Сьогодні майже дві третини світового обсягу сталі отримують киснево-конверторним методом. А вперше у світовій практиці продувку рідкого чавуну киснем зверху здійснив 22 квітня 1936 року випускник КПІ Микола Іларіонович Мозговой – у півторатонному агрегаті на Київському заводі «Більшовик».

М.І. Мозговой народився в 1901 р. у Києві в сім’ї службовця. У 1919 р. закінчив 8-му київську гімназію, в 1920 р. був зарахований на механічний факультет Київського політехнічного інституту. Під час навчання виявляв значний інтерес до металургії. Дипломний проект виконував під керівництвом відомого вченого-металурга професора В.П.Іжевського і проректора КПІ професора Т.Т. Усенка. Після закінчення інституту в 1926 р. пройшов стажування на одному з підприємств м. Миколаєва, у 1927 р. був зарахований до аспірантури КПІ і направлений у Ленінград для роботи в Діпромезі, де велась підготовка проектів підприємств металургійної промисловості.

У 1929 р. Микола Іларіонович захворів ревматизмом, приїхав у Київ, де лікувався до 1931 р. Після одужання знову поїхав у Ленінград, але в 1932 р. хвороба повторилася і він повернувся в Київ, де лікувався до 1933 р.

Перебуваючи в Києві, М.І. Мозговой розмірковував про вдосконалення металургійного виробництва і дійшов висновку, що суттєво підвищити продуктивність сталеплавильних агрегатів можна, застосувавши продування рідкого чавуну  чистим киснем. На початку 1933 р. він обґрунтував цю ідею в доповіді в Українській академії наук. Доповідь отримала позитивну оцінку, але  Головне управління металургійної промисловості Наркомтяжпрома СРСР поставилось негативно до його ідеї.

Тоді М.І. Мозговой звернувся до Ленінградського відділення АН СРСР, але отримав відповідь про неможливість реалізації його пропозицій у зв’язку з ймовірністю вибуху при введенні кисню в рідкий метал. М.І. Мозговой не здався, звернувся в Академію наук України, і в 1934 р. Інститут хімії АН УРСР дав згоду на проведення дослідів з вивчення кінетики хімічних реакцій взаємодії кисню з рідким чавуном.

Після вдалих експериментів на заводі «Більшовик» та неодноразових звернень АН УРСР Головне управління металургійної промисловості Народного комісаріату важкої промисловості СРСР дало згоду провести досліди з прискорення плавок у мартенівських печах у 1936 р. на московському заводі «Серп і молот».

У 1937-1938 рр. на заводі «Більшовик» були проведені дослідження і розроблені способи обробки рідкого чавуну чистим киснем зверху з використанням графіто-кварцевих трубок у ковшах з наступним заливанням чавуну в мартенівську піч для доведення. У 1938 р. в Академії наук УРСР було організовано металургійний сектор для розробки пропозицій Миколи Мозгового. В 1939 р. на заводі «Більшовик» також досліджувалась можливість подачі пилоподібних речовин у ківш з рідким чавуном зі струменем кисню.

У вітчизняній літературі новий процес одержав назву киснево-конверторного.

У 1940 р. М.І. Мозговой звернувся з ідеєю отримання сталі продувкою рідкого чавуну технічним киснем до віце-президента АН СРСР І.П. Бардіна, випускника КПІ 1910 р. Уважно вислухавши повідомлення М.І.Мозгового, І.П.Бардін запропонував йому переїхати до Москви і прийняв рішення допомагати йому. За сприяння І.П.Бардіна М.І.Мозговой виступав з доповіддю в уряді СРСР про перспективу виконаних ним досліджень.

На підставі звернення М.І.Мозгового народний комісар чорної металургії СРСР І.Т.Тевосян 29 вересня 1945 р. видав розпорядження про організацію в ЦНДІЧерметі науково-дослідної лабораторії під загальним керівництвом академіка І.П.Бардіна. За порівняно короткий термін було доведено можливість використання кисню в металургії з перспективою отримання значного економічного ефекту.

