Кільчевський Микола Олександрович. Слово про вчителя.

М.О. Кільчевський народився в 1909 р. у Кам'янці – Подільському в сім'ї вчителя. Почавши вчитися в КПІ й закінчивши у 1933 р. Київський фізико - хіміко - математичний інститут, спеціалізуючись по теорії пружності, Микола Олександрович почав викладацьку діяльність, ще будучи студентом, у січні 1933 р. У 1936 р. захистив кандидатську дисертацію, у 1940 р. - докторську, у 1961 р. був обраний членом - кореспондентом АН УРСР, у 1969 р. - академіком АН УРСР. З 1938 р. М.О. Кільчевський керує кафедрою математики в Київському авіаційному інституті, паралельно він читає теоретичну механіку в Київському індустріальному ( згодом політехнічному) інституті. З тих пір його педагогічна, науково - дослідницька і суспільна діяльність пов'язана з Київським політехнічним інститутом.

Проф. М.О. Кільчевський довгий час очолював (1944 - 1961) одну з найбільших кафедр нашого вузу - кафедру теоретичної механіки. З 1961р. він працював завідуючим відділом аналітичної механіки поліагрегатних систем Інституту механіки АН УРСР, одночасно - на громадських засадах - професором - консультантом у КПІ.

М.О. Кільчевський був членом Національного комітету СРСР з теоретичної і прикладної механіки, членом Президії науково - методичної ради з теоретичної механіки при Мінвузі СРСР, головою наукової ради з проблеми "Загальна механіка" АН УРСР, членом редколегії журналу "Прикладная механика".

Характерними рисами досліджень Миколи Олександровича завжди були актуальність задач, оригінальність і чіткість їхніх постановок, строгість дослідження, глибина аналізу. "Діяльність Миколи Олександровича лишить слід у нашій науці, досягнення його збережуться в книгах. Не знаю, хто в нашому поколінні висловив стільки оригінальних ідей і наблизився до нього по сумі накопичених знань", - писав чл. - кор. АН СРСР А.И. Лур'є в 1979 р.

Аналітичні методи побудови теорії пластин і оболонок, розроблені проф. Кільчевським, дозволяють не вводити спрощені кінематичні припущення, а застосування тензорного аналізу в сполученні з варіаційними принципами аналітичної механіки й іншими методами математичного аналізу призводять тривимірні задачі теорії пругкості до двомірних задач пластин і оболонок. Велике практичне значення мають методи аналітичного дослідження динамічних процесів у системах коаксіальних оболонок, що містять рідину і нагрітий газ. За цикл робіт із теорії оболонок М.О. Кільчевський отримав Державну премію Української РСР в області науки і техніки в 1979 р. (посмертно).

Проф. КільчевськийЗнаходячись під час війни в евакуації і завідуючи кафедрою теоретичної механіки Ташкентського інституту інженерів залізничного транспорту, Микола Олександрович починає досліджувати процеси контактного стиску твердих тіл і удару, особливо актуальні для транспорту у військовий час. Результати цих досліджень опубліковані в монографіях, виданих у 1949, 1969 і 1976 р. Остання з них " Динамическое контактное сжатие твердых тел. Удар " була визнана гідною в 1977 р. премії ім. акад. А.Н. Динника. Проф. А.И. Лур'є писав: "Було б помилково вважати цю книгу зведенням раніше відомих результатів по теорії удару, скоріше це результат багаторічних міркувань М.О. Кільчевського по однієї із самих актуальних і важких проблем загальної механіки і механіки суцільного середовища... Немає потреби перераховувати багатий зміст книги... Печатка оригінальності лежить на кожному розділі книги..."

У останні роки життя Микола Олександрович знову зосередив увагу на побудові й обґрунтуванні лагранжевої й гамільтонової механіки континуальних систем. Було обґрунтовано поширення на суцільне середовище варіаційних принципів механіки. Результати опубліковані в монографії "Аналітична механіка континуальних систем". Усього їм опубліковано понад 200 наукових праць, у тому числі 9 монографій і 11 підручників. У 1977 р. він отримав почесне звання заслуженого діяча науки УРСР; він був нагороджений двома орденами Трудового Червоного прапора, орденом "Знак Пошани", медалями.

Проф. КільчевськийМ.О. Кільчевський був видатної, багатогранно обдарованою особистістю. Одна з цих граней - його лекторська майстерність. Блискучі його лекції завжди притягали "сторонніх". Це - або викладачі інших вузів, або колишні учні, тепер маститі спеціалісти і, незмінно, його колеги по кафедрі, аспіранти. Осягаючи педагогічну майстерність, уміння абстрактно мислити і робити узагальнюючі висновки, присутні проходили школу вдумливого і глибокого розуміння сутності класичної механіки.

Микола Олександрович був талановитим педагогом, прекрасним лектором, чуйним і принциповим вихователем. Вихованню наукових та інженерних кадрів вин приділяв велику увагу. Багато хто з його бувших студентів та аспірантів стали академіками, лауреатами Державних премій, професорами, докторами наук. Ним підготовлено 65 кандидати наук.

В статті про академіка Б.Е. Патона кореспондент писав:

"Теоретичну механіку майбутньому вченому читав професор М.О. Кільчевський, який уводив своїх вихованців в світ великої науки сміливо, впевнено, наполегливо. Бувало, колеги по кафедрі застерігали Миколу Олександровича:

  • Не слід було б так ускладнювати курс - не аспірантів, мовляв, готуєте.

На подібні "підказки" професор відповідав, добродушно всміхаючись:

  • Звичайно, не аспірантів, а інженерів, яким належить не тільки замінити нас, але й зробити значно більше.

