В 1993 році (за сприяння редакції газети “Київський політехнік” і її тодішнього редактора Ж.О.Лянної) вийшла друком перша збірочка поезій доцента ММФ Віталія Іващенка “История любви”. Збігали роки, побачили світ десяток нових книжечок: “Краплинки”, “Зернятка”, “Мозаїка життя”, “Тобі, кохана!” та ін. Нещодавно поетичний доробок Віталія Вадимовича поповнила нова збірка “Ми – українці!”. “Я пишаюся тим, що ми – українці, – ділиться потаємним автор. – І хотів би, щоб якомога більше людей, які живуть на землі України і люблять її, і тих, кого доля занесла в чужі краї, теж пишалися”. У книжечці немає придуманих віршів, в ній думки і почуття, радість і горе, сміх і сльози і, головне, дуже багато любові українця.
Оскільки кожен шукає в поезії своє, вірші подано за розділами: “Пізнання світу і себе”, “Публіцистика”, “Україна 1992-96 рр.”, “У пошуках щастя”, “Простір кохання”, “Ода жінці”. “Усмішки”. А все це разом і є “Світ поезії” (останній розділ) – одна з найхарактерніших і глибинних національних рис сентиментальних і мудрих, ліричних і усміхнених, романтичних і прагматичних українців.
для душі
***
Мій юний друже, радити нелегко.
Але одну пораду все ж я дам:
Життя тебе тягнутиме у пекло,
А рай в душі збудуєш тільки сам.
Цей рай – духовний світ твій.
І у ньому
Є таїна і мрій, і ворожби.
Хоч де б ти був:
в чужих краях чи вдома –
Духовний світ з тобою назавжди!
Найперший тест духовного здоров’я:
Чи мліє серце, бачачи красу?
Душа твоя повінчана з любов’ю?
Суд совісті чи є найвищий суд?
Якщо ти зміг створити простір духу
З поезії, любові й каяття,
Переживеш і скруту, і наругу.
Життя душі, по суті, й є життя!
***
Дійти умієш до мети
І думаєш – у цьому щастя.
Робота й гроші – це лиш засіб,
А сенс життя – себе знайти!
***
Хоч що б робив, робитиму все так,
Неначе це моя остання справа.
Робота має мати смисл і смак,
І тільки потім – гроші чи то славу!
***
Так хочеться змінити світ на краще!
Ну хай не світ, хоч тих, кого любив.
Роками б’юся, а ніхто, нізащо
Мінятися не хоче, хоч убий!
Колись про це мені казала мати:
“Життя людське –
це вищий Дар Небес.
Нам не дано чужі світи міняти.
Живи собою! Змінюй сам себе!”
Восьме Березня настало
Якою б скрута не була,
І як би ціни не скакали,
А все ж таки весна прийшла,
І Восьме Березня настало.
І знову згадують усі,
Навіщо ми на світ з’явились –
Щоб цінувать жіночий сміх
І ласку, і бажання чар,
І спеку ніжних поцілунків,
І хоч немає подарунків,
Та є Любов – то Божий Дар!