За період з 3 лютого 1945 р. по 22 червня 1946 р. проведено 137 плавок на кисневому дутті: на заводі «Динамо», Косогорському металургійному заводі, в експериментальному науково-дослідному інституті металорізальних верстатів. Термін проведення плавок 6-20 хвилин, залежно від кількості поданого кисню, співвідношення об’єму конвертора і металу. Отримана сталь розливалась у форми для фасонного лиття, а також у виливниці для отримання зливків вагою 750 кг. Аналіз результатів проведеної роботи: метод використання кисневого дуття в конверторі заслуговує на велику увагу, вимагає всебічного вивчення і вдосконалення. Вихід сталі 95-96%, засвоєння кисню близько 100%. Макроструктура зливків і заготовок, механічні властивості прокатаної сталі при 20оС задовільні.

Згідно зі звітом про науково-дослідну роботу «Отримання сталі продуванням чавуну (в конверторі) технічно чистим киснем по методу інженера Мозгового М.І.», написаним під редакцією к.т.н. Л.І.Леви в 1946 р., – це початок принципово нового способу виробництва сталі в СРСР – киснево-конверторного процесу. У звіті були представлені теоретичні основи нового процесу і рекомендації для їх практичного використання.

У грудні 1946 р. М.І.Мозговой отримав авторське свідоцтво СРСР №91996 «Спосіб виробництва сталі продувкою в конверторі киснем або збагаченим киснем повітрям» з пріоритетом від 31 грудня 1946 р.

У 1948 р. спосіб продувки мартенівської ванни киснем було впроваджено на заводі «Серп і молот».

У 1949 р. М.І.Мозговой у складі групи вчених і керівників промисловості на чолі з І.П.Бардіним був удостоєний Сталінської премії першого ступеня «За розробку технології і промислове впровадження кисню в металургії для інтенсифікації мартенівського процесу».

В СРСР вперше киснева продувка чавуну в промисловому масштабі в конверторах була освоєна в 1956 р. на заводі ім. Г.І.Петровського в Дніпропетровську, а в 1957 р. було введено в експлуатацію киснево-конверторний цех на металургійному комбінаті «Криворіжсталь». Україна стала другою державою у світі (після Австрії), яка успішно освоїла промислове використання кисневих конверторів. В Україні функціонують 7 киснево-конверторних цехів, до складу яких входить 21 плавильний агрегат. У світі експлуатуються близько 700 конверторів.

Широке впровадження кисню в металургію внесло значні зміни в технологію доменного і сталеплавильного виробництва, забезпечило підвищення продуктивності агрегатів, істотне зменшення витрат палива і значне зниження собівартості сталі.

Слід згадати, що вперше конверторний процес отримання рідкої сталі продувкою рідкого чавуну повітрям через дно конвертора, футерованого дінасом, запропонував Г.Бесемер, який у 1856 р. отримав патент на свій спосіб. Процес названо ім’ям винахідника – бесемерівським. У 1878 р. Дж. Томас запропонував продувку чавуну повітрям в конверторі з основною футерівкою (доломітом) – томасівський процес. У 1949-1950 рр. в Лінці і Доновіці (Австрія) проводились дослідження з продування чавуну в конверторі киснем, і там же в 1952-1953 рр. проведені перші промислові киснево-конверторні плавки.

У період з 1955 по 1975 рр. бесемерівський і томасівський процеси і їх різновиди були практично витіснені киснево-конверторними процесами, головним чином, з подачею кисневого дуття зверху. Але пріоритет використання кисню для продувки в металургійних агрегатах чавуну і сталі належить випускнику КПІ інженеру М.І. Мозговому.

М.І. Мозговой працював в ЦНДІЧерметі до 1958 р. керівником лабораторії, старшим науковим співробітником, керівником групи, і був звільнений за власним бажанням у зв’язку з інвалідністю (2 група). Помер М.І.Мозговой в 1959 році.

Заслуги Миколи Іларіоновича Мозгового у світовій і вітчизняній металургії дуже значні. Бажано провести в 2011 р. Міжнародну наукову конференцію, присвячену 110-річчю від дня народження і пам’яті М.І. Мозгового і запросити учасників з іноземних держав, а також розмістити в Державному політехнічному музеї при НТУУ «КПІ» інформацію про нього та його досягнення в металургії.

Д.Ф.Чернега, завідувач кафедри металургії чорних і кольорових металів, член-кореспондент НАН України