Делегація Національних інститутів здоров’я Сполучених Штатів Америки під керівництвом директора відділу інформатизації Офісу кіберінфраструктури та обчислювальної біології (OCICB) Національного інституту алергії та інфекційних захворювань (NIAID) Майкла Тартаковського відвідала 20 листопада КПІ ім. Ігоря Сікорського.
До складу делегації входили директор відділу технологій OCICB/NIAID/NIH Олександр Розенталь і старший спеціаліст з біоінформатизації NIAID/NIH Андрій Габрієлян. Американських колег супроводжували фахівеці Центру громадського здоров’я МОЗ України Андрій Мамотенко та Максим Стасюк.
«Наша делегація представляє Національні інститути здоров’я Сполучених Штатів. Кажу «інститути», а не «інститут», тому що наш Національний інститут алергії та інфекційних захворювань є частиною Національних інститутів здоров'я. Це – державна організація, невід’ємна частина Служби охорони здоров’я (Public Health Service) Міністерства охорони здоров’я та соціальних служб США. До складу Національних інститутів здоров'я входить 27 інститутів. Національний інститут алергії та інфекційних захворювань – другий за розміром у цій системі. Його бюджет на поточний рік – понад 5 млрд.
доларів. Місія інституту є достатньо унікальною. З-поміж решти інститутів наш вирізняється тим, що ми займаємося на лише науковими дослідженнями та розробкою нових методів лікування тих або інших захворювань, але й швидким реагуванням на випадки епідемій в різних точках світу. Понад те, Інститут допомагає створити в різних країнах інфраструктуру, необхідну для подолання інфекційних захворювань», – розповів Майкл Тартаковський.
У відділі, який він очолює, працює понад 500 осіб. Вони займаються усіма видами комп’ютерного забезпечення наукових досліджень – від найпростіших і аж до розробки нового програмного забезпечення та нових методів досліджень, а також впровадженням власних наукових розробок у галузі штучного інтелекту, аналізу даних, геномних досліджень тощо. Одним із основних напрямів їхньої роботи є подолання туберкульозу – проблеми, яка є нині актуальною і для України. Як розповів Майкл Тартаковський, протягом останніх восьми років в Інституті створено і розвивається програма «Туберкульозних порталів» («TB Portals»), де акумулюються клінічна інформація та результати досліджень у сфері боротьби з туберкульозом, які Інститут проводить у 12 різних країнах.
З гостями зустрілися проректор з міжнародних зв’язків член-кореспондент НАН України Сергій Сидоренко, декан факультету біомедичної інженерії Віталій Максименко, декан факультету інформатики та обчислювальної техніки Сергій Теленик, декан фізико-математичного факультету Володимир Ванін, заступниця декана факультету прикладної математики Євгенія Сулема, завідувач кафедри біомедичної кібернетики Євген Настенко та інші.
Докладний огляд досліджень співробітників і студентів факультету біомедичної інженерії зробили для гостей Віталій Максименко та Євген Настенко. З огляду на те, що фахівці цього підрозділу КПІ активно працюють у галузях створення медичних інформаційних систем, медичної робототехніки, медичних приладів діагностики та моніторингу стану організму, інтелектуального аналізу даних, телемедицини тощо, тематика їхніх робіт багато в чому перетинається з тематикою досліджень, над якими працюють колеги зі США. Тому саме з цим факультетом може бути налагоджено найтіснішу співпрацю. Утім не лише з ним, адже роботи в галузі інформаційних технологій, результати яких можуть використовуватися і для медичних потреб, створення систем телемедицини, використання методів великих даних (Big Data) тощо, проводяться й на інших факультетах КПІ. Це, насамперед, факультет прикладної математики, де вже й тепер реалізуються проєкти з дотичної до теми зустрічі тематики, факультет інформатики та обчислювальної техніки, фізико-математичний факультет та інші. Крім того, як зауважив Сергій Сидоренко, КПІ має великий потенціал у забезпеченні міждисциплінарних досліджень, що також може стати у пригоді при організації співпраці в тих або інших проєктах.
Отож учасники зустрічі домовилися підготувати пропозиції щодо тематики можливих спільних досліджень і після обміну ними визначити наступні кроки для налагодження подальшої співпраці.