Ви є тут

Кравчук Михайло Пилипович: не згасне ім'я, не згасне слава! До 125-річчя від дня народження


Михайло Пилипович Кравчук

Михайло Пилипович Кравчук народився 27 вересня 1892 р. в селі Човниця Ківерцівського повіту на Волині в сім'ї землеміра. Батько його, Пилип Йосипович, син селянина-шевця, закінчив Петровсько-Розумовську академію (нині – Московська сільськогосподарська академія ім. К.Тимірязєва). Мати, Адельфіна Фрідріхівна, німкеня за походженням, була освіченою жінкою, вільно володіла польською, французькою, німецькою мовами, грала на фортепіано. Впродовж деякого часу, не маючи архівних даних, вважали, що її ім'я Фредеріка. У сім'ї Кравчуків розмовляли українською мовою, хоча діти вчили і польську, і французьку, і німецьку.

Після закінчення із золотою медаллю гімназії в Луцьку в 1910 р. Михайло Кравчук вступає на математичне відділення фізико-математичного факультету імператорського Університету Святого Володимира в місті Києві. Першими викладачами студента Михайла Кравчука були видатні математики В.П.Єрмаков, Д.О.Граве, Г.В.Пфейффер, Б.Я.Букреєв. Уже у студентські роки він опублікував перше самостійне дослідження з теорії комутативних матриць.

У 1914 р. М. Кравчук закінчує університет з дипломом І ступеня і за клопотанням професорів Граве та Букреєва залишається при університеті для підготовки до професорського звання.

Успішно склавши магістерські іспити, М. Кравчук 5 вересня 1917 р. прочитав свою першу (випробну) лекцію із предмету чистої математики "Про функції, що справджують теорему додавання" та лекцію з теорії множин і здобув звання приват-доцента. Він викладає математичні дисципліни в Українському народному університеті, політехнічному, архітектурному, ветеринарно-зоотехнічному та сільськогосподарському інститутах, у першій і другій українських гімназіях. У цей період М.П.Кравчук публікує свій курс лекцій з геометрії та перший переклад українською мовою відомого підручника з геометрії Кисельова, разом з академіком Федором Калиновичем укладає тритомник українського математичного словника.

У важкі роки громадянської війни М.П. Кравчук виїздить з молодою дружиною, Есфірою Йосипівною (1894–1957), в село Саварку Богуславського району, де працює з 1919 по 1921 рік директором школи та вчителем математики.

Повернувшись до університету, Михайло Пилипович поринув у наукову діяльність; він отримує низку фундаментальних результатів і в 1924 р. успішно захищає докторську дисертацію. У 1925 р. йому було присвоєно звання професора.

М.Кравчук був талановитим педагогом, серед його учнів були всесвітньо відомі у майбутньому конструктори ракетної та космічної техніки – академіки Архип Люлька, Сергій Корольов, Володимир Челомей.

У вересні 1928 р. М.Кравчук побував на Міжнародному математичному конгресі в Італії (Болонья), доповідав на засіданні Математичного товариства в Парижі. На конгресі встановив дружні стосунки з відомими вченими Франції, Італії, Німеччини: Ж. Адамаром, Р. Курантом, Ф. Трікомі, Т. Леві-Чівіта, Д. Гільбертом. Він також брав участь у математичному конгресі в Цюриху в 1932 р. з доповіддю про проблеми моментів.

У 1929 р., у віці 37-ми років М.П.Кравчук став наймолодшим академіком Всеукраїнської академії наук. Наступні вісім років виявилися найпліднішими у творчості М.Кравчука.

Він успішно розвинув метод найменших квадратів у теорії наближеного інтегрування диференціальних та інтегральних рівнянь. Переважна більшість праць М.П. Кравчука з теорії наближеного інтегрування різних типів диференціальних рівнянь присвячені розвиткові та застосуванню методу моментів. Отримані результати він узагальнив у фундаментальній двотомній монографії "Застосування способу моментів до розв'язання лінійних диференціальних та інтегральних рівнянь" (1936 р.). Перший том – це дослідження методу моментів у його застосуванні до наближеного розв'язування звичайних лінійних диференціальних рівнянь та систем цих диференціальних рівнянь. У другому томі розглядаються лінійні рівняння з частинними похідними математичної фізики.

