Першого квітня колектив кафедри машин та апаратів хімічних і нафтопереробних виробництв привітав свого видатного колегу – кандидата технічних наук, професора Віктора Миколайовича Марчевського. Цьогорічна дата особлива, адже йому виповнилося 90 років! Цю визначну подію відзначають не лише колеги, а й усі, хто коли-небудь мав нагоду навчатися у нього або спільно реалізовувати інженерні та наукові проєкти.
👍
З юних років Віктор Миколайович виявляв глибоку зацікавленість технікою і прагнув перетворювати ідеї на реальні практичні рішення. Тож після школи він вступив до Київського політехнічного інституту, який успішно закінчив у 1959 році. Навчався за спеціальністю "Машини та апарати хімічних виробництв". Уже перші його професійні кроки як фахівця в азотній промисловості підтвердили його здатність швидко осягати складні технологічні задачі і пропонувати оригінальні ефективні рішення.
У 1967 році Віктор Миколайович повернувся до нашого університету. Він вступив до аспірантури і розпочав активні дослідження на кафедрі машин та апаратів хімічних виробництв під керівництвом знаного фахівця з тепломасообмінних процесів професора Йосипа Ілліча Чорнобильського. Після закінчення аспірантури успішно захистив дисертацію і здобув ступінь кандидата технічних наук.
Рушієм усіх його подальших проєктів стала ідея творення науки для людей: від раціоналізаторських пропозицій у виробництві до масштабних технічних розробок, які вплинули на розвиток хімічного машинобудування. Серед них – високопродуктивні сушарки псевдозрідженого шару, установки для гранулювання та інноваційні рішення у виробництві мінеральних добрив, казеїну, пектину й інших термолабільних матеріалів.
Визнання внеску Віктора Миколайовича не забарилося: у 1983 році було створено Галузеву науково-дослідну лабораторію інтенсифікації та автоматизації процесів сушіння міністерського підпорядкування, яку він очолив. Тут народжувались і впроваджувались масштабні технічні інновації, одинадцять із яких було впроваджено в серійне виробництво і відзначено золотими та срібними нагородами ВДНГ СРСР. Результати його доробку втілено в більш як тисячу одиниць обладнання – вони успішно працюють на підприємствах як в Україні, так і за її межами. На рахунку вченого – понад 250 наукових публікацій та понад 100 винаходів і патентів, зареєстрованих в Україні та інших країнах, зокрема, у Великобританії, ФРН, Данії.
Не менш яскравою сторінкою його біографії стала робота зі студентами та молодими інженерами. Починаючи з 1971 року й донині він залишається уважним, доброзичливим наставником. Студенти з особливою вдячністю згадують лекції, де складні теоретичні питання пояснювалися на прикладах із реального виробництва, а також зустрічі, під час яких професор ділився історіями створення власних розробок і наочно демонстрував, як глибоке розуміння фізичних процесів веде до безпечних та ефективних рішень. З його ініціативи запрацювало студентське конструкторське бюро: тут здібні слухачі долучалися до виконання реальних госпдоговірних проєктів, отримуючи досвід, недосяжний за класичного підходу до провадження освітнього процесу. Завдяки такому підходу багато вихованців професора Марчевського стали кандидатами і докторами наук, очолили провідні кафедри й потужні підприємства.
Сьогодні, у свої 90 років, він зберігає той самий дух новаторства. Серед його недавніх здобутків – запуск в Україні унікального виробництва бішофіту, створення енергоефективних установок для охолодження молока з теплорекуперацією, які за своїми параметрами перевершують низку сучасних аналогів. Професор Марчевський не припиняє пошуку нових ідей і вважає, що наука розвивається найуспішніше тоді, коли вона невідривно пов'язана з потребами суспільства та промисловості.
Колектив кафедри машин та апаратів хімічних і нафтопереробних виробництв пишається тим, що має в своєму складі науковця такого масштабу.
Окрім видатних здобутків, колеги відзначають і його людяність: Віктор Миколайович завжди відкритий до конструктивних обговорень, уважно вислуховує молодих фахівців і щедро ділиться напрацьованим за роки досвідом. Для кожного, хто стає на стежку хімічного машинобудування, він слугує взірцем професіонала, який поєднує теоретичну підготовку з глибоким розумінням реальних викликів виробництва.
З нагоди 90-річчя щиро зичимо Вам, шановний Вікторе Миколайовичу, зберегти невичерпний запал, що веде до нових відкриттів, та радість від творчої праці у злагодженому колективі. Нехай здоров'я та натхнення завжди будуть вашими вірними супутниками, а підготовані Вами талановиті інженери продовжують множити славні традиції вітчизняної наукової школи!
Многая літа і глибока вдячність за Вашу відданість науці та вихованню інженерів нового покоління.