Уже майже півстоліття для співробітників кафедри машин та апаратів хімічних і нафтопереробних виробництв перший день квітня асоціюється з днем народження чудового фахівця, талановитого вченого і викладача – Віктора Миколайовича Марчевського.
Ще у шкільні роки Віктор Миколайович почав цікавитись технікою та сучасними досягненнями у цій царині, а отже, після закінчення школи свій життєвий шлях вирішив пов'язати з Київським політехнічним інститутом, який успішно закінчив у 1959 році за спеціальністю "Машини та апарати хімічних виробництв". Після закінчення інституту був розподілений до філії Державного інституту азотної промисловості у м. Кемерово (Російська Федерація), з якого переведений на Новокемеровський хімічний комбінат. Жвавий розум і висока фахова освіченість дозволили Віктору Миколайовичу швидко вникнути і почати ефективно вирішувати проблеми виробництва, запропонувавши і впровадивши низку раціональних пропозицій, що дозволили суттєво підвищити продуктивність виробництва, покращити керування обладнанням та умови праці. Завдяки цьому вже невдовзі він обійняв посаду механіка цеху сульфату амонію.
1967 рік став визначальним у житті Віктора Миколайовича – саме цього року він вирішив узагальнити набутий практичний досвід і присвятити себе науково-педагогічній роботі. З цією метою він повертається до Alma Mater і вступає до аспірантури на кафедру машин та апаратів хімічних виробництв. Здобутки Віктора Миколайовича не залишають байдужим завідувача кафедри, знаного фахівця в галузі тепломасообмінних процесів Й.І. Чорнобильського, який запрошує Віктора Миколайовича продовжити дослідження під його керівництвом.
Теза "Наука повинна бути корисною людям" стає життєвим кредо Віктора Миколайовича. Саме тому після захисту кандидатської дисертації він активно продовжує роботу, особливо зосереджуючись на практичній цінності одержаних наукових результатів. На чолі профільної наукової групи він надає допомогу у вдосконаленні виробництва Новокемеровському, Куйбишевському, Свердловському, Щокінському хімічним комбінатам та іншим підприємствам хімічної галузі, розробляє обладнання для сушіння термолабільних рідин і гранулювання. Високопродуктивні сушарки псевдозрідженого шару його конструкції рекомендовані для широкого впровадження НДІ хімічного машинобудування і виготовляються серійно. Сфера наукових інтересів Віктора Миколайовича постійно розширюється – він займається розробкою технологій та обладнання для виробництва мінеральних добрив, молочних і органічних продуктів, казеїну, пектину та ін. Значущість впроваджених розробок є настільки вагомою, що Віктору Миколайовичу доручають створити й очолити на факультеті хімічного машинобудування галузеву науково-дослідну лабораторію інтенсифікації і автоматизації процесів сушіння, що має пряме міністерське підпорядкування.
З 1971 року Віктор Миколайович вміло поєднує наукову роботу з викладацькою діяльністю. Працюючи на кафедрі на посадах доцента, а згодом професора, він вміло викладає спеціалізовані курси, стає керівником спеціальності "Обладнання лісового комплексу". З його ініціативи і під його керівництвом створюється студентське конструкторське бюро, у якому кращі студенти кафедри долучаються до виконання реальних проектів за госпдоговірними темами, що дає можливість підняти їх фахову підготовку на якісно новий рівень. Викладацька майстерність, поєднана з умінням передати студентам свій практичний досвід і наданням їм можливості творчого мислення у розв'язанні практичних задач стає освітньою формулою Віктора Миколайовича, яка дозволяє йому готувати дипломників і аспірантів, серед яких кандидати і доктори наук, завідувачі кафедр, керівники підприємств.
Віктор Миколайович не полишає активної праці і нині. Тільки за останні роки під його керівництвом запущено єдине в Україні виробництво бішофіту – цінної сировини, що широко використовується у медицині та технічних цілях, виконано комплекс заходів та розроблено обладнання для підвищення енергетичної ефективності виробництва ПАТ "Концерн Стирол", розроблено та впроваджено інноваційну енергоефективну установку для охолодження молока з теплорекуперацією, що має кращі технічні показники роботи, ніж у сучасних вітчизняних та закордонних аналогів.
За високий рівень підготовки фахівців Віктор Миколайович нагороджений відзнакою "За отличные успехи в работе", "Заслужений викладач НТУУ "КПІ". Науково-практичні розробки Віктора Миколайовича відзначені золотими та срібними медалями виставок обладнання, у тому числі ВДНГ СРСР, а сам він нагороджений почесним званням "Заслужений винахідник НТУУ "КПІ". Більш як 900 одиниць обладнання, розробленого під його керівництвом, впроваджено у виробництво на підприємствах від Бреста до Владивостока, а 11 типів апаратів виготовляються серійно.
Наукові здобутки Віктора Миколайовича оцінені і на міжнародному рівні: він є заступником голови Комітету з проблем сушіння країн СНД, членом Американського хімічного товариства, стаття про нього міститься у збірнику "Who is who in science and engineering".
Співробітники кафедри машин та апаратів хімічних і нафтопереробних виробництв бажають Вам, шановний Вікторе Миколайовичу, довгих років натхненної праці, звершення задумів, здійснення мрій. Ми рівняємось на Вас у своїй роботі!