Щороку, йдучи на “Містера КПІ”, очікую чогось надзвичайного, адже це шоу завжди приносить море вражень та океан позитиву. Особисто для мене воно стало четвертим поспіль за студентське життя, тому певний “глядацький досвід” вже є. Здавалося б, ну чим кожен рік може вражати (впевнена, не лише мене) “Містер”? Великою кількістю гарних хлопців? Цікавими конкурсами? Спецефектами? Так, звісно. Проте найбільше дивує, як організаторам і учасникам вдається створювати настільки яскраві й неповторні дійства за досить короткий час (у середньому підготовка триває 1,5 – 2 місяці)?
Забагато знаків запитань, проте це, швидше, знаки оклики-захоплення!
Отже, 14 грудня в ЦКМ уже вшосте відбувся “Містер КПІ”. Захищати честь факультетів підготувалися не лише учасники, а й вболівальники. Останні поставилися до підтримки своїх улюбленців старанно й творчо: балкони й стіни зали прикрашали яскраві плакати з написами на кшталт “Ваню – в Єгипет!”; між конкурсами в хід йшли заготовлені кричалки в такт розмахуванню прапорів, а найбільш активні фани агітували глядачів і журі, бігаючи між рядами з портретом одного з містерів у себе на одязі. Так що шоу відбувалося по обидва боки сцени!
Як у нас ведеться, початок затримався на N хвилин. За цей час глядачі, переглядаючи слайд-шоу, “заочно” познайомилися з претендентами та пригадали “як це було” за останні кілька років. Та ось на сцені під вибухи яскравих феєрверків і шалену підтримку глядачів з’явились винуватці свята. Незмінний ведучий Ді Джей Ромео оголосив усіх учасників, після чого представив журі. Його склад цього року, окрім почесного гостя, соліста рок-гурту “Мотор’ролла” Сергія Присяжного, виявився суто жіночим. Серед них – представники спонсорів, Королева КПІ – 2006 Ліда Дорош, а також закордонна гостя Міс “Варшавська Політехніка” Юстина Монішко. Голова журі – директор ЦКМ НТУУ “КПІ” Валентина Андріївна Руденко.
Наступна поява учасників виявилась не менш яскравою. Конкурс образів мав багатообіцяючу назву “Етюди про любов та секрети спокусників”, проте його театралізоване рішення перевершило всі очікування. Хлопці не просто зізнавались у коханні чи ділилися власними секретами зваблення прекрасної половини людства, вони на кілька хвилин перевтілювалися в героїв-коханців-романтиків-аборигенів... з різних куточків планети. Мандрівка навколо світу менше ніж за 80 хвилин!
До групи “Пристрасті” увійшли грузин-вах-горянин (Шевченко Дмитро), італієць-співакофутболоспагеттєїд (Воронін Іван), бразилець-карнавалотанцюрист (Тихомиров Олег), іспанець-коридолюб (Шевченко Олександр), грек-воїн (Сахнюк Сергій) та циган-кочівник (Недавній Ростислав).
Романтиків у різних проявах було дещо менше: індус з цілим трактатом про любов, вокзал і українку (Кузьменко Андрій), француз зі сторінок любовних романів епохи д’Артаньяна (Первак Леонід), трагічно закоханий ватиканець у кардинальській рясі (Опанасенко Максим) та чукча (Акулов Анатолій), щоправда без оленів, проте зі снігом (хай і у вигляді метафану) та зворушливими зізнаннями-зітханнями.
Парад спокусників відвідали й представники традиційно по-віль-но-ї Естонії (Павленко Пилип), розкуто-епатажних США (Мітюшкін Артем), нащадок шотландських королів (Коробков Олексій) та екзотично-експресивні абориген з Океанії (Деленговський Андрій) й африканець на пару з іграшковою мавпочкою із Зімбабве (Висотюк Євген).
На батьківщину двох спокусників глядачі, напевне, ніколи не завітають, адже СРСР (Лебедєв Антон) вже не існує на карті, а країни Задзеркалля (Анікеєв Олег) – у природі. Нарешті, рідну Україну представив дід Прохір (Смовзюк Руслан) з мемуарно-повчальним монологом на тему кохання.
Міжнародний семінар героїв-коханців пройшов дуже вдало й публіка належно оцінила поради наших майстрів зваблення: злива аплодисментів і суцільного шуму, в який злилися імена учасників та факультетів, що їх самовіддано скандували вболівальники, ущухла лише після оголошення наступного конкурсу. В ньому хлопці продемонстрували своє вміння танцювати. Театралізоване дійство в трьох частинах вигадали й допомогли їм поставити учасники конкурсу минулого року Борискін Федір (ПБФ) і Готілов Костянтин (ІХФ). Ось такий вияв дружби і співпраці між династіями містерів КПІ.
Конкурс “Інтелектуальний”, а простіше – відповіді на питання ведучого (бажано по темі й з натяком на “розумність” або хоча б гумор) за 30 секунд – це перевірка на кмітливість, лаконічність і, разом з тим, ораторську майстерність.
А от наступний конкурс – “Спортивний” – оцінка фізичної підготовки учасників (не забуваємо, що “Містер КПІ” – не “Ми шукаємо таланти!” чи олімпіада з математики, а звання гідне най-най-найкращого хлопця). Тож наші інтелектуали-спортсмени демонстрували свою вправність з аеробіки. А їхнім тренером був... знов-таки учасник минулорічного конкурсу Слівін Михайло (ЗФ), якого глядачі запам’ятали в яскравому образі шаленої цукерочки з дамської сумочки.
Після такого калейдоскопу різноманітних випробувань претенденти на звання “Містера КПІ – 2006” з’явилися на заключне дефіле в ділових костюмах. Під чудову музику елегантною ходою вони знову зірвали шквал аплодисментів. У фіналі ефектним рухом всі містери відкрили парасольки... а потім... пішов дощ... з метафану... Це дійсно було неперевершено!
Думаю, журі щороку важко визначати переможця, адже на “Містера КПІ” потрапляють кращі з кращих. Всі учасники варті цього звання, проте титул, кубок і путівка до Єгипту (остання хоч і на двох) дістається лише одному. Отже...
Містер Галантність – Лебедєв Антон (ФАКС);
Містер Оригінальність – Коробков Олексій (ММІФ);
Містер Образ – Опанасенко Максим (ТЕФ);
Містер Елегантність – Шевченко Олександр (ФС);
Містер Артистичність – Сахнюк Сергій (ІПСА);
Містер Кмітливість – Павленко Пилип (ФІОТ);
Містер Стиль – Тихомиров Олег (ФММ);
Містер Романтичність – Первак Леонід (ФБТ);
Містер Мужність – Кузьменко Андрій (ММІ);
Містер Посмішка – Мітюшкін Артем (ФМФ);
Обличчя Факультету – Недавній Ростислав (ІФФ);
Містер Атлетичність – Смовзюк Руслан (ПБФ);
Містер Сучасність – Шевченко Дмитро (ФЕА);
Король Танцю – Анікеєв Олег (ВПІ);
Містер Індивідуальність – Деленговський Андрій (ЗФ);
Містер Енергійність – Висотюк Євген (ФП);
Містер Шарм – Акулов Анатолій (ІЕЕ);
Містер Неповторність – Воронін Іван (РТФ).
Модельне агентство “La Femme Models” – один зі спонсорів шоу – окремими нагородами відзначило Лебедєва Антона та Шевченка Олександра.
А от володарями найжаданіших титулів стали...
Містер Інтернет-глядацьких симпатій – Смовзюк Руслан (ПБФ);
Містер Глядацьких симпатій – Воронін Іван (РТФ).
А “Містером КПІ – 2006” став Акулов Анатолій (ІЕЕ). Саме він отримав кубок і путівку від депутата Київради Д.Й.Андрієвського, за підтримки якого відбулося це свято.
Дійство вкотре пройшло неповторно і блискуче. Потрібно віддати належне тим, чия фантазія й зусилля принесли стільки позитивних емоцій як учасникам, так і глядачам. Це Крижевич Ганна, Строменко Олена та всі, хто проводив подібні заходи на факультетських (інститутських) рівнях. Окрема подяка спонсорам, депутату Київради Д.Й.Андрієвському та директору ЦКМ НТУУ “КПІ” В.А.Руденко.
P.S. Після конкурсу я дізналася кілька “закулісних” подробиць від безпосередніх організаторів-режисерів цього свята Крижевич Ганни та Строменко Олени.
Для Ганни це вже четвертий “Містер”, в організації якого вона бере участь, а для Олени – третій. Виступом своїх підопічних дівчата були дуже задоволені. Вони зізналися, що їхня мета – не лише підготувати шоу на належному рівні, вигадати конкурси та втілити їх разом з учасниками в життя, а й створити дружню й приємну атмосферу, щоб навіть після закінчення “Містера” хлопці продовжували спілкуватись один з одним.
Не обійшлося цього разу й без форс-мажорних обставин: один з учасників пошкодив ногу і певний час його заміняв колега з факультету. Та все ж хлопець повернувся і вдало виступив на конкурсі.
На запитання, який “режим” панував протягом репетицій: матріархат чи патріархат, дівчата дружно відповіли – демократія.
У Новому році Олена й Ганна побажали учасникам “Містера КПІ” і всім-всім-всім перемог над собою, перемог над труднощами і, звичайно ж, кохання!