У професора М.О. Кільчевського теоретична механіка перетворювалась у своєрідний міст між класичними, традиційними для технічного вузу предметами (математикою, фізикою) та сугубо спеціальними, в міст, що зв'язує їх воєдино на основі найновіших даних науки. Це дуже імпонувало Борису Патону, який розумів, що в методі Миколи Олександровича - ключ до розв'язання головної "інженерної задачі": навчитись усвідомлювати конкретне в абстрактному і, навпаки, уміти виділити абстрактне в сумі конкретних факторів, явищ, процесів".

Проф. КільчевськийВ 1972 році до Миколи Олександровича звернувся з кількома запитаннями аспірант В.В.Півень, тодішній кореспондент газети СНТ КПІ "Пошук". Звернемо увагу на дві відповіді М.О. Кільчевського.

Запитання 1:

- Миколо Олександровичу, Ви довгий час викладаєте у нашому вузі і добре знаєте інститутське життя. Яка, на Вашу думку, роль СНТ у вихованні студента - дослідника, майбутнього науковця, висококваліфікованого фахівця?

Відповідь:

- Активна участь у дослідній праці має винятково важливе значення у підготовці студентської молоді до майбутньої творчої діяльності. Студенти повинні навчитись весь час вдосконалювати свої знання, виробляти навички дослідників, широкий теоретичний кругозір... У здійсненні цих завдань повинні подавати велику допомогу студентські наукові товариства (СНТ).

Кожен викладач покликаний приділяти неослабну увагу діяльності СНТ і СКБ... Дуже важливо, щоб студенти виконували актуальні дослідні завдання, які розв'язуються на кафедрах.

Запитання 2:

- Деякі студенти вважають, що трійки в інституті не заважатимуть їм стати відмінними спеціалістами після закінчення вузу. Яка Ваша думка? Чи має така точка зору право на існування?

Відповідь:

- Ні, не має. Хто звик до таких поглядів ще з студентської лави, той не відвикне від них, що дуже небезпечно, і на виробництві.

В епоху науково - технічної революції важливі фундаментальні знання, які набуваються при вивченні таких загальноосвітніх дисциплін, як філософія, математика, теоретична механіка, фізика, нарисна геометрія та ін., сприяють розвиткові у студентів наукового мислення.

В нинішній час техніка швидко застаріває, тому інженер, що має вузько практичні знання, швидко втрачає особливо важливі здобутки вищої освіти, які полягають у вмінні науково мислити, робити узагальнюючі висновки, успішно застосовувати здобуті знання у творчій праці.

Технічна освіта повинна підкріплюватися фундаментальними загальноосвітніми знаннями, які більш сталі в епоху науково - технічної революції. Студент, який задовольняється трійками, не розвиває в собі вміння глибоко аналізувати, мислити, обкрадає сам себе.

Визначний вчений із світовим ім'ям М.О. Кільчевський ніколи не шкодував ні часу, ні сил на удосконалювання методики викладання теоретичної механіки, домагаючись при повному зберіганні ідейної частини курсу найбільшої гнучкості і добірності викладу. Їм написано 11 підручників з теоретичної механіки (для втузів, університетів і педвузів), що вважаються одними з кращих у класичній літературі. На його підручниках було виховано багато поколінь студентів і не одне покоління висококваліфікованих викладачів.

Проф. Кільчевський ніколи не залишався осторонь від злободенних проблем механіки. У один із вечорів на початку 60-х років минулого сторіччя велика фізична аудиторія КПІ не могла умістити всіх бажаючих потрапити на науковий семінар, керований проф. Кільчевським і проф. Голубенцевим і присвячений спростованню сенсації, що нещодавно з'явилася в науково - популярних часописах.

Мова йшла про так називану машину Діна – під'ємник, що (так писали кореспонденти) піднімає самий себе.

Доповідь почалася з розв'язання добре відомої задачі зі збірника задач І.В. Мещерського з теоретичної механіки. Виявилося, що автори "сенсації" не помітили однієї маленької деталі в описі винаходу, і машина Діна була простим "стрибучим" із сходинки на сходинку під'ємником.

Микола Олександрович високо цінував збірник задач І.В. Мещерського і нерідко повторював, що перед тим, як братися за дослідження будь якої механічної системи, спочатку потрібно пошукати її модель у згаданому збірнику задач.

Проф. КільчевськийПроф. Кільчевський багато уваги приділяв роботі з починаючими викладачами, керував їхньою науковою працею, вважаючи її обов'язковою для успішної роботи викладача.

Всі аспіранти і починаючі викладачі "здавали залік" за методикою розв'язання задач, під час якого професор знайомив слухачів із своїми коментарями, завжди оригінальними і нестандартними.

Бувши протягом багатьох років керівником Київського міжвузівського науково - методичного семінару і лектором факультету підвищення кваліфікації викладачів, М.О. Кільчевський всіляко сприяв поширенню передового досвіду викладання теоретичної механіки на Україні.

Перу М.О. Кільчевського належать абсолютно різни підручники з теоретичної механіки, в яких роз роблені різноманітні методики викладання курсу теоретичної механіки відповідно з різною кількістю годин, що за учбовими планами відводиться на курс теоретичної механіки.

Студенти КПІ можуть подивитися і послухати три телелекції, зняті за сценаріями та участю проф. Кільчевського, і таким чином, прилучитися до майстерності видатного педагога.

М.А. Павловський, д.т.н. і д.е.н., професор
Д.І. Ільчишина, к.ф.-м. н., доцент
К.Г. Левчук, к.т.н., доцент
Л.М. Шальда, к.ф.-м. н., доцент