В Україні війна. Щодня на цій війні гинуть люди. Гинуть за те, щоб ми могли жити, вчитися, працювати, кохати, виховувати дітей. Тут, у глибокому тилу, не всі усвідомлюють, яку високу ціну платять наші співвітчизники за цей спокій і мир. За право спокійно жити на своїй землі віддали життя і тринадцять київських політехніків. Чотирьом з них присвоєно звання Героя України посмертно. Знищено тринадцять доль наших однокашників, друзів, колег. У тринадцяти родинах навіки оселилося горе…
Пам'ять про цих людей відтепер увічнено в камені. Щоби не забували сучасники, і щоб завжди пам'ятали нащадки. Адже будь-яка війна колись завершується. Не можна допустити, щоб люди забували імена тих, хто на вівтар свободи Батьківщини поклав найцінніше, що мав, – власне життя.
Пам'ятник київським політехнікам, які віддали свої життя за волю і незалежність України, відкрито 30 серпня. Його встановлено біля храму Святого Миколи Чудотворця – небесного покровителя університету та монумента на честь Героїв Небесної Сотні. Це стилізована, витягнута вгору постать з червоного українського граніту на чорному постаменті, яка нагадує фігуру богині Ніки, що традиційно уособлює військові звитяги, і, водночас, християнського янгола, який підносить душі загиблих вояків до Бога.
Меценатами цього проекту стали Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України і випускник КПІ 1997 року, народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради з питань інформатизації та зв'язку Олександр Данченко.
Автором монумента є відомий вітчизняний скульптор, заслужений художник України Анатолій Валієв. Архітектор – Станіслав Снєжкін.