У 2001 р. Іван Качановський (США) знайшов в архівах Смітсонівського Музею Американської історії у Вашингтоні та університету штату Айова в Еймсі переклад двох томів цієї монографії англійською мовою, виконаний американським математиком і фізиком, винахідником першого електронного комп'ютера Джоном Вінсентом Атанасовим. У 1937 р. в листі до академіка Кравчука Атанасов писав, що публікації українського математика виявились дуже корисними в його роботі, і він хотів би мати копії всіх праць вченого, вміщених в українських журналах. Проте відповіді не отримав...

14 вересня 1937 р. в газеті "Комуніст" було надруковано статтю "Академік Кравчук рекламує ворогів", підписану директором Інституту математики АН УРСР Д. Граве та науковим секретарем інституту К. Бреусом, у якій повідомлялось про те, що М. Кравчук позитивно оцінив праці математиків, заарештованих НКВС як "вороги народу", зокрема свого учня В. Можара. З'являються інші розгромні статті, проходять ганебні судилища в стінах політехнічного інституту і університету, від ученого відвертаються колишні колеги і аспіранти. Ставляться під сумнів його математичні досягнення, його таврують як прихованого націоналіста, який займається антирадянськими діями.

Небагатьом вистачило громадянської мужності стати на захист ученого. Серед таких сміливців були Й. Погребинський, Ю. Соколов, О. Смогоржевський, М. Чеботарьов, П. Бондаренко, В. Зморович.

21 лютого 1938 р. Михайла Пилиповича заарештували, провели обшук у квартирі його родини, а вже 23 лютого президія АН УРСР на чолі з президентом О. Богомольцем ухвалила рішення вивести М.П. Кравчука зі складу дійсних членів академії. 23 вересня 1938 р. "виїзна сесія" Військової колегії Верховного Суду СРСР визнала М.П. Кравчука  активним учасником і керівником націоналістичної організації і винесла вирок: 20 років тюремного ув'язнення і 5 років позбавлення політичних прав. Суд тривав 30 хвилин. В останньому слові вчений просив надати йому можливість закінчити розпочату справу з математики.

З Києва його відправили до Владивостока, звідти у трюмі суховантажного судна "Джума" до Магадана, а далі – у зловісні колимські копальні.

Зі спогадів колишнього в'язня Миколи Попова: "У цих жахливих умовах зустрів я в 1942 році на Мальдяку українського академіка, знаменитого математика Михайла Пилиповича Кравчука. Було йому, мабуть, літ п'ятдесят. Повернувшись із шахти, він улаштовувався біля залізної пічки, діставав свої папери, робив записи – якісь математичні викладки. Добре пам'ятаю, що свої труди він періодично здавав табірному політкерівнику – лише за таких умов йому вдалось добитись дозволу на заняття такою справою..." "Я здійснив велике математичне відкриття, над яким працював 20 років", – написав з Колими вчений своїй дружині, але рукопис цей зник.

9 березня 1942 року академіка Кравчука не стало…

Після багатьох клопотань дружини, Есфіри Йосипівни, у 1956 р. М.П. Кравчук був реабілітований "за відсутністю складу злочину". Проте ім'я його довгі роки замовчувалось.

Лише у 1967–1968 рр. до 75-річчя з дня народження великого математика з'явилися перші публікації про нього: брошура М.О.Сороки "Поет німого числа", статті Н.О. Вірченко, В.О. Добровольського та ін.

Справжнім натхненником справи повернення з небуття імені Михайла Кравчука стала Ніна Опанасівна Вірченко. Близько півсторіччя тому, працюючи в Київському університеті, вона натрапила на згадки про наукову діяльність М. Кравчука, почала вивчати його праці, розпорошені по журналах, і її метою стало зробити все можливе, щоб його ім'я посіло належне місце серед плеяди видатних математиків.

