедр. Ми регулярно проводимо моніторинг сайтів кафедр, і слід сказати, що далеко не всі вони є інформативними й ефективними для залучення абітурієнтів.
Порівняно з минулими двома роками кількість зарахованих на бюджетні місця майже не змінилася. Водночас кількість зарахованих на контракт порівняно з минулим роком зросла на 20%, а за п'ять років – більш ніж удвічі і склала 24,2% зарахованих. Як завжди, конкурс за спеціальностями і факультетами помітно відрізнявся.
Основними завданнями із забезпечення якісного контингенту абітурієнтів є:
- запровадження на кафедральному рівні інформування та проведення заходів щодо формування привабливості і популяризації освітніх програм;
- перехід до рівня індивідуальної роботи з кожним абітурієнтом, надання інформації про освітні програми кафедр на позитивних (успішних) прикладах кар'єрного зростання випускників кафедри тощо;
- створення бази даних потенційних абітурієнтів для індивідуальної роботи з ними та залучення до заходів кафедр/факультетів/інститутів та університету, а також розширення системи інформування вступників за допомогою сучасних інформаційних технологій;
- залучення всіх факультетів/інститутів і кафедр до профорієнтаційної роботи в середніх навчальних закладах усіх типів і регіонів з окресленням переваг якісної інноваційної освіти та конкурентоспроможності випускників університету;
- здійснення профорієнтаційної роботи не лише у формі традиційних Днів відкритих дверей, а й сучасних заходів (наприклад: "КПІАбітFest", "ТехноАртКПІ", "Еко-Техно Україна", "Lampa KIDS" тощо);
- розширення системи доуніверситетської підготовки із залученням до неї всіх факультетів/інститутів;
- розширення співпраці з МАН, організація олімпіад, виставок, творчих конкурсів, центрів науково-технічної творчості, зокрема в рамках Програми "Майбутнє України".
Забезпечення якості освіти на першому (бакалаврському) рівні
У нашому університеті вже багато років проводиться вхідний ректорський контроль студентів першого курсу, метою якого є оцінювання рівня залишкових шкільних знань студентів першого курсу. У 2019 р. якість залишкових шкільних знань склала: з математики – 60,5%, з фізики – 48,1%, з хімії – 71%. Слід зазначити, що ці показники помітно відрізняються по факультетах. З математики в межах від 72,6-71,6 % (ІПСА, ІАТ) до 47,8-42,8% (ІФФ, ЗФ); з фізики в межах від 60,8-57% (ІАТ, ІПСА) до 31-30% (ІФФ, ХТФ). У зв'язку з цим позитивну роль відіграють ті адаптаційні курси, які ми ввели для першокурсників і які організовує ІМЯО.
Наша система внутрішнього забезпечення якості освіти включає різноманітні види контролю, зокрема моніторинг залишкових знань, опитування студентів, опитування роботодавців, систему внутрішнього самоаналізу. Результати контролю розглядаються на засіданнях кафедр, вчених рад факультетів, Методичної і Вченої рад університету.
Ми уважно ставимось до пропозицій студентів. Так, у 2019 р. за результатами розгляду звернень студентів відбулися 30 замін викладачів, 21 дисципліну вилучено з навчальних планів, 22 нові дисципліни включено до навчальних планів; внесено 55 змін до змісту навчальних дисциплін, оновлено технічне забезпечення 44 аудиторій. При цьому окрім зареєстрованих заяв, до уваги бралися також усні звернення студентів, у тому числі під час зустрічей з адміністрацією, а також інформація з соціальних мереж.
Проводиться велика робота з академічної доброчесності, що передбачає дотримання Кодексу честі та етичних норм академічного середовища, боротьбу з плагіатом, антикорупційні заходи та ін.
Для успішного функціонування системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти КПІ ім. Ігоря Сікорського слід здійснити такі заходи:
- підсилити аналітичну, прогнозну роботу щодо перспектив розвитку кожного з секторів промисловості в новій "цифровій" економіці для можливості проведення швидких змін щодо структури, обсягів, змісту та якості підготовки фахівців за всіма спеціальностями;
- у вересні – жовтні 2020 року провести заключний етап першої внутрішньої акредитації, за результатами якого актуалізувати перелік освітніх програм для подання їх на акредитацію в НАЗЯВО;
- систематично проводити внутрішню акредитацію і самоаналіз на основі вимог зовнішньої акредитації з урахуванням додаткових вимог на рівні університету;
- оновлювати дослідницьку і навчально-лабораторну базу університету за рахунок активної співпраці з високотехнологічними підприємствами України та інших країн світу;
- забезпечувати засади академічної доброчесності на всіх рівнях.
Основою якісної освіти є освітня програма. Для створення якісної освітньої програми науково-методична комісія, яка відповідає за спеціальність, має консультуватися з роботодавцями, випускниками і професійними організаціями, враховувати стандарти вищої освіти та професійні, узагальнений характер компетентностей і матрицю відповідності та ін.
На базі освітньої програми формується навчальний план, причому в навчальному плані освітньої програми бакалавра загальні та фахові дисципліни стандарту вищої освіти зі спеціальності займають 50% обсягу, фахові та вибіркові дисципліни освітньої програми – по 25%.
Уже два роки обов'язковим компонентом є індивідуальний навчальний план студента (ІНП). Студенти формують свої ІНП за консультацією з куратором навчальної групи та (у разі потреби) з особою, відповідальною за формування навчальних планів по кафедрі. Зокрема, є чотири каталоги вибіркових освітніх дисциплін: загальноуніверситетський, міжфакультетський, факультетський, кафедральний. Вибір із загальноуніверситетського каталогу здійснюється в "Електронному кампусі", вибір з інших каталогів – відповідно до факультетських Положень, які затверджує Вчена рада КПІ.
За результатами проведення оцінювання якості ОП систематично відбувалося вилучення непотрібних дисциплін, запровадження нових обов'язкових дисциплін, перенесення дисциплін на інший курс, перегляд змісту існуючих дисциплін, розширення переліку дисциплін вільного вибору студента.
Нині ми вводимо сертифікатні освітні програми – ОП з поглибленням окремих компетенцій. У межах певної освітньої програми студент за бажанням може вибрати певну спеціалізацію, обрати певну траєкторію навчання, запропоновану кафедрою, і крім диплома бакалавра, отримати сертифікат, який підтверджує його додаткову спеціалізацію з даної кваліфікації.
Отже, основними завданнями забезпечення якості освіти на рівні "бакалавр" є наступні:
- розширення та вдосконалення системи вхідного тестування як необхідного елементу об'єктивного оцінювання вхідного рівня вступників;
- забезпечення достатнього рівня фундаментальної підготовки бакалаврів, зокрема з використанням адаптаційних курсів з фізики/математики;
- оптимізація переліку освітніх компонентів освітніх програм та навчальних планів на основі необхідності їх забезпечення фундаментальною та фаховою складовими, наукоємністю, міждисциплінарністю;
- впровадження системи формування індивідуальної траєкторії на основі індивідуального навчального плану студента;
- перенесення елементів та переваг цільової і дуальної підготовки на рівень бакалавра;
- забезпечення підготовки з іноземної мови на рівні не нижче В1;
- удосконалення системи вибору дисциплін та впровадження сертифікатних програм;
- визначення підготовки рівня "бакалавр" як першого етапу інноваційно-орієнтованої підготовки, на якому студент запрошується до науково-інноваційної діяльності.
Другий (магістерський) рівень вищої освіти
Ми виходимо з того, що магістр – це фахівець у сфері інноваційної економіки, здатний комплексно поєднувати дослідницьку, конструкторську і підприємницьку діяльності, орієнтовані на створення високоефективних виробничих структур. Тому організація інноваційної підготовки магістрів передбачає не тільки оволодіння сучасними знаннями та технологіями, але й мотивацію студентів і керівників, цільову підготовку для певних підприємств, створення стартап-проєктів. Якщо на рівні "бакалавр" передбачається залучення мотивованої молоді до науково-інноваційної роботи, то на рівні "магістр" усі студенти обов'язково мають залучатися до науково-інноваційної діяльності відповідно до реальної наукової тематики кафедр.
У 2019 р. до магістратури було прийнято 2150 осіб (1869 на бюджет і 281 на контракт). 11,7% вступників до магістратури – випускники інших ЗВО. Із 295 магістрів з інших ЗВО найбільше вступило на ФММ (45 осіб), ФСП (38), ТЕФ (37), ІХФ (25).
Освітні програми підготовки магістрів мають відповідати всім вимогам, зокрема таким як дотримання всіх умов акредитації, актуальність на ринку праці, наявність відповідної наукової школи та ін. Якщо говорити про вимоги бізнесу до наших випускників, то основними їх недоліками називають відсутність досвіду роботи за фахом, відсутність важливих для роботи навичок і низький рівень практичної підготовки.
Для забезпечення належного рівня практичної підготовки необхідна співпраця з підприємствами. Ми маємо близько 2000 договорів з підприємствами, але з них тільки близько 100 комплексних угод, які дають можливість практичної підготовки 100% здобувачів вищої освіти. 89 (78%) випускових кафедр мають провідне підприємство-партнера, яке є базовим роботодавцем для випускників.
Дуже важливими є спільні підрозділи КПІ ім. Ігоря Сікорського з провідними компаніями для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації. Серед них – Лабораторія "Майкрософт – КПІ ім. Ігоря Сікорського" (ФІОТ), Академія CISCO (ІПСА, ФІОТ), Лабораторія ВПІ "Преса України", підприємства і організації енергетичної галузі ("Київенерго" ТЕЦ, "Тепломережі"), Центри "КПІ-EPAM" (ФІОТ, ІПСА, ФПМ, ТЕФ), Навчальний центр "КПІ-ФЕСТО" (ММІ), Спільний центр КПІ ім. Ігоря Сікорського – Прогрестех-Україна (ММІ), Навчально-тренінговий центр КПІ ім. Ігоря Сікорського – НААS (ММІ), лабораторія проєктування сучасних аналогових схем з компаніями TowerJazz і Cadence Design Systems на ФЕЛ, навчально-наукові лабораторії "КПІ – GlobalLogic Україна" (ПБФ, ФЕЛ) та ін.
Основними завданнями розвитку другого (магістерського) рівня вищої освіти є наступні:
- забезпечення вимогливого конкурсного відбору вступників до магістратури;
- визначення підготовки рівня "магістр" як другого етапу інноваційно-орієнтованої підготовки, на якому для студента науково-інноваційна діяльність та виконання наукових розробок є обов'язковими;
- удосконалення підготовки магістрів за освітньо-науковими програмами на основі інтегрованих навчальних планів магістр-доктор філософії;
- при розробленні освітніх програм запровадження: системоутворюючих курсів за спеціальностями і вибіркових професійних дисциплін, науково-практичної роботи із зануренням в інноваційне середовище (наукові семінари, презентації, стартап-проєкти тощо з поєднанням наукової, професійної та бізнес-складових);
- забезпечення підготовки з іноземної мови на рівні не нижче В2.
Ми використовуємо не тільки традиційні форми навчання. До Тимчасового положення про організацію освітнього процесу в КПІ ім. Ігоря Сікорського ми внесли зміни, якими передбачається порядок визнання результатів навчання, отриманих у неформальній та інформальній освіті. Це дає можливість нашим студентам зараховувати знання, якими вони оволоділи і в онлайн-курсах, і в змішаному навчанні. Слід і далі впроваджувати гнучкі сучасні форми навчання: повторне опанування окремих освітніх компонентів, змішане навчання, дистанційні курси, а також ефективні форми практичної підготовки студентів: дуальну освіту, виробничу практику на робочих місцях підприємств-партнерів, виконання реальних стартап-проєктів.
Про підготовку наукових кадрів в аспірантурі та докторантурі
У 2019 р. до аспірантури було зараховано 240 осіб, з яких 88 % – випускники КПІ, 45 % закінчили ЗВО з відзнакою, 80% мають наукові досягнення. В аспірантурі навчається 686 осіб (562 – денна форма, 77 – вечірня форма, 47 – заочна форма). У 2019 р. закінчили аспірантуру 18 осіб, з яких 4 достроково захистились. Докторантуру у 2019 році закінчили дві особи; один випускник докторантури захистив дисертацію в термін підготовки в докторантурі.
Водночас 8 кафедр взагалі не мають аспірантів, а 27 не мають аспірантів 2019 року вступу. Для дослідницького університету це неприпустимо.
Основними завданнями розвитку освітньо-наукового рівня PhD є наступні:
- оптимізація переліку освітніх PhD програм за спеціальностями відповідно до наукових шкіл;
- впровадження системоутворюючих курсів вищого рівня;
- запровадження підготовки PhD на основі інтегрованих навчальних планів;
- забезпечення виконання самостійної науково-інноваційної роботи та виконання реальних розробок;
- представлення наукових результатів на міжнародних конференціях і в наукометричних виданнях, у тому числі іноземною мовою, сприяння розвитку наукових шкіл кафедри;
- вдосконалення мовної професійної підготовки.
Коротко про міжнародну освітню діяльність. У нас англійською мовою навчається 193 іноземних здобувача ОР бакалавра, 41 здобувач ОР магістра, і 12 аспірантів. Водночас підрозділи готові викладати 41 англомовну освітню програму для бакалаврів, 55 – для магістрів, і 17 PhD. У 2018/2019 н. р. за кордоном навчалися або стажувалися 180 наших здобувачів вищої освіти (133 з інженерних спеціальностей, 37 з ІТ-спеціальностей, 10 з соціально-гуманітарних наук). Триває традиційна робота за міжнародними програмами Erasmus+, КА2, EURASIA, DAAD. Реалізуються програми подвійного диплома з університетами 11 країн і 18 програм "Подвійне керівництво аспірантами" з університетами Китаю, Іспанії, Франції, Естонії, Польщі. Програма "Динаміка і міцність машин" першою серед наших ОП пройшла європейську акредитацію.
З метою створення умов для інтеграції до європейського і світового освітнього простору слід впроваджувати англомовні курси та освітні програми на всіх кафедрах університету та заохочувати до цього викладачів, розширювати міжнародну мобільність, програми подвійних дипломів, інші форми міжнародної співпраці, активізувати підготовку нового покоління викладачів, науковців і управлінських кадрів, вихованих на принципах глобального, європейського мислення і ментальності, нових амбіцій, із знанням англійської мови, європейської культури, історії. Слід також продовжити роботу з міжнародної акредитації та діяльності університету у статусі дослідницького.
Насамкінець нагадаю про визначену Стратегією розвитку КПІ ім. Ігоря Сікорського на 2020-2025 роки візію нашого університету: сприяти формуванню суспільства майбутнього на засадах концепції сталого розвитку; бути технічним університетом дослідницького типу світового рівня; створити всі умови для підготовки висококваліфікованих (досконалих) фахівців, здатних створювати сучасні наукові знання та інноваційні технології на благо людства та забезпечувати гідне місце України у світовому співтоваристві.