У вересні 2015 року у вежі КПІ відбулася подія, що змінила літературне життя нашого університету, – на світ народився проект ЛітВежа. Хлопці та дівчата, студенти КПІ  (і не тільки) почали  проводити тематичні вечори, присвячені художньому слову.

Уже проведені вечори були присвячені скандальній культурі ХХ століття, пам'яті Кузьми, і навіть поезії у побуті "гопників".

Ми запитали Богдана Гливинського, засновника проекту, про те, як проект з'явився на світ та що чекає на нього у майбутньому.

– Як виникла ідея ЛітВежі?

– Насправді спонтанно. Сама ідея створення творчої молодіжної платформи на базі Арт-простору "Вежа" визрівала давно. Вперше це стало зрозуміло на відкритті виставки "Хочу на море" 9 жовтня 2014 р., де у колаборації з художницями-організаторами (Танею Калюжною, Дарією Луцишиною та Анастасією Крижанівською) був проведений літературний вечір, який пізніше став каталізатором появи ЛітВежі. Саме результати цього заходу продемонстрували великий інтерес публіки та необхідність існування такого формату дозвілля для КПІшників (і не тільки). За рік друзі попросили мене організувати ще один івент у Вежі, і ніхто не очікував, що запропонована концепція припаде багатьом до душі. Проста ідея перетворилася на проект з командою, яка любить свою справу.

– Були якісь проекти українські чи зарубіжні, що надихнули до створення ЛітВежі?

Власне поява організації не пов'язана з впливом інших подібних студій чи платформ. Ми не орієнтувалися на щось конкретне, оскільки першопочатково ЛітВежа мала експериментальний характер.

– У чому шукаєте щоденне натхнення?

– У людях. Вони найкраще мотивують діяти і продовжувати вдосконалюватись. Спілкування з ними збагачує кожного з нас духовно, породжуючи нові ідеї та розвиваючи нестандартне мислення.

– Чи є у проекту своя місія? Що ви несете світові?

– Напевно жоден проект не стане успішним без певної мети, бо безцільне існування позбавлене сенсу. Тому, з одного боку, ЛітВежа є платформою особистісного, духовного та творчого зростання, даючи кожному можливість реалізувати себе в різних амплуа. З другого – це культурний інструмент, завдяки якому ми займаємося доступним просвітництвом, прищеплюємо любов до мистецтва, спонукаємо виходити за рамки власних стереотипів і творити добрі справи.

– Якою бачите ЛітВежу за декілька років?

– Сподіваємося, що за кілька років рух ЛітВежі повністю охопить Україну і буде приносити користь усім небайдужим до культури людям!

Дарія Южакова, студентка ВПІ