Повною мірою вдалося це здійснити після здобуття Україною незалежності. У 1992 р. ім'я Михайла Кравчука було занесене ЮНЕСКО до Міжнародного календаря визначних наукових діячів. З ініціативи Ніни Вірченко в 1992 р. відбулася перша Міжнародна наукова конференція імені Михайла Кравчука, присвячена 100-річчю з дня його народження. Завдяки її подвижницькій діяльності ці конференції стали найбільш масштабними в нашому університеті. Часом у них брали участь до тисячі науковців з більш ніж двадцяти країн. З ініціативи Н. Вірченко у  2002 р. в нашому університеті відкрито аудиторію імені Михайла Кравчука, у 2003 р. – пам'ятник видатному вченому, у 2009 р. його іменем названо одну з київських вулиць. Також видано науково-популярні праці М. Кравчука (2000 р., 232 стор., укладач Н. Вірченко), "Вибрані математичні праці" (2002 р., 800 стор., упорядник Н. Вірченко), "Розвиток математичних ідей Михайла Кравчука" (2004 р., 850 стор., упорядники Н. Вірченко, І. Качановський, В. Гайдей, Р. Андрушків, Р. Воронка). У 2004 р. знято документальний фільм "Голгофа академіка Кравчука" (2004 р.). У 2012 р. відбулась Ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 120-ій річниці від дня народження академіка М.П. Кравчука. В усіх цих великих справах – частина серця Ніни Вірченко, яку називають духовною донькою Михайла Кравчука.

У цьому році минуло рівно чверть століття з часу першого математичного форуму, присвяченого пам'яті Михайла Кравчука. Перший день нинішньої ХVІІІ Міжнародної конференції ім. М.Кравчука розпочався у Східноєвропейському національному університеті ім. Лесі Українки (Луцьк), продовжився у селі Човниця. Конференція була досить представницькою, її учасниками були перший заступник міністра освіти і науки В.В. Ковтунець, народний депутат України 8-го скликання І.М. Констанкевич, делегація студентів та викладачів КПІ ім. Ігоря Сікорського та інші.

Підготовка волинян до ювілею М. Кравчука була винятковою! У Луцьку на високому рівні пройшло пленарне засідання, з доповідями виступили провідні вчені. Учні села Човниця під керівництвом творчої групи вчителів Ківерцівського району підготували проект із дослідження життя та творчості М.П. Кравчука, здійснили QR-кодування матеріалів презентації з метою створення віртуального музею вченого під гаслом "Маєш мобільний телефон – дізнайся більше про свого геніального земляка академіка Михайла Кравчука". Відбувся чудовий концерт дитячих та дорослих музичних колективів, учні провели екскурсію музеєм Михайла Кравчука.

Результати досліджень М.П. Кравчука нині широко використовуються у США, Японії, Франції, Німеччині, Малайзії та інших країнах у зв'язку з розвитком прикладної математики і комп'ютерних наук. Так, у 2003 р. науковці Університету Малайї (Малайзія) запропонували новий метод оброблення та реконструкції зображень за допомогою моментів Кравчука. У 2006 р. грецькі вчені доповіли про тривимірні пошукові алгоритми, побудовані на тривимірних моментах Кравчука для оброблення тривимірних зображень. У 2009 р. група вчених із Франції, США та Німеччини показала ефективність застосування зважених тривимірних моментів Кравчука як засобу аналізу даних для розпізнавання характеру пухлин. Використання поліномів та перетворення Кравчука в теорії кодування, розпочате ще в 70-х роках ХХ століття, активно триває і нині. Численні наукові ідеї М.П. Кравчука вивчатимуться, поглиблюватимуться, розвиватимуться, адже його математичний геній далеко випередив свій час.

Надія Задерей, к.ф.-м.н., доц.,
Галина Нефьодова, к.ф.-м.н., ст. викл.

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій