5 січня 2012 року виповнилося 175 років від дня народження відомого київського книговидавця кінця ХІХ – початку ХХ ст. Стефана Васильовича Кульженка. В науково технічній бібліотеці нашого університету ця дата була відзначена презентацією книг, виданих свого часу у друкарні Кульженка. Студенти ВПІ прослухали цікаві розповіді про життя і діяльність видатного книговидавця.
Народився Стефан Кульженко в селі Баришівка в козацькій сім'ї. В 11 років став учнем у київській книжковій крамниці і типолітографії угорця І. Вальтера. Через кілька років внаслідок банкрутства Вальтера працював у різних київських друкарнях. Врештірешт він стає управляючим типографією І. Давиденка, найбільш передової на той час у Києві. У 1862 році Кульженко разом з одним із родичів І. Давиденка бере підприємство в оренду, а з 1873 року стає його одноосібним орендарем.
Наприкінці 1875 року С.Кульженко відкриває власний магазин на Хрещатику, а 1880 року стає до ладу нова друкарня Кульженка на Новоєлизаветинській вулиці (нині – вул. Пушкінська). Друкарню було обладнано п'ятьма великими верстатами швидкого друку, які приводилися в дію паровими двигунами, а також чотирма малими друкарськими пресами і трьома літографічними верстатами. 1887 року тут працювали 85 осіб, на початку XX століття – 220, а 1905 року – 300. Для порівняння: на найбільшому київському підприємстві – заводі "Гретера і Криванека" (нині "Більшовик") – було до тисячі робітників. Поліграфічний комплекс Кульженка об'єднував власне друкарню, дві словолитні, літографію, стереотипію, фототипію, гальванопластикову майстерню. Незабаром він разом із І.Чоколовим, Г.Фронцкевичем і К.Мілевським стає біля витоків створення школи для учнів друкарень. Головним меценатом школи став відомий промисловець Микола Терещенко. На північній околиці Києва Стефан Кульженко купив кілька дачних володінь і збудував будинки для робітників своєї друкарні. Місцевість цю ще й сьогодні називають дачами Кульженка.
Ілюстровані видання були найбільшою гордістю Кульженка. Найкращими і найвідомішими є книга І. Александровського "Собор св. Владимира в Киеве" (1898 р.) у вигляді давньоруського рукопису та не менш довершена книга М. Захарченка "Киев теперь и прежде" (1888 р.), яка містить докладний опис міста зі 105 ілюстраціями в тексті й окремими фотоілюстраціями на вкладках.
Кульженко співпрацює з Київським товариством письменності та друкує науково популярну літературу. У різний час виходять газети "Заря", "Киевское слово", "Киевская газета". Помітним явищем не тільки для України були журнали "Земледелие", "Инженер" та "Известия Политехнического института".
Друкарня Кульженка була однією із шести найбільших друкарень Києва, які впродовж кількох десятиліть виробляли разом 50% усієї друкарської продукції. Завдяки ілюстрованим виданням, друкарня Кульженка складала конкуренцію кращим видавництвам Москви, СанктПетербурга та Варшави. За високе поліграфічне оформлення видання Кульженка не раз здобували золоті й срібні медалі на Всеросійських промислових виставках. Загальна кількість видань друкарні Кульженка – понад 1000 назв.
Помер Стефан Васильович Кульженко в Києві 16 листопада 1906 року.
В НТБ НТУУ "КПІ" зберігаються більше сотні книг, виданих у друкарні С.В.Кульженка.