Ви є тут

Зодчі КПІ: знати і пам'ятати


Кампус КПІ. Корпус 1. Меморіальна дошка зодчих КПІ

Меморіальна дошка з іменами трьох зодчих, які зробили найвагоміший внесок у розбудову КПІ ім. Ігоря Сікорського впродовж усіх років його існування, нещодавно з'явилася на вході до його історичного першого корпусу.

Бронзова дошка увічнює пам'ять Ієроніма Кітнера, Олександра Кобелєва та Володимира Лиховодова.

Ієронім Кітнер (1839 – 1929 рр.) – відомий петербурзький архітектор,  один із засновників і редактор журналу "Зодчий", автор проекту спорудження комплексу Київського політехнічного інституту під девізом "Prestissimo" ("Дуже швидко"), який в 1897 році було визнано кращим з-поміж восьми, надісланих на конкурс ескізних проектів споруд інституту. Комплекс Київського політехнічного інституту в ньому був представлений як містечко з відкритими дворами, з'єднувальними галереями, дуже раціональним плануванням і з максимальним урахуванням вимог організаторів конкурсу. В проекті було досягнуто доцільного функціонального групування виконаних у неороманській архітектурній стилістиці корпусів, житлових будинків для викладачів і співробітників та допоміжних приміщень. Він передбачав швидкі темпи будівництва, причому будівлі павільйонного типу мали споруджуватися з жовтої київської цегли без тинькування.

Оскільки Ієронім Кітнер постійно жив у Санкт-Петербурзі і не мав змоги часто приїжджати до Києва для безпосереднього керівництва ходом робіт, з червня 1900 року будівництвом опікувався автор багатьох відомих споруд у Києві, відомий київський архітектор Олександр Кобелєв (1860 – 1942 рр.), проект якого на конкурсі посів друге місце. Він також керував внутрішнім оздобленням корпусів. Варто згадати, що Олександр Кобелєв був не лише визнаним зодчим (найвідомішою спорудою, яку він спільно Олександром Вербицьким спроектував і побудував у Києві, є будівля Національного банку України), але й теоретиком архітектури та вихователем майбутніх інженерів-будівельників (тоді вони називалися цивільними інженерами). Крім того, він очолював архітектурний відділ Російського Технічного товариства. У КПІ Олександр Кобелєв успішно поєднував практичну діяльність з науково-педагогічною – з 1899 року він викладав на його інженерному відділенні, де в 1912 році став професором.

З ім'ям Володимира Лиховодова (1929 – 2010 рр.) пов'язано період найбільшої та найширшої розбудови комплексу Київського політехнічного інституту в другій половині ХХ сторіччя. Під його орудою в 1973 – 1975 рр. було створено перспективний Генеральний план КПІ. І саме Володимир Лиховодов як головний архітектор КПІ керував роботами з втілення цього документа у життя. У той період навчально-виробничі площі інституту зросли втричі й досягли більш як 603 тисячі квадратних метрів. Було зведено понад 20 нових об'єктів, серед яких навчально-лабораторні корпуси, що склали навчальне ядро сучасної частини кампусу, Науково-технічна бібліотека, Центр культури та мистецтв, спортивний комплекс, гуртожитки №№18-20. Генеральний план КПІ став взірцем планування комплексу навчального закладу посеред великого міста. У 1988 році авторська група комплексу була відзначена Державною премією УРСР у галузі архітектури. Вона також була удостоєна Державної премії Ради Міністрів СРСР. А ще Володимир Лиховодов написав (у співавторстві) три книги з історії КПІ: "КПІ – від першого кроку до першого випуску", "КПІ крізь роки" та "КПІ. Перше століття", які стали цінними джерелами інформації та історичних документів для всіх дослідників минувшини університету.

Меморіальну дошку  "Зодчі КПІ" виготовлено з нагоди відзначення 120-річчя університету. Її авторами є скульптор, член Національної спілки художників України Олександр Кузьмін (він, до речі, є також автором усіх дошок, що знаходяться у вестибюлі першого корпусу КПІ) та провідний архітектор КПІ ім. Ігоря Сікорського Станіслав Снєжкін. Дошку виготовлено на кафедрі ливарного виробництва чорних та кольорових металів інженерно-фізичного факультету (завідувач кафедри Михайло Ямшинський) під загальним керівництвом декана факультету Петра Лободи. У роботі над нею також узяли участь співробітники та студенти кафедри під керівництвом навчальних майстрів Валерія Благовєрного та Миколи Кириленка. Робота ця стала складовою підготовки магістрів за спеціалізацією "Художнє та ювелірне литво". Керівником усього проекту був завідувач кафедри загальної фізики та фізики твердого тіла фізико-математичного факультету Віталій Котовський. 

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій